Асиметричність процесів інформатизації світогосподарського розвитку

 

 

 

 

Актуальність теми дослідження. Сучасний етап світогосподарського розвитку характеризується динамічними процесами інформатизації всіх сфер суспільно-економічного життя країн. Сьогодні кожна людина, незалежно від країни проживання, національності, віку тощо, може стати громадянином світу, торгуючи, спілкуючись або отримуючи інформацію з будь-якої точки світу. Необмежені можливості діалогу в мережі Інтернет змінюють менталітет, відкривають нові економічні можливості, стають чинниками соціальних і політичних змін у суспільстві.

Однак процеси інформатизації в глобальному середовищі проходять вкрай нерівномірно, спостерігаються значні асиметричні відхилення у рівнях застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) між старим і молодим населенням, чоловіками і жінками, жителями міст та сіл, малим і великим бізнесом, між країнами та регіонами. З одного боку, швидкими темпами формується інформаційне суспільство у розвинених країнах, з іншого – посилюється відставання менш розвинених країн за рівнями впровадження сучасних ІКТ в цілях економічного зростання і розвитку. Явище міжнародного цифрового розриву стає інформативним показником нерівномірності розвитку країн, зростання якого загрожує поглибленням міжнародних соціально-економічних, наукових, технологічних асиметрій. Україна відстає за темпами розбудови інформаційного суспільства від розвинених країн, однак володіє значним потенціалом скорочення цифрового розриву та повноцінної інтеграції до світового інформаційно-економічного простору, що вимагає особливої уваги до цієї проблеми представників як урядових, так і бізнес-структур, а також науковців.

Проблеми становлення глобального інформаційного суспільства, соціально-економічних наслідків цього процесу для світогосподарського розвитку знайшли своє відображення у працях зарубіжних і вітчизняних вчених Д. Белла, О. Білоруса, В. Геєця, П. Друкера, В. Іноземцева, Ж. Ліотара, Д. Лук’яненка, Ю. Макогона, В. Мартіна, Й. Масуди, Ф. Махлупа, В. Новицького, Ю. Пахомова, М. Пората, А. Поручника, Т. Стоуньєра, А. Тофлера, А. Турена, А. Філіпенка, Ю. Хаяши, В. Чужикова, А. Чухна. Теоретичні та практичні підходи до дослідження процесів інформатизації світогосподарського розвитку сформували В. Артур, Л. Винарик, М. Згуровський, Д. Ільницький, М. Макарова, О. Михайловська, Р. Річта, Є. Савельєв, О. Сазонець, А. Сіленко, О. Сохацька, Н. Стер, Я. Столярчук, О. Шевчук.

Незважаючи на вагомий доробок вітчизняних і зарубіжних вчених, у сучасній науковій літературі недостатньо системно досліджено теоретико-концептуальні засади асиметричності процесів інформатизації світового господарства. Актуальність зазначеної проблеми і важливість її розв’язання з практичної точки зору обумовили вибір теми дослідження, його мету і структуру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Тернопільського національного економічного університету в рамках підготовки НДР за темами «Дослідження транснаціоналізації міжнародного ринку послуг» (державний реєстраційний номер 0106U004297), у якій автором виконано підрозділи «Сучасні тенденції розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних послуг» та «Розробка національної стратегії подолання цифрового розриву в процесі інтеграції до світового ринку інформаційних послуг»; «Дослідження глобальної проблеми бідності та механізмів її розв’язання» (державний реєстраційний номер 0106U006991), у якій автором досліджено проблеми міжнародного цифрового розриву й економічної конвергенції на світовому ринку інформаційно-комунікаційних технологій.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка концептуальних підходів і практичних рекомендацій щодо подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами на основі теоретичного обґрунтування та емпіричного аналізу асиметричності процесів інформатизації світогосподарського розвитку. Досягнення вказаної мети передбачало постановку і вирішення низки завдань, а саме:

• дослідити економічні передумови виникнення міжнародного цифрового розриву в умовах формування глобального інформаційного суспільства з ціллю визначення його місця серед глобальних асиметрій розвитку;
• розкрити сутність сучасних ІКТ як інструментів соціально-економічного розвитку суспільства;
• систематизувати існуючі підходи до вивчення асиметричності процесів інформатизації для обґрунтування принципу вибору конкретного інструментарію оцінки цифрового розриву;
• виокремити сучасні тенденції розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій та спрогнозувати ступінь їх впливу на динаміку міжнародного цифрового розриву;
• здійснити аналітично-прогнозну оцінку динаміки міжнародного цифрового розриву для виявлення тенденцій у досягненні цілей рівномірного поширення й використання сучасних ІКТ країнами світу;
• виявити регіональні особливості готовності країн до використання сучасних ІКТ у цілях економічного зростання і розвитку для перевірки гіпотези про прямий зв’язок між рівнем економічного розвитку країни та її здатністю до розбудови інформаційного суспільства;
• узагальнити європейський досвід оцінки розвитку інформаційного суспільства й цифрового розриву та на цій основі запропонувати напрями удосконалення методики оцінки асиметричності процесів інформатизації світогосподарського розвитку;
• запропонувати стратегічні рішення й програмно-цільові заходи з подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами;
• оцінити інституційну базу для подолання цифрового розриву між Україною та розвиненими країнами і сформулювати пропозиції щодо її удосконалення.

Об’єктом дисертаційного дослідження є процеси інформатизації світового господарства.

Предметом дослідження визначено асиметричність процесів інформатизації глобального розвитку, її прояви та виміри.

Методи дослідження. Основні наукові результати дисертаційної роботи отримані на основі використання історико-еволюційного, системного, абстрактно-логічного та гіпотетико-дедуктивного підходів до аналізу процесів інформатизації світогосподарського розвитку й обґрунтування їх асиметричного характеру. При вирішенні поставлених завдань застосовано загальнонаукові (наукової обґрунтованості, історизму, системності) та спеціальні економічні методи: структурного та порівняльного аналізу, графічний, формалізації, групування, економіко-статистичні методи (для дослідження сучасних тенденцій розвитку світового ринку інформаційно-комунікаційних технологій, їх впливу на динаміку міжнародного цифрового розриву та готовність країн до використання ІКТ у цілях розвитку та зростання), методи узагальнення, критичного та SWOT-аналізу, моделювання (для систематизації й удосконалення інструментарію дослідження явища цифрового розриву, розробки