ПЛАН
- Міражі: поняття та оптична природа
- Фізіологічні основи виникнення ілюзій, їх види
- Поняття та класифікація галюцинацій, їх фізіологічні причини
У житті людини зір відіграє першорядну роль. Більше 90% інформації про зовнішній світ ми одержуємо через зоровий аналізатор. Відчуття світла виникає у результаті впливу електромагнітних хвиль довжиною 380-780 нм на рецепторні структури зорового аналізатора, тобто першим етапом у формуванні світловідчуття є трансформація енергії подразника у процес нервового збудження.
Зоровий аналізатор - периферійний відділ - око, найважливіша ділянка якого - сітківка (зображена зліва). Це ніби частина мозку, винесена на периферію і призначена для аналізу зорової інформації. Клітини райдужки ока за структурою близькі до клітин мозку - це модифіковані нейрони. Кожна група цих клітин нервовими закінченнями сполучена з певними ділянками (зонами) кори головного мозку, до яких надходить інформація про стан внутрішніх органів. Під впливом нервових імпульсів ділянки райдужки змінюють колір - з'являються більш світлі або темні плями різноманітної форми. На цьому заснований один із сучасних методів ранньої діагностики захворювань - іридодіагностика, за яким по змінам ділянок райдужки визначають початок захворювань внутрішніх органів.
Для виникнення зорового сприйняття предмета у зоровому аналізаторі реалізуються три основні його функції: світловідчуття, контрастна чутливість і гострота зору. Ці функції дають можливість сприймати форму, розмір і яскравість розглядуваного предмета. Світловідчуттям називають здатність ока сприймати яскравість діючих світлових подразників. Та найменша яскравість, яка викликає світловідчуття в умовах темноти, є порогом світловідчуття. Обернену величину порога світловідчуття називають світловою чутливістю ока. Поріг світловідчуття залежить від кутових розмірів подразника (чим більший розмір розглядуваного предмета, тим чутливість вища, і навпаки).
Зоровий аналізатор має деякі своєрідні характеристики, такі як інерція зору, зорове відображення (міражі, гало, ілюзії), видимість. Останнє свідчить про складність процесів, що відбуваються в зоровій системі по сприйняттю реальної дійсності і безумовної участі в цій діяльності нашого мислення.
- Атаманчук П.С. Безпека життєдіяльності (теоретичний курс): навч.-метод. посіб. / П.С. Атаманчук, В.В. Мендерецький, О.П. Панчук, О.Г. Чорна; Кам'янець-Поділ. нац. ун-т ім. І.Огієнка. - Кам'янець-Поділ., 2008.
- Дементій Л. В. Безпека життєдіяльності й охорона праці: навч. посіб. Ч. 1. Розрахунки / Л. В. Дементій, Г. Л. Юсіна, Г. О. Санталова; МОНМС України, Донбас. держ. машинобуд. акад. - Краматорськ, 2011.
- Скобло Ю.С. Безпека життєдіяльності / Скобло Ю.С., Тіщенко Л.М., Цапко В.Г. – Вінниця: Нова книга, 2000.
- Трахтенберг І. М., Коршун М. М., Чебанова О. В. Гігієна праці та виробнича санітарія. - К.: Атіка, 1997.
- Чарва Ю.О., Баб’як О.С. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник.- К.: Атіка, 2001.