Безпека життєдіяльності

 

Конспект лекцій розроблено згідно типової навчальної програми нормативної дисципліни «Безпека життєдіяльності», затвердженої МОН МС України 31. 03. 2011 р. для студентів вищих навчальних закладів освітньо-кваліфікаційного рівня «молодий спеціаліст», та «бакалавр» для всіх спеціальностей та форм навчання.

У конспекті висвітлені основні проблеми безпеки працівників і захисту населення у надзвичайних ситуаціях, дано аналіз, оцінку та методи зниження вірогідності ризиків, розкрито суть та особливості оперативного управління при виникненні НС, порядок здійснення рятувальних і невідкладних робіт.

 

 

 

Безпека життєдіяльності – це складна категорія, яка охоплює життя і діяльність людини у взаємодії з довкіллям (природним і штучним).

Завдання вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» передбачає опанування знаннями, вміннями та навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв прийнятного ризику.

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом базових знань для здійснення професійної діяльності з урахуванням ризику виникнення техногенних аварій і природних небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків; формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

В результаті вивчення дисципліни БЖД студенти повинні мати такі головні загальнокультурні та професійні компетенції:

• знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності;
• вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя і здоров’я;
• здатність орієнтуватися в основних методах і системах забезпечення техногенної безпеки;
• вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;
• здатність орієнтуватись в основних нормативно-правових актах в області забезпечення безпеки та ін.

Головна мета безпеки життєдіяльності полягає у тому, щоб сформувати в людини свідоме та відповідальне ставлення до питань особистої безпеки й безпеки тих, хто її оточує. Навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

Програма курсу розрахована на 54 години. Підсумковий контроль – семестровий диференційований залік.

 Гіщак Х. Я., Петрук М. П, Гельжинський І. І..

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності.

1. 1. Поняття і визначення, що використовують в БЖД.

1. 2. Поняття небезпеки і ризику.

2. Аксіоми безпеки життєдіяльності. Системний підхід у БЖД.

3. Таксономія, ідентифікація і квантифікація небезпек.

4. Класифікація надзвичайних ситуацій.

5. Категорії об’єктів господарювання за рівнем загрози.

6. Сучасні проблеми життєдіяльності

Безпека життєдіяльності як наука розглядає проблеми охорони здоров’я і безпеки людини у навколишньому середовищі, виявляє небезпечні та шкідливі чинники, розробляє методи і способи захисту людини шляхом зниження небезпечних і шкідливих чинників до допустимих значень, розробляє способи ліквідації наслідків небезпечних і надзвичайних ситуацій.

Актуальність проблем БЖД в теперішній час визначається рядом причин:

• порушення екологічної рівноваги природного середовища внаслідок надмірного антропогенного навантаження на біосферу;
• зростання числа техногенних аварій і катастроф при взаємодії людини зі складними технічними системами;
• соціально-політична напруженість у суспільстві.

Основна мета безпеки життєдіяльності – навчити людину розпізнавати й оцінювати потенційні небезпеки, визначати шлях надійного захисту від них, уміти надавати допомогу в разі потреби собі та іншим, а також оперативно ліквідовувати наслідки прояву небезпек у різноманітних сферах людської діяльності.

1. Теоретичні основи безпеки життєдіяльності

1.1. Поняття і визначення, що використовують в БЖД

Людина постійно взаємодіє з навколишнім середовищем, перетворює це середовище, а воно, у свою чергу, впливає на життєдіяльність самої людини. Взаємодія людини із середовищем, що її оточує, відбувається при наявності прямих і зворотних зв’язків. Результати цієї взаємодії можуть змінюватися в широких межах: від позитивних до катастрофічних, що супроводжується загибеллю людей і руйнуванням компонентів середовища. Негативні впливи, які виникають раптово, періодично або постійно діють у системі “людина – життєве середовище” і визначаються як дія небезпек.

Вся сукупність видів людської активності утворює поняття діяльності. Діяльність вирізняє людину від інших живих істот, вона є специфічно людською формою активності, необхідною умовою існування людського суспільства. Форми діяльності людини розмаїті. Вони охоплюють практичні, інтелектуальні і духовні процеси, які протікають в побуті, громадській, культурній, виробничій, науковій та інших сферах життя.

Життя – одна із форм існування матерії, яка закономірно виникає при визначених умовах навколишнього середовища. Характерними ознаками є: обмін речовин, здатність до розмноження, росту, розвитку, активної регуляції складу та функцій руху, пристосування.

Діяльність – специфічна людська форма відношення до навколишнього середовища з метою забезпечення своїх різноманітних потреб (матеріальних, культурних, духовних тощо)

Життєдіяльність – це регульований стан навколишнього середовища, при якому, згідно із чинним законодавством, нормами і нормативами, забезпечується комфортна безпечна взаємодія людини з його компонентами, запобігання погіршенню екологічної обстановки, умов і охорони праці, виникненню небезпеки та дій в умовах надзвичайних