Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Антична скульптура

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 
ЗМІСТ
 
ВСТУП
ОСНОВНА ЧАСТИНА
I. Грецька скульптура до Перських воєн 
900-575 р. до н. е. 
575-475р. до н. е. 
Грецька скульптура від початку перських воєн до епохи Діадохів
V сторіччя (475-400 р. до н. е. )
IV ст. (400-275 р. до н. е.)
Скульптура в Древній Греції і грецькій Малій Азії  (275-27 р. до н.е)
ІІ. Древня Італія і "Священна римська імперія"
До початку елліністичної епохи (близько 900-275 р. до н. е. )
Передумови появи нової течії в скульптурі - власне римської антики
Скульптура періоду Римської імперії
Зміна культурних уподобань - Юліанська епоха 
Правління Траяна - формування лаконічного типу скульптури
Адріан: новий імператор - нове мистецтво
Вплив сусідніх країн на скульптурні композиції римських майстрів 
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
 
ВСТУП
 
Мистецтво долини Нілу і Месопотамії існувало вже тисячі років, коли грецьке мистецтво тільки починало ставати на ноги, щоб, досягши у своєму швидкому, переможному ході надзвичайної висоти, завоювати Європу, Африку й Азію. Грецьке мистецтво вперше досягло висот у своїх творах не тільки в натуралістичному напрямку, точно передаючи анатомію тіла і руху душі, але й у незалежності цього зображення від всіх інших духовних сил і від сусідніх світів мистецтст. 
Краса грецького мистецтва - у його правдивості і волі, крім того, як і всяка художня краса, вона полягає в повній згоді форми зі змістом. Ідеалізм і реалізм, стиль і природа зливаються в грецькому мистецтві в одне нерозривне ціле. Грецьке мистецтво відтворювало дійсність і виросло безпосередньо зі змагань, що об'єднали еллінські племена з часу установлення Олімпійських ігор.
Скультпура - це та галузь мистецтва, у якій греки навчилися найбільш прекрасним чином зливати форму зі змістом і зображувати небесне в земній оболонці, причому краще, ніж це вдавалося будь-яким іншим народам. 
Скульптурна спадщина Риму та Греції, тобто, античного періоду, надзвичайно багата. Зрівнятися із нею може хіба що італійське Відродження, проте ніколи не щезне з пам'яті віків чудова мистецька краса античних скульптур.
 
ОСНОВНА ЧАСТИНА
 
I. ГРЕЦЬКА СКУЛЬПТУРА ДО ПЕРСЬКИХ ВОЄН
 
900-575 р. до н. е.
 
Зачатки грецької скульптури були дуже незначні. Найдавнішому беотійському стилю ваз відповідають чудові глиняні жіночі фігурки, знайдені в беотійських гробницях; їхня форма, що нагадує собою дзвін, обумовлюється їх одягом. Надмірно довга шия, невелика голова, відсутність рота, різкий профіль і орнаментний візерунок нагадують первісний стиль Європи. Зберігаються в Афінському музеї статуеток оголених жінок, виконаних зі слонової кістки, у пропорціях тіла яких, при всій їхній геометричній незграбності, уже помітний значний крок уперед.
Зачатки ліплення великих фігур у греків, точно так само як і зачатки їхнього зодчества, треба шукати у виробах з дерева. Численні дерев'яні ідоли (ксоани), що вважалися впавшими з неба, нагадували пізнішим еллінам про початковий час їхньої пластики. Ні одна з таких дерев'яних фігур не дійшла до нас, але зате збереглося багато статуй з пухкого вапняку (poros) чи з грубозернистого острівного мармуру. Більш-менш добре збережені здобутки цього типу, добуті, головним чином, із залишків зруйнованих персами споруд в афінському Акрополі, а також на Делосі і сусідніх з ним островах. Чоловічі статуї зображують молодих, безбородих, оголених людей, проте жіночі статуї - в одязі. 
На противагу всім цим кам'яним статуям, сидячі статуї з Дідімеона, знаменитого храму Аполлона в Дідімах, біля Мілету, що мають натуральну величину, носять на собі відбиток первісного азіатського кам'яного стилю. За своєю величиною, положенням і написами ці портретні статуї вважаються найдревнішими древніми здобутками іонічної монументальної скульптури.
Відомо, що грецьке мистецтво у всіх його галузях під східним, переважно западноазіатським, а також єгипетським впливом, вийшло зі свого первісного грубого стану і виробило національний, самостійний стиль, у якому уважне, хоча і боязке спостереження природи з'єднувалося з найсуворішою закономірністю. 
 
575-475р. до н. е. 
Серед скульпторів цієї епохи ми зустрічаємо Ройка і Феодора Самоського. Ройку належала бронзова жіноча фігура, що називалася, напевно, "Ніч" і стояла в Ефесі, біля храму Артеміди. З робіт же Феодора відомі переважно золоті вироби, наприклад перстень, виготовлений для Полікрата - самоського тирана , і срібна посудина для змішування.
Сучасником цих художників був Смілід якому належало дерев'яне зображення Гери в її Самоському храмі. 
Найбільш значними з найдавніших грецьких скульпторів по мармуру, були, за переказами, уродженці іонічного острова Хіоса: Мелас, Міккіад, Архерм, Бупал і Афеніс. Але першими знаменитими скульпторами по мармуру вважаються Діпойн і Скілід, - засновники хризоелефантної техніки. Також ім'я одного античного художника збереглося в написі, що дійшов до нас - Арістокл. Він поставив свій підпис на прекрасній надгробній стелі Арістіона. 
Звернемося тепер до круглих пластичних фігур. Поступові успіхи розробки форм найкраще помітні в жіночих статуях, а саме - в більш вільному розташуванні складок на одязі і в більш натуральному вигляді волосся. Чоловічі статуї останніх часів архаїзму уже відзначені ознаками того ж прогресу. Можна виділити фігури Апполона з Пьомбіно, статую Аполлона, знайдену в Помпеях.
Фото Капча