Звіт про проходження виробничої практики на ДП «Бурштин України»

Стан навколишнього середовища сьогодні не може не підштовхувати до висновку: якщо економіка та екологія не знайдуть спільної мови, то дуже скоро екологічні проблеми досягнуть катастрофічних масштабів. Суспільство, використовуючи всі блага та ресурси, які надає навколишнє середовище, довгий час зовсім не помічало того, що суспільна діяльність може негативно впливати на розвиток природи. Проте з розширенням виробництва стало зрозуміло, що наростання екологічних кризових ситуацій знаходиться в прямій залежності від зростання економіки. Було помічено, що, переробляючи природні ресурси, народне господарство викидає в навколишнє середовище безліч шкідливих речовин, розвиток виробництва веде до накопичення небезпеки аварійних ситуацій, і це в загальному підсумку призводить до незворотних негативних змін в екосистемі. Прибутки, отримані сьогодні за рахунок природи, не зможуть відвернути майбутні кризові стани.

Як екологічна підсистема підприємство є не лише частиною економічного розвитку, але й частиною природного кругообігу речовин. При цьому пріоритетними мають бути не грошові потоки, необхідні для економічного розвитку, а потоки сировини та енергії. З економічної точки зору центральними факторами виробництва є праця, капітал, технологія, які трансформуючись у процесі виробництва, постають бажаним кінцевим продуктом процесу створення вартості. Ці вхідні та вихідні потоки піддаються оцінюванню в вартісній (грошовій) формі.

В екологічній перспективі це зовсім інші елементи. На вході в систему – це природні ресурси, а на виході – це викиди, відходи та ризики, які є небажаним кінцевим продуктом, натуральним відповідником яких є конкретні фізичні величини (обсяг забруднюючих речовин). Весь процес виробництва підприємства слід вважати не лише комбінацією традиційних факторів виробництва, тобто економічного капіталу, до розгляду необхідно залучати всі ресурси, які використовуються підприємством

На сучасному етапі взаємодії суспільства та природи, природокористування повинно базуватися на новому принципі (соціоекологічному), коли критерієм ефективності господарської діяльності повинно бути одержання максимально можливої економічної вигоди при обов’язковому збереженні динамічної рівноваги екосистеми, що досягається не перевищенням антропогенними навантаженнями гранично допустимих меж (вимоги дотримання екологічної безпеки).

Метою роботи є еколого-економічний аналіз діяльності досліджуваного підприємства.

Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання наступних завдань:

• виявлення специфіки діяльності досліджуваного підприємства;
• здійснення структурного аналізу підприємства;
• проаналізувати економічні показники діяльності підприємства;
• визначити використання трудового потенціалу на підприємстві;
• провести аналіз використання НПС  та його ресурсів підприємством;
• розробити конкретні рекомендації та пропозиції щодо зменшення негативного впливу на НПС.

Об’єктом дослідження є ДП "Бурштин України"