Аналітична оцінка якості продукції на ЗАТ "Скалатська фабрика Лотос"

За способом одержання інформації методи оцінки рівня якості поділяються на такі групи:

1.Методи з використанням об'єктивних способів виміру (вимірювальних, розрахункових);

2.Методи з використанням евристичних способів оцінки (органолептичний, експертний, соціологічний).

3.Статистичні методи оцінки. 

Вимірювальний метод використовують для встановлення значень показників якості виробу технічними засобами вимірювання. Цей метод дозволяє одержувати числові значення показників якості, які виражаються в конкретних фізичних одиницях: кілометрах, літрах, ньютонах. До недоліків можна віднести складність і тривалість деяких вимірювань. 

Реєстраційний метод визначення показників ґрунтується на спостереженні й підрахунку кількості подій, предметів, випадків. Наприклад, підрахунок кількості виробів із дефектами продукції, що вироблена бригадою за місяць, зміну.

Розрахунковим методом визначають показники якості при розробці нових виробів. Тут використовують теоретичні та емпіричні залежності для розрахунку значень показників якості майбутніх виробів (наприклад, надійність техніки). 

Експертний метод визначення показників якості використовують головним чином для групи естетичних показників якості виробу. Суть його полягає в тому, що призначається група експертів, що є фахівцями в цій галузі, які в заданих одиницях дають оцінку споживчим властивостям нових видів продукції. Оброблені результати оформлюють у вигляді експертного висновку.

Соціологічний метод визначення показників якості продукції передбачає проведення конференції покупців, нарад, виставок, де споживач може оцінити якість продукції. Цей метод поширений за кордоном.

Органолептичний метод – ґрунтується на аналізі сприйняття органами чуття таких споживчих властивостей продукції, як смак, запах, колір. Використовується для оцінки якості продуктів харчування, напоїв, парфумерних виробів. При цьому методі застосовують бальну систему оцінки показників якості: «відмінно», «добре», «задовільно», «незадовільно». Точність значення показників якості залежить від кваліфікації та можливостей експертів, що проводять оцінку. 

Статистичний метод. На товар у процесі виробництва впливає велика кількість випадкових факторів. Це призводить до розсіяння числових значень показників якості та до необхідності використання під час їх оцінки методів прикладної статистики. За допомогою статистичних методів можна визначити:

-Середнє значення показників та їх довірені границі й інтервали розподілу.

-Коефіцієнти кореляції між двома показниками якості.

-Дисперсію та інші показники.

Розрахунки економічної ефективності підвищення якості продукції являють собою методику визначення порівняльної ефективності капітальних вкладів і базується на основних її принципах. Тобто, економічний ефект від підвищення якості того чи іншого виду промислової продукції з минулим і новим рівнем якості. 

Економічний ефект від підвищення якості продукції, як правило, реалізується у сфері її споживання, тоді як у сфері виробництва покращення якості виробів пов'язане, зазвичай, із додатковими витратами.

Практичні розрахунки ефективності витрат, пов'язаних із підвищенням якості промислової продукції, здійснюється в такій послідовності: спочатку визначається річний економічний ефект окремо у сфері виготовлення виробів вищої якості, і окремо – у сфері їх використання. 

Річний економічний ефект від підвищення якості продукції у сфері виготовлення:

Ев = [ ( C1 + Е н * К1) – ( С2 + Ен * К2 ) ] * В2 (1.4)

де Ен – нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень. 

 С1, С2 – собівартість виготовлення одиниці продукції, відповідно, минулої і підвищеної якості; 

 К1, К2 – питомі капітальні вкладення у виробництво продукції, 

 відповідно, минулої і підвищеної якості;

 В2 – річний обсяг випуску продукції підвищеної якості. 

Результат, отриманий після обчислень за формулою (1.4.), може мати від'ємне значення. В цьому випадку підприємству економічно невигідно виробляти продукцію вищої якості без зміни гуртової ціни. 

Економічний ефект у споживачів продукції вищої якості визначається за формулою:

Ес = [Ен х (К1′ х α о – К2′) + (С1′ - С2′)] х Nя, грн., (1.5.)

де Ке1, Ке2 – питомі капітальні вкладення на купівлю та експлуатацію 

 виробів, відповідно, минулої та підвищеної якості;

 Ке – коефіцієнт еквівалентності старої продукції новій за корисним 

 ефектом (продуктивності, терміну експлуатації);

 Се1, Се2 – річна сума експлуатаційних витрат по виробах, 

 відповідно, минулої та підвищеної якості. 

Загальний річний економічний ефект від підвищення якості продукції (Е я заг) визначається, як сума ефектів у сфері її виробництва та споживання, тобто: 

Е я заг = Ев+Ее (1.6.)

Річний економічний ефект, або річний прибуток від покращення якості обчислюється за формулою:

Е я = (П – Ен * К) * Nя, (1.7)

де П – приріст прибутку за рахунок реалізації одиниці продукції 

 підвищеної якості, грн. ;

 К – питомі капіталовкладення на здійснення заходів щодо 

 покращення якості продукції, грн/од;

 Nя – обсяг продукції покращеної якості в натуральних одиницях. 

Величину річного економічного ефекту від застосування нової продукції можна визначити ще й за такою формулою: 

Е я = (З1 – З2) * N2, (1.8)

де 31, З2 – зведені затрати на одиницю продукції базової і нової продукції, грн. 

N2 – річний випуск продукції в натуральних одиницях. 

Зведені затрати (З1, З2) складаються з собівартості продукції і нормативного прибутку на стадії виробництва, а також річних експлуатаційних витрат. 

З = (С + Ен * К) * 1/Т + Зе (1.9.)

де Зе – зведені затрати одиниці продукції, грн. 

 С – собівартість