Змістовий модуль 1 з дисципліни "Фінанси". Гроші, грошовий оборот та грошова система.

3. Узагальнюючи вищесказане, розрізняють:

- повна конвертованість - характеризується відсутністю обмежень у використанні національної валюти по товарних і фінансових операціях, як для резидентів, так і для нерезидентів;

- часткова конвертованість характеризується наявністю певних обмежень у використанні національної валюти. Національна валюта використовується переважно на товарних ринках.

З юридичної точки зору повністю конвертованою валютою є валюта тих країн, які взяли на себе зобов’язання:

1. запроваджувати заходи контролю щодо руху капіталу, його “відтоку” і “притоку” із – за кордону;

2. країна не повинна обмежувати можливість використання своєї валюти, або валюти інших країн-членів МВФ для поточних платежів;

3. країна зобов’язана викуповувати в інших країн-членів МВФ залишки коштів у своїй валюті, якщо вони утворилися внаслідок платежів за поточними операціями.

 

 

Валютний курс – співвідношення між двома грошовими одиницями, ціна однієї валюти, виражена у валютах інших країн.

Функції валютного курсу :

- засіб інтернаціоналізації грошових відносин;

- засіб порівняння цін національного та світового ринків;

- засіб перерозподілу національного продукту на міжнародному рівні.

В умовах існування системи золотого монометалізму в основі валютного курсу лежав золотий паритет (ваговий вміст золота в грошовій одиниці). 

В сучасних умовах в основі валютного курсу лежить паритет купівельних спроможностей грошей. 

Фактори, що впливають на валютний курс:

1. Стан платіжного балансу країни. Активне сальдо платіжного балансу сприяє підвищенню валютного курсу.

2. Інфляційні процеси. Значні темпи інфляції призводять до зниження валютного курсу.

3. Дисконтна політика. Приток валюти в країну при підвищенні рівня процентної ставки сприяє зростанню курсу національної валюти.

4. Психологічні фактори.

5. Ступінь розвитку фондового ринку.

6. Політична ситуація в країні.

7. Державне регулювання валютного курсу.

     В залежності від ступеня втручання держави в регулювання валютних курсів розрізняють:

- плаваючі курси - визначаються за допомогою попиту і пропозиції на дану валюту;

- фіксовані валютні курси – визначаються державою.

Визначення валютного курсу називається котируванням валюти. Розрізняють пряме і непряме котирування.

Пряме котирування  – курс одиниці іноземної валюти визначають у національній валюті 

Непряме котирування  – за одиницю береться національна валюта 

Крос – курс -  співвідношення між двома валютами, що визначається з їх курсу по відношенню до третьої валюти ( як правило, $ США чи євро).

     

 

Золотовалютні резерви – це офіційні запаси золота та іноземної валюти , які перебувають у розпорядженні  Центрального банку країни і можуть бути використані на регулятивні чи інші загальнодержавні потреби.

Мета накопичення золотовалютних резервів :

- забезпечення країни достатнім запасом міжнародних платіжних засобів для своєчасних розрахунків за зовнішніми зобов”язаннями (трансакційне призначення);

- забезпечення можливості проводити валютні інтервенції для підтримання курсу національної валюти (інтервенційне призначення).

     Золотовалютні резерви включають :

   1. Іноземна валюта, що виконує функцію засобу платежу.

   2. Золоті запаси – резервні фонди золота в зливках, монетах, порошку, доведені до найвищої проби, які належать Центральному банку або казначейству країни..

    3. Міжнародні розрахунково – платіжні засоби. СДР (СПЗ) – штучна розрахункова грошова одиниця, створена з метою задоволення потреб МВФ у міжнародних резервних активах. Вартість СДР розраховується МВФ щоденно як еквівалентна долару сума ринкової вартості 4-х валют : 

долар США – 39 %,

  євро – 32 %,

японська ієна – 18 %,

англійський фунт стерлінгів – 11 %.

    4. Право на автоматичне отримання кредиту у Міжнародному валютному фонді (МВФ).

      МВФ – міжнародна фінансова організація, яка створена з метою підтримки валютних курсів країн - членів МВФ шляхом надання їм валютних займів. Членами  МВФ є 184 країни, статутний капітал формується за рахунок вступних внесків країн - членів фонду в обсязі виділених їм квот. Розмір квоти залежить від рівня соціально – економічного розвитку країни. Від розміру квоти залежить число голосів країни під час розподілу СДР та обсяг фінансування з боку фонду. Україна має в МВФ 0,645 % квот і голосів.

 

 

 Валютна система – форма організації валютних відносин.           Валютні відносини – сукупність економічних відносин, які виникли в процесі розподілу і обміну результатами діяльності національних господарств. Основою валютних відносин є :

       - товарне виробництво,

       - міжнародна торгівля,

       - рух капіталів та послуг.

        Розрізняють валютні системи: національну, світову, міжнародну (регіональну).

        Національна валютна система (НВС) – форма організації валютних відносин в окремій країні, за допомогою якої здійснюються міжнародні розрахунки.

        Елементи національної валютної системи:

національна валюта;

      валютний курс;

      режим конвертованості валюти;

      апарат, що здійснює регулювання валютної системи;

      валютний ринок.

      Світова валютна система (СВС)