Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
26
Мова: 
Українська
Оцінка: 
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
 
ДОРОШЕНКО Любов Іванівна
 
УДК 808. 3-7
 
АРЕАЛОГІЯ БУДІВЕЛЬНОЇ ЛЕКСИКИ СХІДНОПОЛІСЬКОГО ДІАЛЕКТУ
 
10. 02. 01 – українська мова
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 1999
 
Дисертацією є рукопис. 
Робота виконана у Відділі діалектології Інституту української мови НАН України
 
Науковий керівник -доктор філологічних наук, професор Гриценко Павло Юхимович, завідувач відділу діалектології Інституту української мови НАН України
Офіційні опоненти -доктор філологічних наук, професор Закревська Ярослава Василівна, завідувач відділу української мови Інституту українознавства ім. І. П. Крип’якевича НАН України
кандидат філологічних наук, доцент Романюк Петро Федорович, проректор з наукової роботи Житомирського педагогічного інституту ім. І. Я. Франка, м. Житомир
Провідна установа -Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, кафедра української мови, Міністерство освіти України, м. Київ
 
Захист відбудеться 9 березня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої ради Д. 26. 173. 01 при Інституті української мови НАН України (252001, Київ-1, вул. Грушевського, 4). 
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту української мови НАН України (252001, Київ-1, вул. Грушевського, 4). 
Автореферат розіслано “2” лютого 1999 р. 
 
Загальна характеристика роботи
 
Серед першочергових завдань українського мовознавства сьогодні залишається докладне вивчення складу, семантичної структури та географії лексики територіальних діалектів. При цьому особливого значення набуває ареалогія – напрям діалектології, у межах якого досліджують характер, лінгвістичну сутність одиниць діалектного членування, просторову поведінку елементів діалектної мови, зумовленість просторових характеристик мовних явищ їх історією, зв’язками з традиційною культурою носіїв діалектів. Актуальним і евристично цінним є представлення географії не розрізнених явищ, а пов’язаних між собою певними відношеннями одиниць у цілісних сегментах мовної системи; для лексичного рівня діалектної мови такими сегментами є передусім тематичні групи лексики (ТГЛ). 
Однією з таких ТГЛ є лексика сільського будівництва, здебільшого дуже давня, формована упродовж століть група слів, яка відбиває тривалу еволюцію житла від примітивного до раціонального та найкраще естетично оформленого. Охоплення дослідженням усієї сукупності назв, належних до цієї ТГЛ, передбачає визначення їх семантичної структури та географії. 
Різні групи лексики, пов’язаної з сільським будівництвом, в українському мовознавстві досліджені неоднаково; окремі назви відбиті у лексикографічних працях (зокрема, у «Словарі української мови» за ред. Б. Грінченка, 1907-1909 рр., в атласі Ю. Тарнацького, 1939 р.), спеціальних дослідженнях В.І. Білецького, К.Д. Глуховцевої, А.С. Зеленька, О.М. Євтушка, М.В. та О.М. Никончуків; у східнополіському ареалі цей шар лексики ще не був предметом спеціального описового чи ареалогічного вивчення. 
У білоруській мові будівельну лексику вивчали І.І. Лучиць-Федорець, Н.Г. Горбачик, П.В. Стецько, М.Д. Корень і М.С. Шушкевич та ін. ; у російській – В.Є. Гольдін, В.Я. Дерягін, О.М. Мораховська, В.Г. Рудельов. 
Об’єктом дисертаційного дослідження обрано будівельну лексику саме українського східнополіського говору, оскільки актуальним залишається лінгвістичне вивчення усіх діалектних зон Полісся, що передбачає систематизацію й класифікацію сучасних діалектних фактів, їх синхронно-типологічне представлення та історичну інтерпретацію. Активізація дослідження Полісся викликана тенденцією нівеляції діалектних та етнокультурних особливостей цього регіону Славії внаслідок соціальних та культурно-економічних змін у житті поліщуків, необхідністю зберегти для науки архаїчні лінгвістичні та етнографічні свідчення, важливі для розв’язання проблем українського і слов’янського глото- та етногенезу. 
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю докладної фіксації та ареалогічної інтерпретації будівельної лексики східнополіського діалекту, уточнення внутрішньосхіднополіського діалектного членування, встановлення відношень українського східнополіського діалекту до інших східнослов’янських діалектів, розширення картографічної бази української лінгвістичної географії та діалектної лексикології й лексикографії. 
Метою дисертації є: 1) виявити склад і семантику будівельної лексики східнополіського діалекту; 2) окреслити географію кожної зафіксованої лексеми; 3) встановити тенденції ареального розмежування будівельної лексики у східнополіському діалекті; 4) окреслити відношення досліджуваного ареалу до інших українських, ширше – східнослов’янських діалектних зон. 
Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 
- за спеціально розробленим питальником (659 питань) здійснити польове обстеження східнополіського говору; 
- зафіксувати будівельну лексику в східнополіському діалекті за обраною мережею з урахуванням традиційної культури діалектоносіїв; 
- встановити семантичну та формальну варіативність будівельної лексики у досліджуваному континуумі; 
- за матеріалами будівельної лексики з’ясувати членування східнополіського діалекту; 
- з’ясувати відношення східнополіського діалекту до інших зон української
діалектної мови та російських і білоруських діалектів. 
Джерелами дослідження послужили власні польові записи, здійснені в 115 н. п. Східного Полісся упродовж 1990-1995 рр. ; залучено також матеріали опублікованих і рукописних атласів і словників, свідчення “Атласу української мови”, “Загальнослов’янського лінгвістичного атласу”, Картотеки Словника українських народних говорів, праць з етнографії, спеціальної літератури з будівництва. 
У роботі використано описовий та лінгвогеографічний методи. Опис ареалогії? рунтується на укладеному нами «Атласі будівельної лексики східнополіського діалекту» (АЛСБ). 
Наукова новизна роботи полягає в тому, що в дисертації вперше представлено репертуар будівельної лексики східнополіського говору, подано ареальну характеристику цієї лексики, з’ясовано внутрішньосхіднополіську диференціацію та зв’язки з лексикою інших діалектних зон української та суміжних російської й білоруської мов. 
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що в ній запропонована нова версія
Фото Капча