Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аналіз збутової діяльності ВАТ "Запорізький завод феросплавів" у системі маркетингу

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
39
Мова: 
Українська
Оцінка: 

justify;">Таблиця 2.4

Частка ринку, займана підприємством у 2008, 2009р. 
Рік Частка ринку, % від величини місткості ринку
У межах області У межах України У межах СНД У далекому зарубіжжі
Вид продукції №1: Сілікомарганець 82% 
2008 100 40 11 3, 3
2009 100 76 18, 6 3, 0
Вид продукції №2: Феросіліций у пров. 45% 
2008 100 50 43 4, 0
2009 100 54 33 3, 5
Вид продукції №3: Марганець металевий ФМн 90
2008 100 80 88 5, 0
2009 100 93 100 3, 0
Вид продукції №4: Феромарганець з/ вуглець. ФМн88
2008 100 100 100 5, 6
2009 100 100 100 3, 3
 
Домінуючим у даний час напрямком зовнішньоекономічної діяльності ВАТ «Запорізький завод феросплавів» є положення на ринках Російської Федерації й інших країн СНД. У цілому, підприємство має необхідний потенціал для того, щоб у перспективі розширити зону свого впливу на ринок Росії, стратегія роботи на українському ринку повинна бути спрямована на збереження займаного положення по таких видах продукції, як марганець металевий, феромарганець, сілікомарганець, а основною задачею просування феросиліцію повинно бути поступове розширення займаної частки ринку.
 
2.2 Організація управління збутовою та маркетинговою діяльністю ВАТ «ЗЗФ»
 
Український ринок характеризується низькою платоспроможністю, для роботи на цьому ринку характерний високий ступінь ризику. У зв'язку з цим реалізація феросплавів кінцевим споживачам, у більшості випадків, здійснюється через посередників. Такі змушені міри обумовлені нестабільністю загальної ситуації на Україні, необхідністю негайної і гарантованої оплати продукції, чого не можуть собі дозволити українські великі промислові підприємства. Основними кінцевими споживачами є наступні підприємства: «Дніпроспецсталь», «Запоріжсталь», МК ім. Дзержинського, Азовсталь, МК ім. Ілліча, метз-д ім. Петровського, Донецький метз-д, Макіївський метк-т, МК «Криворіжсталь», АТ «Стальметіз» Одеса, Дніпропетровське метизне виробниче об'єднання, Машинобудівельний завод «Перемога праці» м. Артемівськ, з-д ім. Малишева м. Харків, НПО «Турбоатом» м. Харків, Алчевський метк-т, Ніжнеднепровський ТПЗ їм. К. Лібінехта, Енергомашспецсталь м. Краматорськ, Нікопольський ЮТЗ, Ремгормаш м. Кривий Ріг, Криворізький ЦРРЗ, Марганецький РРЗ.
Ситуація на ринках цих країн аналогічна сформованої ситуації на українському ринку. У цьому регіоні підприємство має найбільш міцні позиції, продажі найбільших обсягів досягають на російському ринку. Нижче представлені діаграми про структуру реалізації феросплавів на ринках країн СНД.
Доступ до ринку – дуже важливий фактор для ВАТ « Запорізький завод феросплавів». Підприємство покладає великі надії на потенційний масштаб російського ринку (і ринку країн СНД). Але, по відомих причинах, на цьому ринку також доводиться працювати через посередників.
Таким чином, стратегія освоєння ринків збуту підприємством повинна бути націлена, насамперед, на російський. З усіх ринків країн СНД цей – найбільш ємний і що розвивається, галузі промисловості, що споживають феросплави, розвиваються тут швидкими темпами.
Основними споживачами феросплавів на російському ринку є: АТ «Мечел» м. Челябінськ, АТ «Северсталь» м. Череповец, Кузнецький метк-т, Західно-Сибірський металургійний комбінат, Ніжньо-Тагильський МК, АТ «Камасталь», Магнітогорський МК, АТ «ЗИЛ» м. Москва, Череповецький сталепрокатний з-д, Таганрозький трубний з-д, АТ «ГАЗ», Виксунський метз-д, Московський електродний з-д, Омутнинський метз-д, Новосибірський оловокомбінат, АТ «Носта» м. Новотроїцьк, Бійський олеумний завод [7, 115].
Стратегія продажу Запорізького феросплавного заводу на японському ринку відноситься до числа непрямих продажів (indirekt selling). На цьому ринку підприємство діє лише через всесвітньо відомі японські торгові доми «Mitsubishi Kasei Corporation» і « Nichimen Corporation». З цими фірмами ВТФ «Ферроэкс» тісно співробітничає протягом двох років і зарекомендувала себе надійним партнером, що має важлмве значення для японців. Обов'язковою умовою роботи ВТФ «Ферроэкс» на цьому ринку є реалізація продукції безпосередньо для нестатків японського ринку. Іноді підприємство одержує від японських посередників пропозиції на постачання продукції з метою кінцевої реалізації на турецькому ринку. Але в цьому випадку перевага віддається методу прямих продажів.
На турецькому ринку підприємство працює з 1990р. За цей період налагоджені зв'язки як з кінцевими споживачами феросплавної продукції, так і з торгово-посередницькими фірмами, що мають досить великий досвід роботи на цьому ринку. Успішне просування продукції ВАТ «ЗЗФ» на ринку Туреччини зв'язано з тенденцією розвитку, що намітилася, металургійного виробництва в цій країні. Турецькі споживачі не пред'являють високих вимог до якості продукції.
Стратегія виходу підприємства на ринки країн ЄС і США передбачає, насамперед, просування в ці регіони Mn metal і SiMn. Перспективи успішного виходу на ці ринки саме з цими видами продукції, виробленої ВАТ «Запорізький завод феросплавів», необхідно зв'язувати на основі аналізу досвіду роботи ВТФ «Ферроэкс» на цих ринках [13, 118].
Усеосяжна маркетингова стратегія показує зміни в поточній стратегії управління, що спрямована на підвищення ефективності виробництва, створення налагодженої системи оперативного контролю над виробництвом і збутом, процесом керування, розвитком зв'язків із клієнтами, зміцнення на існуючих ринках збуту і вихід на нові, ще не освоєні.
Головними задачами комплексу маркетингу повинні бути:
- визначення обсягу випуску продукції на поточний і перспективний період;
- вибір цільового чи ринку кінцевого споживача з урахуванням їх вимог і потреб у продукції;
- зіставлення витрат виробництва, ціни, прибутку по кожнім виді продукції.
В остаточному підсумку метою реалізації стратегії
Фото Капча