Безпека життєдіяльності

Нарощення угрупування сил і засобів у зоні НС здійснюється планово за рішенням органу управління, на який покладено завдання з організації рятувальних та інших невідкладних робіт. З прибуттям в зону НС сили і засоби підпорядковуються керівнику ліквідації НС.

Організація взаємодії сил під час проведення

аварійно-рятувальних робіт.

Взаємодія органів управління та сил у режимі підвищеної готовності та у режимі НС організовується керівником ліквідації НС та його органом управління – штабом з ліквідації НС.

Для організації взаємодії необхідно визначити взаємодіючі органи управління і сили; організувати порядок взаємодії та надійний зв’язок; забезпечити взаємний обмін оперативною інформацією про обстановку, що склалася і подальші дії суб’єктів реагування на НС; визначити порядок всебічного забезпечення спільних заходів та взаємного надання допомоги транспортними, інженерними, матеріальними, технічними та іншими засобами; уточнити план взаємодії; довести до підлеглих і взаємодіючих органів управління і сил вказівки щодо порядку оповіщення, управління, зв’язку та обміну інформацією; установити відповідальність керівників підпорядкованих структурних підрозділів за організацію взаємодії у процесі вирішення ними конкретних завдань; вжити всіх можливих заходів для підтримання безперервної взаємодії з підпорядкованими і взаємодіючими органами управління і силами, негайно відновлювати взаємодію у разі її втрати.

У подальшому при зміні обстановки та необхідності виконання нових завдань порядок взаємодії уточнюється або визначається заново.

Організація основних видів забезпечення сил у зоні НС.

Матеріально-технічне забезпечення здійснюється органами управління суб’єктів реагування на НС з метою безперервного постачання необхідного майна та обладнання для проведення робіт з ліквідації НС, а також забезпечення життєдіяльності постраждалого населення за рахунок відомчих, регіональних, місцевих та об’єктових резервів матеріально-технічних засобів.

Транспортне забезпечення здійснюється органами управління суб’єктів реагування на НС, регіональними органами управління залізничного, автомобільного, водного та авіаційного транспорту з використанням стаціонарної мережі транспортних комунікацій, а також місцевими органами виконавчої влади із залученням наявних місцевих ресурсів.

Медичне забезпечення здійснюється силами та засобами лікувально-профілактичних закладів Держаної служби медицини катастроф. Медичними закладами та установами МОЗ територіального рівня додатково розгортається необхідна кількість відповідних формувань медичних бригад постійної готовності першої черги (бригад швидкої медичної допомоги), підрозділів санітарно-епідеміологічної служби, спеціалізованих медичних бригад постійної готовності другої черги. У медичних закладах готується необхідна кількість ліжко-місць, у тому числі у спеціалізованих центрах та відділеннях, а в разі потреби – в інших медичних закладах незалежно від форми власності і підпорядкування.

Забезпечення радіаційного, хімічного захисту проводиться з метою виявлення та оцінки масштабів і наслідків аварій на радіаційно-, хімічнонебезпечних об’єктах та ліквідації наслідків цих аварій спеціалізованими підрозділами суб’єктів реагування на НС. Для санітарної обробки людей і спеціальної обробки техніки приводяться у готовність до розгортання санітарно-обмивальні пункти, станції обробки одягу та станції обробки техніки. Виходячи з місцевих запасів готуються до видачі населенню засоби індивідуального захисту (з пересувного резерву).

Охорона громадського порядку та безпека дорожнього руху здійснюється силами та засобами територіальних підрозділів МВС.

Організація першочергового життєзабезпечення постраждалого населення покладається на місцеві органи виконавчої влади. У зону НС висуваються мобільні формування життєзабезпечення, в тому числі пункти торгівлі, харчування та водопостачання. Перерозподіляються ресурси на користь постраждалого району (зони НС), для покриття дефіциту можливостей життєзабезпечення населення у районі НС максимально використовуються місцеві ресурси.

Інформаційне забезпечення організовується прес-службами місцевих органів виконавчої влади, відповідними структурними підрозділами ГУ (У) МНС, інших суб’єктів реагування на НС з метою своєчасного і об’єктивного інформування населення, заінтересованих організацій і установ про обстановку в зоні НС, хід ліквідації її наслідків і можливий розвиток подій через територіальні засоби масової інформації.

4. Особливості ліквідації наслідків біологічної аварії,

карантинні та інші санітарно-протиепідеміологічні заходи

Значну небезпеку для населення становлять біологічні аварії, які супроводжуються викидами у навколишнє середовище препаратів з патогенними біологічними агентами (ПБА) 1-2 груп (бактерії, віруси, рикетсії, гриби, мікроплазми, токсини та отрути біологічного походження).

Біологічні аварії можливі на виробництві живих вакцин, в мікробіологічних лабораторіях, які працюють з біологічним матеріалом, у сховищах колекційних ПБА. У разі викиду у навколишнє середовище ПБА викликають його біологічне зараження, яке може потягнути за собою зараження та масове захворювання людей.

Характерним для біологічних аварій є тривалий час розвитку, наявність скритого періоду у проявленні уражень, стійкий характер, труднощі з виявленням та ідентифікацією збудника (токсину).

Загальне керівництво, організацію та контроль за проведенням заходів з локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження здійснюють санітарно-протиепідемічні комісії при органах виконавчої влади.

З метою виявлення та оцінки обстановки в зоні біологічної аварії організовується санітарно-епідеміологічна та біологічна розвідка. Санітарно-епідеміологічна розвідка проводиться з метою виявлення умов, які впливають на санітарно-епідеміологічний стан населення та шляхів його можливого зараження, а також розповсюдження інфекційних захворювань.

Біологічна розвідка проводиться з метою своєчасного виявлення факту викиду біологічного агента, у тому числі індикації та визначення виду збудника.

У разі виявлення біологічних засобів негайно оповіщаються населення та відповідні сили системи цивільного захисту про загрозу зараження біологічними агентами.

З метою локалізації та ліквідації осередку біологічного зараження, який виник внаслідок біологічної аварії, здійснюється комплекс режимних, ізоляційно-обмежувальних та медичних заходів в рамках карантину та обсервації.

Під карантином слід розуміти систему державних