Аналіз фінансово–господарського стану ДАЕК "Рівнеобленерго"

Процес виробництва, як керована система, – це взаємопов’язана єдність ряду підсистем: технічної, що являється сукупністю електричних машин, апаратів, передавальних пристроїв, пристроїв релейного захисту, автоматики, телемеханіки, засобів диспетчерського і технологічного управління, ремонтно – експлуатаційних машин, механізмів і різних пристроїв; технологічної, що встановлює сувору послідовність процесів і операцій з передачі і розподілу енергії від електростанцій до абонентів; економічної, що забезпечує єдність економічних процесів і економічних зв’язків окремих елементів виробництва; спільної праці, що визначає кількісні і якісні зв’язки окремих видів і елементів праці. [1, c. 9].

Підприємство електричних мереж як система являється, з одного боку, підсистемою (частиною) більш складної галузевої системи – енергетичного об’єднання, а з іншого – підсистемою комплексної територіальної системи, що керується міськими (районними) радами народних депутатів. [1, c. 10].

Система управління енергетичним підприємством визначається його виробничою структурою. Виробнича структура – сукупність основних і допоміжних виробничих підрозділів, а також форми зв’язків між ними. Найбільш характерними факторами, що визначають виробничу структуру для мережевих підприємсв є: пртяжність електромереж, параметри енергії, що передається, форми організації обслуговування енергоустановок, об’єм ремонтно – експлуатаційного обслуговування, рельєф місцевості, стан доріг. [2, c. 12]

В організаційному відношенні підприємства електричних мереж (ПЕМ) поділяються на райони електричних мереж (РЕМ) і служби. РЕМ займаються обслуговуванням електроустановок, розташованих на визначеній території. Служби здійснюють централізоване виконання окремих виробничих функцій, РЕМ і служби включають дільниці, спеціалізовані бригади, групи підстанцій,

лабораторії і т. п. Для РЕМ, які входять в склад ПЕМ, не створюють самостійних адміністративно – управлінських і деяких виробничих підрозділів (ремонтно – будівельних, механізації і транспорту). Їх функції виконують відповідні підрозділи ПЕМ. [2, с. 20]

Організаційна структура ДАЕК «Рівнеобленерго» наведена на рис. 2. 1. 1.

Описуючи рівень існуючої технології на ДАЕК «Рівнеобленерго», можна сказати, що вона є досить прогресивною. Це, перш за все, пов’язано зі специфікою виробничого процесу. Так, у 1985 р. розпочалася, і за короткий період була здійснена, повна реорганізація зв’язку усієї області з виходом на центральну диспетчерську службу Рівного. Тоді ж була започаткована автоматизація і телемеханізація засобів зв’язку: у всіх районах були встановлені автоиатичні телефонні станції, а в 90 – х роках на Рівненщині телемеханізацію електромереж було проведено вже в повному обсязі, тобто диспетчер районної електромережі вже міг керувати усіма підстанціями даного району. [3, с. 26]

Для більш повного ознайомлення з ДАЕК «Рівнеобленерго», характеристики обсягів виробництва (передачі електроенергії), собівартості, прибутку тощо наведено основні техніко – економічні показники підприємства за 1997 – 1999 рр. та проаналізуємо іх виконання (див табл. 2. 1. 1.)

Як бачимо з даних таблиці, кількість відпущеної електроенергії в мережу електростанціями зменшувалась щороку, що пов’язано, перш за все, із економічною ситуацією в області та країні. Відповідно і знижувався корисний відпуск енергії споживачам. Проте, як бачимо, при майже повному виконанні плану по першому показнику, план по корисному відпуску дещо недовиконувався (у 1997 р. – на 4, 4%, у 1998 р. – на 8, 8%, у 1999р. – на 8, 0%). Це пов’язано з перевищенням нормативних (розрахункових) технологічних витрат (втрат) електроенергії у мережах (у 1997 р. – на 16, 5%, у 1998 р. – на 60%, у 1999 р. – на 53, 7%). Внаслідок недовиконання плану по корисному відпуску електроенергії та нижчим тарифам, ніж розрахункові (крім 1997 р.), недовиконаний план по товарній продукції. Найбільший її обсяг (148, 318 млн. грн.) досягнутий у 1998 р., проте найбільший обсяг реалізації електроенергії був не у 1998 р., а у 1999 р. (148, 346 млн. грн.). Стосовно собівартості електроенергії, то, як бачимо, не зважаючи на те, що підприємство щороку знижувало власні витрати на виробництво, це не дозволило компенсувати зростання вартості купованої електроенергії у 1998 р. і у 1999 р., і, відповідно, собівартість зросла на 2, 45% і на 5, 86%. Стосовно прибутку, як видно, результати досить нерівномірні. Найбільший його обсяг було отримано у 1999 р. (9224 тис. грн.), найменший – у 1997 р. (27 тис. грн.), причому від реалізації електроенергії збитки становили 3, 5 млн. грн. Найбільший «інший» прибуток отримано у 1997 р. (3, 549 млн. грн.), в основному за рахунок стягнутих штрафів, пеней тощо.

 

 

Проведемо структурно – динамічний аналіз основних виробничих фондів (ОВФ) ДАЕК “Рівнеобленерго” (див. табл. 2. 2. 1.).

Як видно з таблиці, первісна вартість ОВФ динамічно зростала (на 4, 117 млн. грн. порівняно з 1997 р. та 1, 942 млн. грн. з 1998 р.). Найбільшу питому вагу займають ОВФ 1- ї групи, і ця частка дещо зростає (81, 2% у 1997 р., 81, 68% у 1998 р., 81, 71% у 1999 р.). А ОВФ 3- ї групи займають відповідно 16, 02%, 16, 12% та 16, 07%. Найменшу ж питому вагу становлять ОВФ 2- ї групи (2, 78%,