Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз системи стратегічного менеджменту СТОВ «Лісне»

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
93
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ще й інша, що відображує безпосередню здатність виготовленого продукту (роботи, завдання) задовольняти потребу, тобто бути придатним до вживання. Природно, якщо виготовлений продукт за своєю якістю цілком не придатний до вживання, весь витрачений на його виготовлення час виявляється безкорисним. Те саме можна сказати, якщо на виправлення помилки або браку в роботі, але вже іншим виконавцем, затрачено стільки ж часу, скільки і у виробника (виконавця). В такому випадку «змивається» весь результат праці останнього –він буде дорівнювати нулю. 

Таким чином, час, втрачений (чи то проміжним споживачем, соціального ланцюга технологічного процесу, чи то кінцевим споживачем) при доведенні неякісної продукції до кондиції, стає головним вимірником другого результату праці (тому що визначає міру корисності робочого часу, затраченого виконавцем на виготовлення цієї продукції). Це можливо прослідити на наступному прикладі. Припустимо, що яке-небудь завдання робітник А виконав у встановлений термін та у повному обсязі, але не зовсім якісно, щоб потім довести його до стандарту якості, іншому робітнику (наприклад, начальнику) довелось витратити в сумі ще 18 годин. В цьому випадку втрати робочого часу у споживача (t втр.) склали 18 годин, що збільшили сукупні витрати часу і тим самим весь «згусток» конкретної праці робітників даного підприємства.
Відносний показник, що характеризує другий результат праці, визначимо з формули (кваліметричного модуля):
К якості =1- (tвтр. / Тф) = 1- (18/180) =0,9             (3)
 
Абсолютний показник якості праці в годинах корисно витраченого часу буде виглядати наступним чином:
Ояк = Тф * Кяк. = 180 • 0,90 = 162 г.(4)
 
Таким чином,  абсолютний показник оцінки результатів праці робітника А складатиме:
Окіл+як= Тф * Ккіл *  Кяк = 180 * 0,95 * 0,90 = 153,9 г.                                        (5)
Інтерпретація обох результатів в такій інтегративній формі обумовлена, з одного боку, їх єдністю (як наслідок єдиної конкретної праці індивіда), з іншого боку, впливом цих результатів на один і той самий показник –загальна кількість витраченої праці, що виражена тривалістю робочого часу. Або, інакше кажучи, наявність єдиної порівняльної бази робить можливим виразити обидва показники у такому інтегративному вигляді (5).
Цілком очевидно, що і заробітну платню робітник А повинен отримувати не за табельні 180 годин, а за 153,9 г. корисно витраченого часу. При цьому цілком чітко видно, що якщо який-небудь з параметрів моделі (5) дорівнює нулю, результат праці за вихідний період також буде дорівнювати нулю. За відсутності витрат робочого часу у споживачів в наслідок порушення термінів (t зап = 0) и низької якості продукції  (t втрат = 0) весь витрачений на виконання робіт виконавцем час буде корисним і повинний підлягати оплаті повністю.
Впровадження вищевказаної моделі кваліметричної оцінки праці робітників в систему стратегічного планування СТОВ «Лісне» дозволить в значній мірі покращити організацію праці робітників підприємства тому, що дозволить чітко визначити відповідальність на кожному етапі виробничого процесу на підприємстві.
 
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
 
Стратегічне планування – це одна з функцій  управління, яка є процесом вибору цілей організації і шляхів їх досягнення. Стратегічне планування забезпечує основу для всіх управлінських вирішень, функції організації, мотивації і контролю.
Об’єктом дослідження в роботі виступає СТОВ „Лісне”.
СТОВ „Лісне” займає такі позиції серед господарств Лутугинського району :
-друге місце по району по виробництву молока і м’яса, вирощуванню ВРХ;
-четверте місце по вирощуванню зернових і зернобобових в цілому та вирощуванню вівса;
-восьме місце по вирощуванню озимої пшениці;
-дев’яте місце по вирощуванню свиней;
-одинадцяте місце по вирощуванню ячменю.
Внутрішньогосподарське планування СТОВ „Лісне” слабо розвинуте, оскільки обсяги інформації, що використовується при формуванні планів, невеликі. Більшість рішень, що приймаються, стосуються незначної кількості осіб і дуже часто не оформлюються у вигляді складної системи планових документів (планів, проектів та програм), це є слідством невеликого розміру господарства та складним фінансовим станом. Планування в господарстві переважно короткострокове, стратегічне планування слабо розвинене. Господарство вносить перелік стратегій, закріплений у вигляді протоколу зборів засновників та пайщиків, або невеликого за обсягом плану. Прикладом перспективного планування в господарстві є зведений план „Розвитку агропромислового підприємства”, який складається на один рік і містить у собі такі розділи: рослинництво, тваринництво, механізація та електрифікація, основні засоби виробництва, затрати праці та потреби в робочій силі, економічні показники, соціальний розвиток колективу підприємства.
З стратегічної оцінки поточного планування господарства можна зробити загальний висновок, що з стратегічного погляду система поточного планування є досить ефективною і відповідає стратегічним цілям підприємства. Для покращення системи планування СТОВ „Лісне” необхідно: впроваджувати стратегічне планування на більш широкому рівні, а саме: розробляти плани на далеку перспективу, бізнес-планування (на коротший період), використовувати сучасні методи аналізу і стратегічного планування (наприклад: СВОТ – аналіз, матрицю БКГ), користуватися методами прогнозування, аналізувати зовнішнє оточення, використовувати методи розрахунку оптимального розподілу ресурсів (наприклад, земельних між посівними площами під культури), аналізувати тактичні плани і визначати оптимальну тактику по усім видам продукції (якщо аналізувати план виробництва), яка б відповідала стратегічним цілям господарства.
Життєвий
Фото Капча