Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Анатомія та морфологія рослин

Предмет: 
Тип роботи: 
Інше
К-сть сторінок: 
198
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(1953), “История отечественной эмбриологии высших растений“ (1956), “Цитоэмбриология высших растений” (1963). Класичні дослідження українських ботаніків продовжують видатні вчені-ботаніки сучасності, зокрема, академіки НАН України Костянтин Меркурійович Ситник, Михайло Андрійович Голубець, Юрій Романович Шеляг-Сосонко, член-кореспондент НАН України Єлизавета Львівна Кордюм та ін.

6. Місце ботаніки в курсі біології середньої школи.
Ботанічні питання в курсі “Біологія” середньої загальноосвітньої школи займають важливе місце. Викладання біології розпочинається з розділу “Рослини”, який вивчається у 6-му класі. У підручнику за 6-й клас розкриваються елементи анатомії, морфології і систематики рослин та деякі питання геоботаніки. Вивчення цього розділу допомагає учням пізнати закони життя рослин, їх виникнення на нашій планеті, значення рослин для людства і народногосподарської діяльності людини, необхідність охорони рослинного світу з метою його раціонального використання. Водночас вивчення рослин допомагає сформувати в учнів науковий світогляд, прищепити любов до рідної природи, до суспільно-корисної продуктивної праці.
 
Тема 2. Загальна характеристика рослинної клітини.
1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
3. Клітинна теорія та її основні постулати.
4. Загальні закономірності будови рослинної клітини.
5. Відмінність рослинної клітини від клітини тварин.
6. Прокаріоти та еукаріоти.
1. Поняття про світловий та електронний мікроскопи.
Передумовою до відкриття клітинної будови організмів було винайдення мікроскопа. Але слід зауважити, що мікроскоп як складний оптичний прилад був винайдений не відразу. Попередником мікроскопа була оптична лінза, яка винайдена в кінці XIII- на початку XIV ст. Вона використовувалась як окуляри і знайшла широке застосування в практиці. До сьогодні не встановлено автора винаходу оптичної лінзи, але відомо, що вона була винайдена в Італії (Венеції), де на ой час було досить добре розвинуто виробництво скла. Однак ідея створення мікроскопа була висловлена лише на початку XVI ст. І була досить широко поширена серед математиків і фізиків того часу, але протягом цілого століття вона залишалась нездійсненою. Лише на початку XVII ст. знаменитий вчений Галілео-Галілей спочатку сконструював телескоп відтак підзорну трубу, яка стала прообразом створеного ним у 1609-1610 рр. мікроскопа. У 1624 р. Г. Галілей переконструював свій мікроскоп, значно вдосконаливши його. Вдосконалений мікроскоп Галілея дозволяв збільшувати приблизно в 35-40 раз. Термін «мікроскоп» вперше запровадив в науку Іоганн Фабер у 1625 р. У листі до князя Ф. Чезі мікроскопом він назвав інструмент Галілея, за допомогою якого можна розглядати дрібні предмети. Цей термін зберігся до сьогодні і широко застосовується у спеціальній літературі та термінології. Мікроскоп (від грец. micros- малий і skopeo- спостерігаю, розглядаю) – оптичний прилад, за допомогою якого можна одержати збільшене зображення об’єктів, невидимих неозброєним оком. Розрізняють М. : світлові та електронні. Залежно від будови мікроскопи бувають: біологічні, поляризаційні, люмінісцентні, стереоскопічні, фазовоконтрастні та ін. Сьогодні в біологічних та інших дослідженнях використовують такі марки мікроскопів:
1. МБИ – 1 – микроскоп биологический исследовательский (1- модель мікроскопа) ;
2. МБР – 1 – микроскоп биологический рабочий;
3. МБИ – 3 – микроскоп биологический исследовательский з бінокулярною накладкою АУ- 12;
4. МБИ – 6 – микроскоп биологический исследовательский з фотокамерою;
5. МБИ – 11, 12, 13, 15 – микроскоп биологический исследовательский з фото- і кінокамерою.
Всі ці мікроскопи призначені для розгляду об’єктів в прохідному світлі. Сьогодні замість иікроскопів МБИ-1, МБР-1 ивпускають мікроскопи “Біолам” в різних модифікаціях: “исследовательский”, “рабочий” і”дорожный”. Вони відповідають сучасним вимогам і мають досконалішу оптичну систему. Необхідно відмітити, що американські вчені М. Кнолль, Є. Руска, Б. Борріє висунули ідею і сконструювали перший електронний мікроскоп (1928-1931). В електронних М. замість світла використовують швидкий потік електронів, а скляні лінзи замінено електромагнітними полями. Електронні М. дозволяють вивчати фіксовані об’єкти при збільшенні в сотні тисяч раз (до 1 мільйона). З винаходом електроннго мікроскопа почалась нова епоха у вивченні будови клітини.
2. Історія вивчення клітинної будови рослин.
Після винаходу Г. Галілеєм мікроскопа стало можливим досліджувати внутрішню будову рослинних організмів. Рослинну клітину вперше побачив під мікроскопом відомий англійський вчений – фізик Роберт Гук (1635-1703), розглядаючи зріз пляшкового корка. Він зауважив, що корок складається з великої кількості комірок, що нагадують бджолині соти. Ці комірки він назвав cellula, що в перекладі означає клітина. Таку ж будову Р. Гук спостерігав в серцевині бузини та інших рослин. Про свої дослідження Р. Гук розповідає в книзі “Мікрографія”, яка вийшла в 1665 р., який визнано роком відкриття клітини. “Пори, або клітини корку, – писав Р. Гук про своє відкриття, – були не дуже глибокими але численними... Відкриття цих клітин, як мені здається, дало мені можливість з’ясувати справжню та зрозумілу причину особливостей речовини корку “. У другій половині XVII ст. Клітинна будова рослин була описана італійцем М. Мальпігі (1628-1694), англійцем Н. Грю (1641-1712) та іншими дослідниками. Однак їх увагу привертала клітинна оболонка і лише в першій половині XIX ст. Вчені звернули увагу на внутрішній вміст клітини. Важливим кроком на шляху дослідження клітини було відкриття у 1831 р. ядра рослинної клітини, яке випало на долю відомого англійського фізика і ботаніка Роберта Броуна. Він з’ясував, що ядро є одним з важливих постійних компонентів клітини. Чеський вчений
Фото Капча