Ареалогія будівельної лексики східнополіського діалекту

Пасмо ізоглос, що розмежовує діалектні явища по вертикалі, відділяючи західну зону від східної, значно рідше -к. 198-. Чітке протиставлення західних рис східним демонструє ізолінія лексем ле'жак // 'лежен’ ‘лежак – горизонтальна частина димоходу, що лежить на горищі’ -к. 94-. Ізоглоса, що розділяє територію наявності, з одного боку, та відсутності, з другого боку, лексем обши'ват’ (схід) // 'палубит’ (захід) ‘прибивати дошки до кроков перед спорудженням покрівлі’ -к. 33-, значно відхиляється на схід у північній частині говору і по вертикалі утворює підковоподібне входження в західну зону. Для назви верхнього бруска рами дверей у західній зоні поширена лексема г'ловен’, г'лавен’ -к. 72-. Ізолінія цієї назви в русі з півночі на південь робить глибокий вигин у східну зону і хвилеподібно спускається донизу. У східній частині спостерігається незначне острівне поширення цієї назви. Можливо, в минулому зона функціонування вказаних словоформ мала компактніший характер. 

Карти дозволили виділити ще й ізоглоси такого типу, коли мовний континуум ділиться на дві великі зони з північного сходу на південний захід. Ізоглоси, що представлені на синтетичних картах 200 та 201, на лексичному та фонетичному рівнях членують східнополіський говір на північно-західний та південно-східний ареали. Ізолінії лексем шлак // 'жужелиц’а ‘частково згорілий залишок від спалювання вугілля у вигляді затверділих шматків’ -к. 98- та к'ровел’шчик // укри'вал’шчик ‘покрівельник -робітник, який займається укриванням дахів’ -к. 157- утворюють чіткішу межу, а ізоглоса опозитів трам // с'волок ‘сволок – поздовжня міцна балка, яка підтримує стелю в хаті’ -к. 69- має деякі відхилення в конфігурації й більше наближається до ізофон поширення голосних -о- на місці -е- у слові с'тел’а ‘стеля в хаті’ -к. 68- та -е- на місці -e- у слові п’і'сок ‘пісок’ -к. 150-; ці ізоглоси повертаються на захід на південному заході. Можливо, що зони такого типу доцільно вважати не за окремі діалектні підгрупи, а за території, на яких наявні результати взаємодії західної і східної зон східнополіського говору; це своєрідний мішаний мікроареал. 

У межах виділених на підставі лексичного та фонетичного матеріалу зон можна відзначити існування підзон, наявність і мовне наповнення яких необхідно враховувати при з’ясуванні складних відносин між окремими ареалами. Ізоглоси окремих явищ проходять в різних напрямках по східнополіській мовній території, протиставляючи різні ареали. 

На підставі аналізу 208 лексичних, 9 семантичних, 15 ізоглосних карт та матеріалів 10 карт різних рівнів, укладених за “Атласом української мови” (АУМ) у східнополіському говорі виділяється шість діалектних зон. Ці зони окреслені північно-східною групою ізоглос -к. 203-, північною -к. 205, 206-, північно-західною -к. 208, 209, 210, центральною -к. 213-, південно-східною -к. 215-, південною -к. 217- (див. карту “Зони східнополіського діалекту”). 

Ізоглосам північно-східної групи притаманне значне варіювання; вони часто значно віддаляються одна від другої, утворюючи широке пасмо. Розташування зони 1 накладається на адміністративно-територіальний поділ: це територія північних районів Сумщини. Деякі ізоглоси цієї групи значно відхиляються на захід: п’ідло'котник ‘підвіконня – нижня частина віконної рами’ -к. 76-, би'чок ‘лежак – горизонтальна частина димоходу, що лежить на горищі’ -к. 94- та ін. 

У той же час ізоглоси лексем 'п’ечка ‘кухонна піч’ -к. 89- та 'угол ('угал, 'вугал) ‘куток у хаті, в якому стоять рогачі’ -к. 86- проходять вертикально через центр цієї зони, розділяючи її на західну і східну частини. Підковоподібне відхилення в конфігурації має й південна межа цієї зони. 

Однією з особливостей групи ізоглос, які окреслюють зону 2, є те, що вони не творять щільного пасма, а перетинаються, розходяться, вклинюються у сусідні зони. Ця зона розташована в деснянсько-сновському басейні і окреслена ізоглосами лексем п’ішч, п’ішчик, 'пишчик, п’і'с’ец ‘коротка деревина, яка кладеться в простінках між вікнами’ -к. 55-, 'балка ‘бантина – поперечна балка між кроквами’ -к. 65-, деривати з коренем в’ітр- зі значенням ‘широка дошка, прибита до кінців лат двосхилого даху з фронтонами, щоб вітер не зривав боків покрівлі’ -к. 66-, 'ганок ‘ґанок – прибудова з площадкою і східцями для входу в будинок’ -к. 81-, 'дим'ник ‘отвір для диму в покрівлі старої хати, коли комин не виведено над дахом’ -к. 93б-, ди'тинец’, д’а'тинец’, д’а'т’ін’ец ‘настил із дощок на дні колодязя, що запобігає замулюванню джерела, служить для зручності під час чищення’ -к. 131-, вор'йе ‘огорожа з горизонтально закріплених жердин’ -к. 141-, 'боров, боро'вик ‘лежак – горизонтальна частина димоходу, що лежить на горищі’ -к. 94-. 

Ряд ізоглос виділяє північно-західну зону у межиріччі Дніпра, Десни та Снову: 'гум'нишче, 'гум'н’ішче ‘місце, де стояла клуня’ -к. 4-, 'хата? 'за'кидку, 'хата? за'к’ідку ‘дерев’яна хата, при зведенні якої застосовувалася стовпова техніка зведення стін: проміжки між стовпами закладали плахами’ -к. 18-, к'ласт’і мох, к'ласти муих, укла'дат’ 'мохом ‘затикати щілини між поперечними брусами стіни’ -к. 27-. 

З ізолексами північно-західного пасма синтопічні