+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Курс лекцій
К-сть сторінок:
69
Мова:
Українська
justify;">
7.3.
Небанківські фінансово – кредитні установи поділяються на:
1. Договірні фінансово – кредитні установи – це фінансові посередники, які здійснюють недепозитне залучення коштів на підставі договору з кредитором чи інвестором (пенсійні фонди, страхові компанії, ломбарди, лізингові компанії, факторингові компанії).
Пенсійні фонди – спеціалізовані фінансові посередники, які на договірній основі акумулюють кошти юридичних і фізичних осіб у цільові фонди для здійснення пенсійних виплат громадянам після досягнення пенсійного віку.
Страхові компанії – фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні страхових послуг. Страхові компанії формують свої кошти за рахунок страхових внесків. Кошти витрачаються на відшкодування втрат внаслідок настання страхових випадків.
Лізингові компанії – фінансово-кредитні установи, які займаються придбанням предметів тривалого користування та наданням їх в оренду з правом наступного викупу.
Ломбарди – це кредитні установи, що надають позики під заставу рухомого майна. Оцінка речей відбувається за домовленістю сторін. Кошти формуються із внесків засновників, прибутку, виручки від реалізації заставленого майна
Факторингові компанії – фінансові посередники, що спеціалізуються на купівлі – продажу права на вимогу боргу (дебіторської заборгованості).
2. Інвестиційні фінансово – кредитні установи – фінансові посередники, які здійснюють недепозитне залучення коштів через продаж акцій, облігацій, паїв тощо. (інвестиційні фонди та компанії, фінансові компанії, кредитні спілки)
Фінансові компанії – це установи, що спеціалізуються на фінансуванні певних галузей, або наданні певних видів кредитів. Ресурси фінансових компаній формуються за рахунок депозитів і грошових коштів підприємств і організацій.
Інвестиційні компанії та фонди – це фінансово-кредитні установи, що спеціалізуються на управлінні вільними грошовими коштами інвестиційного призначення. Вони акумулюють кошти інвесторів шляхом випуску власних цінних паперів, а потім розміщують їх в акції та облігації підприємств.
Кредитні спілки – фінансові посередники, що спеціалізуються на наданні кредитів своїм членам, як правило, фізичним особам та малим підприємствам.
Практичні вправи та завдання
Тестові завдання :
1.Кредитна система України складається із :
а) НБУ та комерційних банків;
б) фінансово-кредитних установ;
в) все вірно.
2. Фінансово-кредитні установи, що займаються купівлею основних засобів і наданням їх в оренду це:
а) інвестиційні компанії;
б) лізингові компанії;
в) фінансові компанії.
3. До процесу створення грошей причетні:
а) центральний банк;
б) фінансові посередники;
в) все вірно.
4. До небанківських фінансово-кредитних установ відносяться:
а) іноземні банки;
б) розрахнкові касові центри;
в) страхові компанії.
5. Банківська система України включає:
а) кредитну систему;
б) НБУ та комерційні банки;
в) все вірно.
Завдання для самостійної роботи
1. Кредитна система України та проблеми її розвитку.[1.1,1.2, 1.3]
2. Характеристика комерційних банків, їх призначення та роль в кредитній системі.[1.1,1.2, 1.3]
3. Кредитна система Рівненського регіону та напрямки її удосконалення.[1.1,1.2, 1.3]
Питання для самоконтролю
1. Що таке фінансове посередництво? У чому полягає призначення фінансового посередництва?
2. Хто такі фінансові посередники? У якому секторі грошового ринку вони працюють?
3. Назвіть фінансових посередників, що здійснюють свою діяльність на грошовому ринку України?
4. Що таке банк? Які функції виконують банки?
5. Які типи побудови банківських систем Ви знаєте? За яким типом побудована банківська система України?
6. Які інститути входять до структури банківської системи України? У чому полягає принципова відмінність їх діяльності?
7. Що таке небанківські фінансово-кредитні установи? Що спільного та відмінного між НФКУ та банками?
8. Які інститути відносять до договірних фінансово-кредитних установ?
9. Які інвестиційні фінансово-кредитні установи працюють на українському грошовому ринку?
10. У чому полягає різниця між механізмами залучення коштів договірними та інвестиційними НФКУ?
Тема 8. Національний банк України та його роль в економіці.
8.1. Правові основи діяльності НБУ.
8.2. Організаційна структура та структура управління НБУ.
8.3. Функції НБУ.
8.1.
Національний Банк України – це державний банк України, який разом зі своїми філіями функціонує на першому рівні банківської системи і виконує функції резервної системи.
Національний Банк України підзвітній Президенту та Верховній Раді, що означає :
1. Призначення і звільнення Голови НБУ Верховною Радою за поданням Президента.
2. Призначення та звільнення складу Ради НБУ.
3. Надання Президенту та Верховній Раді двічі на рік інформації про стан грошово – кредитного ринку в країні.
Втручання органів законодавчої та виконавчої влади в діяльність НБУ не допускається. НБУ є економічно самостійним органом, який здійснює видатки за рахунок власних доходів, а також коштів державних фондів, але одержання прибутку не є метою діяльності НБУ.
Основні джерела формування ресурсів НБУ:
- статутний фонд та інші фонди банку;
- залишки коштів на рахунках державної скарбниці та інших урядових структур;
- залишки коштів на рахунках банків;
- кошти в обігу та міжбанківських розрахунках;