Зовнішньо-економічні угоди: поняття та особливості укладення

Актуальність теми. Економічний розвиток України у наші дні неможливо уявити без розвитку міжнародного економічного співробітництва. Зовнішньо-економічна діяльність є однією з основних форм економічних відносин України з іноземними державами. Конституцією, Декларацією про державний суверенітет України і Законом України “Про економічну самостійність України” встановлено, що однією з основ реалізації державного суверенітету України є її самостійність при здійсненні і регулюванні зовнішньоекономічних відносин.

Участь українських підприємців в міжнародному цивільному обороті товарів та послуг вимагає постійного підтримання їх конкурентноздатності за рахунок розширення виробництва та освоєння нових ринків збуту, що, в свою чергу, вимагає залучення вільних фінансових коштів.

Відсутність у законодавстві визначення зовнішньоекономічної угоди, прий-няття Закону України “Про міжнародне приватне право”, наміри України щодо вступу до Світової Організації Торгівлі, вимагають перегляду законодавчого регулювання та традиційних підходів до визначення зовнішньоекономічної угоди обумовлюють актуальність розгляду цього питання у даному дослідженні.

Серед різноманітних механізмів залучення фінансових ресурсів, поруч із традиційними кредитами та інвестиціями, останніми роками все більшого поширення набувають альтернативні форми фінансування зовнішньоекономічної діяльності, правовою підставою яких є зовнішньоекономічні угоди.

Актуальність дослідження загальнотеоретичних питань зовнішньоекономічних угод обумовлюється обмеженістю пропозиції фінансових ресурсів на внутрішньому українському ринку, необхідністю залучення іноземного капіталу у формі комерційного фінансування до участі у підприємницькій діяльності вітчизняних юридичних та фізичних осіб.

Питання правового регулювання зовнішньоекономічних угод, зважаючи на свою актуальність, розглядалося широким загалом вчених. Зокрема, загально-правові проблеми досліжуваного питання розглянуті у працях Опришко В.Ф. [17], Кам'янської О.В. [11], Козловського В.О. [26], Лесько О.Й. [26], Анцелевич Г.О. [22], Голубєвої В.О. [22], Злуніциної Т.В. [22], Ковалевської Л.І. [22], Юлдашева О.Х. [22] Специфічним проблемам укладання зовнішньоекономічних договорів присвячені роботи Мілаша В.С. [10], Козик В.В. [12], Панкова Л.А. [12], Карп’як Я.С. [12], Григор’єва О.Ю. [12], Босака А.О. [12], Тараби Н.В. [24] та ін.

Об’єктом дослідження є комплекс суспільних відносин у сфері здійснення зовнішньоекономічної діяльності з шляхом укладення зовнішньоекономічних угод.

Предмет дослідження - теоретичні та практичні проблеми правового регулю-вання зовнішньоекономічних угод в системі українського та міжнародного права.

Метою роботи є комплексне дослідження теоретичних та практичних проблем правового регулювання зовнішньоекономічних угод, визначення ефективності їх цивільно-правового, міжнародно-правового та колізійного регулювання.

Для досягнення цієї мети було визначено наступні завдання:

• окреслити поняття і структуру зовнішньоекономічних угод;
• проаналізувати систему державної регулювання зовнішньо-економічних угод;
• дослідити критерії класифікації умов зовнішньоекономічних угод;
• визначити правові і традиційні основи регулювання умов зовнішньоекономічних угод за системою «Інкотермс»;
• проаналізувати систему митно-тарифного регулювання зовнішньо-економічних угод.

Методи дослідження. Дослідження виконане із застосуванням загальнонаукових та спеціальних методів наукового пізнання. При дослідженні питання поняття та ознак зовнішньоекономічних угод, правової природи та поняття окремих зовнішньоекономічних угод було використано системно-структурний метод, методи аналізу, синтезу, логічний та історичний метод. Дослідження джерел правового регулювання зовнішньоекономічних угод здійснювалось із використанням формально-логічного методу та порівняльно-правового методу. 

Структура роботи обумовлена предметом та метою дослідження і відображена у вступі, двох розділах, висновках та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 40 сторінок.