Звіт з практики - Вибір екскурсійного маршруту та об’єктів екскурсійного огляду. Дисципліна: "Туризм"

Будинок вчених (колишнє касино, місце, куди часто приходять робити знімки, і не часто про нього згадують туристи, які перші рази приїхали у Львів) ;

Палац Потоцьких (велична будівля обабіч якої проходять безліч мешканців, колишній РАГС, побувати тут – честь, адже рідко такі споруди трапляються по-дорозі) ;

Оперний театр (візитна картка Львова, всі знають, як він виглядає, але не всі побували всередині, це ми виправили) ;

Шевченківський гай (місце для знайомства зі звичаями і традиціями українського народу, їх побутом, стилем життя) ;

Личаківське кладовище (краса необарокових споруд, витончені статуї, одразу створює сприятливі умови для того, щоб провести екскурсію і детально ознайомити із особливостями некрополя) ;

Стрийський парк (місце для відпочинку та сприятливе для екскурсіїї місце, улюблений парк львів’ян та гостей міста).

 

 

Польовий етап передбачає проведення практики за затвердженими маршрутами, обов’язковими складовими вивчення та дослідження яких є:

вивчення досвіду проведення екскурсій професійними екскурсоводами;

детальний аналіз прослуханих екскурсій на маршруті;

проведення самостійної попередньої підготовленої екскурсії.

Студенти, перейняли майстерність власне екскурсовода, відслідкувати використані екскурсоводом методичні прийоми ведення екскурсії, дотримання техніки проведення екскурсії, композиції (розміщення, послідовність, і співвідношення структурних частин екскурсії: підтем основних питань, вступу та завершальної частини), оцінити мову екскурсовода. Необхідно звернути увагу на класифікаційні ознаки екскурсії.

Під час польового етапу практики керівники залучили студентів до виконання індивідуальних робіт та досліджуваних об’єктах. Підготовка будь – якої екскурсії ґрунтується на матеріалах попереднього досконалого вивчення екскурсійних можливостей свого населеного пункту чи туристично привабливої території.

Польова підготовка складається з відвідування навчального корпусу ІЕПТ. В навчальному корпусі студенти прослухали інформацію про правила поведінки під час екскурсій, а також заповнили щоденник практики, який є обов’язковим для проходження практики. Керівник практики детально розповів про план практики, місця зупинки, вартість вхідних квитків в музеї.  Також перед виїздом студенти з викладачем детально обговорили і обрали індивідуальні завдання, які потрібно виконувати студентам під час практики. Для студентів був розданий план для індивідуальних завдання, в якому потрібно придумати власну екскурсію на об’єкті.

 

 

«Будинок вчених» – колишнє Національне (аристократичне, шляхетське, дворянське, графське, народне, Герхарда) казино (до 1939 року).

Збудований фірмою «Фельнер і Гельмер» у 1897-1898 роках за проектом віденських архітекторів  Фельнера і Германа  (автори проекту Одеського оперного театру). Попередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом Войцеха Гаара. Казино зведено у 1898 році за проектом бюро Фельнера і Гельмера. Спорудженням на місці керували львівські будівничі Лишкевич і Пшорн. Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев'яний інтер'єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків.

Родина Потоцьких, продавши свій палац на площі Галицькій (нині відомий як Палац Бесядецьких), придбала у 1822 р. нерухомість на вулиці Широкій (нині Коперника). На планах Львова 18 – першої половині 19 ст. на цій дільниці видно розпланований город та кілька невеликих будівель. Фасад симетричний центральним ризалітом, увінчаниматтиком з балюстрадою. Перший ярус фасаду рустований, другий ярус ризаліту декорований шістьма парами іонічних пілястр.

Палац було розібрано у 1860-1861 рр. Однак спорудження нової резиденції затягнулось на три десятиріччя. Будівництво палацу розпочалось у 1880 р.

Палац був збудований у стилі бароко, епохи французького короля Луї XIV у 1880 році за проектом французького архітектора Луї Альфонса Рене Доверн'є (Луї д'Оверню, Людвіґа де Верні). Проект модифіковано львівськими архітекторами, такими як Юліаном Цибульським та Людвіком Балдвіном-Рамултом і реалізовано під їх керівництвом. Будівлю розміщено на місці невеликої садиби (старого палацу Потоцьких), яка належала роду Потоцьких, а саме Марії з Сангушків та її чоловікуАльфреду Потоцькому.

Оперний театр -одна з найбільших театральних будівель, призначена для виконання оперних постанов, що складається зі сцени, оркестрової ями, зали для глядачів та приміщень для переодягання та зберіганя декорацій. Тоді як більшість будівель такого типу призначені виключно для оперних постанов, інші є частинами багатофункціональних культурних центрів.

Шевченківський гай – етно-парк, музей просто неба у Львові.

Шевченківський гай розташований на лісистих горбах Львівського плато (частина Подільської височини), у північно-східній частині міста, в місцевості Кайзервальд.

Музей вдало об'єднує горбистий ландшафт, відновлену рослинність Карпат і дбайливо перенесені історичні споруди з різних регіонів Західної України. Територія парку близько 84 гектарів. [3]

Експозиція музею налічує 124 пам'ятки архітектури, котрі об'єднані в 54 садиби. В Музеї функціонують 4 виставкових зали. Два з них мають постійну експозицію. У постійній експозиції та сховищах музею міститься близько 20 тисяч предметів щоденного побуту та ужиткового мистецтва.

Територія музею площею 60 га умовно розділена на шість етнографічних зон. Кожна зона це міні-село, що складається з 15-20 пам'яток народної архітектури. У житлових та господарчих приміщеннях розміщено предмети домашнього повсякденного вжитку, сільськогосподарський реманент, транспортні засоби та ремісничий інструмент. Шість таких міні-сіл мають назви: «Бойківщина», «Лемківщина», «Гуцульщина», «Буковина», «Поділля» і