Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз загально-виробничих витрат

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

ведеться по кожному виробничому підрозділу. Аналіз регістрів бухгалтерського обліку журнально-ордерної форми, які затверджені наказом Міністерства Фінансів України від 29. 12. 2000 р. показав, що для аналітичного обліку загально-виробничих витрат в розрізі виробничих підрозділів такий регістр не передбачений. Тому нами пропонуються для цих цілей використовувати відомість №12. «Затрати цехів» «Старої» журнально-ордерної форми обліку, змінивши її нумерацію у відповідності до номер журналу (наприклад, відомість 5. 2).

5. Особливістю обліку загально-виробничих витрат є те, що вони списуються на собівартість виробничої продукції в частині змінних і розподілених постійних, і на собівартість реалізованої продукції у частині нерозподілених постійних витрат Тому вони не мають відображення у формах фінансової звітності.
6. Основним завданням управлінського обліку загально-виробничих витрат є правильне їх відображення за місцями виникнення і економічно обґрунтований розподіл і віднесення на собівартість окремих видів продукції. Від виконання цих завдань залежить коректність контролю за формуванням цих витрат і правильність розрахунку повної собівартості продукції, що мас важливе заточення для ціноутворення.
7. Загально-виробничі витрати є одними із видів витрат діяльності підприємства і їх облік повинен повністю відповідати загальній схемі побудови обліку.
Вивчення плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також Інструкції, щодо його користування, затверджених Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 р. дає можливість зробити висновок, що загальна схема обліку діяльності підприємства виглядає таким чином: з однієї сторони відображаються всі витрати підприємства за видами діяльності, з другої – доходи підприємства за видами діяльності. Як витрати, так і доходи списуються на фінансовий результат діяльності, тобто різниця між ними становить валовий фінансовий результат (прибуток або збиток). За цією схемою повинні відображатися всі господарські операції. Однак методика обліку формування окремих витрат, в тому числі загально-виробничих, що передбачена П (С) БО 16 «Витрати» не відповідає цій схемі. Зокрема, це відноситься до обліку операцій по списанню нестач незавершеного виробництва, матеріальних цінностей.
Враховуючи загальну схему обліку діяльності підприємства вважаємо за доцільним нестачі незавершеного виробництва і матеріальних цінностей виявлені у виробничих підрозділах і на загальнозаводських складах відображати як інші витрати операційної діяльності виключивши їх зі складу загально-виробничих витрат, а суми заміщень за ці нестачі включати до складу іншого операційного доходу.
Операційний контроль витрат від нестач і псувань товарно-матеріальних цінностей за причинами і винуватцями пропонується вести у спеціальний відомості, яка за будовою може бути подібною до відомості 14 за старою журнально-ордерною формою обліку.
Не зовсім правильною, на мій погляд, є методика розподілу постійних загально-виробничих витрат, а саме вона аналогічна методиці розподілу змінних витрат.
Пропоную наступна методика списання і розподілу постійних загально-виробничих витрат: на витрати виробництва (рахунок 23 «Виробництво») списується фактична сума постійних загально-виробничих витрат в межах планової величини, а перевищення фактичної суми над плановою відноситься на собівартість реалізованої продукції (рахунок 90 «Собівартість реалізації»). Між окремими об'єктами обліку витрат (видами продукції, робіт і послуг) списані постійні загально-виробничі витрати розподіляються пропорційно до встановленої бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Саме така методика розподілу цих витрат, на нашу думку, і передбачена в пункті 16 П (С) БО 16 ««Витрати» разом з тим порядок розрахунку в додатку 1 є зовсім іншим.
Для врегулювання обліку загально-виробничих витрат, на нашу думку, важливе практичне значення має уточнення їх складу. Для цього повинна бути розроблена і затверджена у централізованому порядку Інструкція по обліку витрат, в якій би деталізувалася кожна стаття витрат, подібно, як це мало місце в Типовому положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості.
Аналіз загально-виробничих витрат показує, що найбільшу питому вагу у складі загально-виробничих витрат займають, як правило, витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення і інше утримання виробничих приміщень, тобто більше 50% від загальної суми витрат загально-виробничого призначення.
Аудит загально-виробничих витрат починається із побудови методичної моделі аудиту, і проводиться згідно з типовою програмою аудиту загально-виробничих витрат.
Зроблені висновки і пропозиції ще раз доказують, що будь-яке підприємство, як об'єкт дослідження є складним і потребує постійного вивчення.
 
Використана література
 
Амортизація основних засобів // Все про бухгалтерський облік. – №52. -2000. -С. 19-2. 2.
Бутинець Т. А. та інші. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. -Житомир: ЖІТІ, 2000. – 672 с.
Бутинець Ф. Чижевська Л Герасимчук Н. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності «облік І аудит». -Житомир: ЖІТІ. 2000. -448с.
Бутинець Ф. Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 2000. -640с.
Бухгалтерський облік за національними стандартами. Практичний посібник. 2-ге видання доповнене І перероблене / Укладачі Я. Д. Крупка, З. В. Задорожній та інші. – Тернопіль: Економічна думка, 2000. – 288 с.
Бухгалтерський облік і відображення у фінансовій звітності витрат відповідно до Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» II Галицькі контракти». – 2000. – №1 І – С. 20-37.
Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / за ред. С. Ф. Голова – Дніпропетровськ. ТОВ «Баланс – клуб», 2000. – 768с.
Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів вищих навчальних закладів економічних спеціальностей – 5-те видання., доповнене й перероблене. – К. : А. С. К., 2000. – 784 с.
Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф.. Ф. Ф. Бутинця. Житомир: ЖІТІ, 2000. – 806 с. 13.
Воротняк О. С. Фінансовий облік та аналіз в системі управління підприємством // Вісник Житомирського інженерно-технологічного Інституту: – 1999. – №9. – С. 236-240.
Економічний аналіз для промислових підприємств / Під ред. С. І. Шкарабана, М. І. Сопачова. Тернопіль: ТАНГ, 1999. -405 с.
Журавель Г. П. Крупка Л. Д. Палюх М. С. та ін. Бухгалтерський облік: особливості в галузях економіки. -Тернопіль: Економічна думка, 1999. -449с.
3авгородній В. П., Савченко В. Я. Бухгалтерський облік, контроль і аудит в умовах ринку – К. : Видавництво «Бліц-Інформ», 1995. -132 с.
3авгородній В. П. Бухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управления предприятием. К. : Издательство «ВАКЛЕР», 1997. -976 с.
Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні. від 16. 07. 1 999 р. № 996 – XIV.
Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», від 22. 05. 97 р. 283/97-ВР
Новий бухгалтерський облік в Україні (побудова і застосування). Навчально-методичний посібник Тернопіль: Карт-Бланш, 2000 – 288с.
Облік адміністративних витрат. Бізнес (Бухгалтерія). – 2000. – № 47. С. 114- 119.
Облік витрат на виробництво продукції: національні стандарти // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №25. – С. 19 – 26.
Облік загальновиробничих витрат II Бізнес (Бухгалтерія). – 2000. – №47. – С. 110-114.
Облік та оформлення представницьких витрат комерційного
Організаційно-методологічні аспекти аудиту витрат і виконаних робіт підрядних будівельних організацій // Бухгалтерський облік і аудит. – 2000. – №12. – С. 38-49.
Основні засади організації бухгалтерського обліку на підприємстві у 2000 році // Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №7. – С. 15-23.
Особливості обліку витрат па виробничих підприємствах II Все про бухгалтерський облік. – 2000. – №28. – С. 7-10.
План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств І організацій, затв. наказом Мінфіну України від 30. 11. 99р №291. – Навчально-практичний посібник «Курсом реформ – облік 2000” -Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-клуб», 2000, 336с.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 8 «Нематеріальні активи» затверджене наказом Міністерства фінансів України від 18. 10. 99р. №242.
Положення (Стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20. 10. 99. р. №246.
Пушкар М. С. Контролінг: Монографія. -Тернопіль, 1997. -146с.
Пушкар М. С. Тенденції та закономірності ринку бухгалтерського обліку в Україні. Монографія. Тернопіль: Економічна думка, 1999. -422с.
Пушкар М. С. Управлінський облік -Тернопіль: Поліграф. 1995. -164с.
Регістри бухгалтерського обліку Бухгалтерський облік і аудит. – 2001. -№1. -С. 34-44.
Типові положення з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт і послуг) у промисловості від 26. 04. 96. р.
Ткаченко Н. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України -Київ: «А. С. К. «, 2000. -771с.
Фото Капча