Безпека життєдіяльності

Перш за все, щоб розкрити сховище необхідно:

• встановити зв’язок з людьми які опинилися в ньому і з’ясувати їх стан всередині сховища;
• якщо не подається повітря, то його необхідно подати;
• уточнити, чи немає загрози затоплення, загазованості і наявності потерпілих (уражених).

Зв’язок можливо встановити шляхом:

• переговорів по телефонних лініях (якщо уціліли) ;
• переговорів з використанням повітрозабірних пристроїв, тріщин;
• шляхом перестукування.

Після цього приступають до розкриття сховища.

Подача повітря в завалені захисні споруди (якщо пошкоджена фільтровентиляційна система).

Подача повітря в завалені захисні споруди, підвальні та інші заглиблені приміщення виконується шляхом розчищення завалених повітрозабірних пристроїв, або при відкриванні дверей, а якщо це неможливо, то пробивають отвори у перекритті або стіні і закачують повітря за допомогою компресорних станцій (через вставлені шланги в отвір), або за допомогою переносних вентиляторів.

Надання першої медичної допомоги ураженим та евакуація їх в лікувальні заклади.

Перша медична допомога надається санітарними дружинами, особовим складом рятувальних груп, а також самими ураженими при самодопомозі і взаємодопомозі.

В першу чергу допомагають тим, які уражені токсичними НХР, потім від удушення, і які мають сильну кровотечу, або травми грудей, живота, голови (шляхом накладання джгуту), накладання шини на переламані кінцівки, штучне дихання (якщо потрібне) і введення антипода.

Уражених негайно виносять з осередку ураження і після надання допомоги швидко евакуйовують в медичний заклад.

Вивід населення з небезпечних місць в безпечні, або менше заражені місця.

Вивід проводиться силами рятувальників і санітарних дружин, дотримуючись заходів безпеки. Шляхи, райони розміщення і порядок евакуації уражених встановлюються штабом ЦЗ.

Санітарна обробка людей і знезараження техніки, транспорту, обладнання території, а також взуття, одягу ЗІЗ.

Інші невідкладні роботи – це роботи по локалізації або ліквідації наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і при використанні сучасної зброї масового ураження.

До них належать:

1. Термінове відновлення автомобільних, залізничних доріг; пророблення колонних шляхів по завалах і розчищення проїздів в завалах і на заражених ділянках.

Проїзди розробляються і розчищаються в завалах висотою до 1 м, тобто коли можливо зсунути бульдозером за один, або декілька проходів.

При суцільних завалах більше 1 м, проїзд проробляють по завалу. Для цього поверхню завалу вирівнюють і ущільнюють.

Проїзд проробляють шириною від 3-х до 3, 5 м для одностороннього руху і від 6-ти до 6, 5 м для двохстороннього руху і через кожні 150-200м обладнують проїзди шириною 15 м.

2. Локалізація (ліквідація) аварій, короткотермінове відновлення пошкоджених, зруйнованих ділянок з метою забезпечення рятувальних робіт.

Підсилення або зруйнування конструкцій, які загрожують обвалом, або перешкоджають проведенню рятувальних робіт і безпечному руху.

Ремонт пошкоджених захисних споруд для вторинного використання при виникненні аварії, чи катастроф, або після використання ворогом зброї масового ураження.

До РНР також можуть входити і інші види робіт, що використовуються спеціально підготовленими формуваннями, або військовими частинами ЦЗ і збройних сил. (такі як підрив небезпечних предметів, заторів при повенях, та ін.).

Ешелоноване угрупування сил угрупування сил та засобів.

Суб’єкти реагування на НС, їх завдання, розрахунок сил, угрупування сил.

Основну частину робіт, пов’язаних з реагуванням на загрозу виникнення або на НС, виконують аварійні формування потенційно небезпечного об’єкта, аварійно-рятувальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася НС, відповідні структурні підрозділи місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, на території яких виникла НС, з наданням їм допомоги з боку підрозділів МНС, МВС, МОЗ тощо.

Для ліквідації НС та їх окремих наслідків можуть залучатися частини і підрозділи збройних сил та інших військових формувань, у порядку, визначеному Президентом України, Законами України “Про правовий режим надзвичайного стану” та “Про Збройні сили України”.

Розрахунок сил і засобів повинен відповідати визначеним для суб’єктів реагування обсягам аварійно-рятувальних і відновних робіт, змісту заходів реагування та максимально оперативного їх виконання. Для ліквідації НС державного і регіонального рівнів органами управління утворюється об’єднане ешелоноване угрупування сил і засобів.

До складу сил першого ешелону включаються (готовність до 40 хв., морські судна – до 1 год.) : аварійні формування потенційно небезпечного об’єкта, аварійно-рятувальні, аварійно-технічні формування, мобільні радіоекологічні та хімічні лабораторії постійної готовності центрального органу виконавчої влади, на об’єкті якого сталася НС; комунальні аварійні підрозділи постійної готовності, на території яких виникла НС; чергові сили АРЗ спеціального призначення та пожежно-рятувальних частин МНС, АРЗ та спеціалізованих формувань МНС, що залучаються до ліквідації НС за місцем дислокації; органи і підрозділи внутрішніх справ, що за місцем дислокації потрапляють до зони НС; сили, засоби та лікувально-профілактичні заклади Держаної служби медицини катастроф, розташовані у зоні НС; чергові сили Єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.

До складу сил другого ешелону включаються: комунальні аварійні підрозділи, на території яких виникла НС, аварійно-рятувальні загони (АРЗ) спеціального призначення та пожежно-рятувальні частини МНС, АРЗ та спеціалізовані формування МНС, що залучаються до складу зведених загонів реагування на НС; аварійно-рятувальні, аварійно-технічні формування центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, що залучаються до ліквідації НС; органи і підрозділи внутрішніх справ, що залучаються до складу зведених загонів; сили, засоби та заклади Держаної