Безпека життєдіяльності

Геологічно-небезпечні явища:

• землетруси, карсти, зсуви, обвали та осипи, просідання земної поверхні різного походження, ерозія ґрунту;
• метеорологічні небезпечні явища: сильні вітри, урагани, смерчі, шквали, зливи, сильні снігопади, спека, мороз, сильний град, ожеледь;
• гідрологічно-небезпечні явища: повені, підвищення рівня ґрунтових вод, підтоплення, вітрові нагони;
• природні пожежі: лісова, степова, ландшафтна, торф’яна;
• масові інфекції та хвороби людей, тварин і рослин.

Стихійні явища, як правило, виникають в комплексі, що значною мірою посилює їх негативний вплив. Їх можна поділити на прості (сильний вітер, зсув або землетрус) та складні, з кількома одночасно діючими процесами однієї групи або кількох груп, наприклад негативних атмосферних та гідросферних процесів у поєднанні з техногенними. Деякі стихійні лиха (пожежі, обвали, зсуви) можуть виникнути в результаті дій людини, але наслідки їх завжди є результатом дії сил природи.

Загрози природного середовища (довкілля) можна поділити на дві групи:

  загрози природного походження (стихійні лиха) ;

  загрози від техногенного забруднення довкілля.

Природне середовище, як і техногенне (створене людиною) та соціальне (сфера людських стосунків) є джерелом небезпек для здоров'я та життя людини. Найвищий ступінь небезпеки складається при виникненні надзвичайної ситуації (НС).

Надзвичайними ситуаціями природного характеру є небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів чи надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо.

Виникнення природних НС, у більшості випадків, відбувається через об’єктивні неконтрольовані природні процеси і антропогенні фактори, які посилюють ризики ураження і загибелі. До них належать:

•   збільшення техногенного впливу на природне середовище;
•   аномальні зміни деяких параметрів природного середовища;
•   висока урбанізація територій;
•   нераціональне розміщення об’єктів життєдіяльності у зонах потенційної природної небезпеки;
•   неефективність чи відсутність систем моніторингу компонентів природного середовища;
•   низька достовірність прогнозування небезпечних природних явищ;
•   відсутність чи поганий стан захисних споруд;
•   невідповідність споруд вимогам територій;

  згортання розробки і впровадження заходів щодо запобігання деяким небезпечним природним явищам.

Причинами виникнення НС медико-біологічного характеру є порушення технології виготовлення, термінів зберігання та реалізації харчової продукції, недотримання санітарно-гігієнічних та санітарно-епідеміологічних норм, невідповідність якості питної води нормативним вимогам, низький рівень санітарно-просвітницької роботи, що відображає негативний сучасний екологічний та соціально-економічний стан суспільства.

В Україні щороку виникають сотні тяжких надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, внаслідок яких гине велика кількість людей, а матеріальні збитки сягають кількох мільярдів гривень.

З усіх НС природного характеру, які сталися в Україні протягом 2010 року найбільша кількість припадає на метеорологічні – 35%; масові отруєння населення – 30%; інфекційні захворювання людей – 14%; геологічні – 11%; пожежі в природних екосистемах – 6%; гідрологічні – 3%; інфекційні захворювання с/г тварин – 1%. За масштабами НС природного характеру віднесені до: місцевого (47), об'єктового (33), регіонального (6), державного (2). В результаті цього загинуло 68 осіб і постраждало – 384 особи. За попередніми даними було завдано збитків на суму близько 649 млн. гривень. Найбільших збитків (94, 7%), через НС природного характеру, завдано метеорологічними та гідрологічними процесами. З усіх загиблих і постраждалих 91, 2% і 94, 8% відповідно це наслідок НС медико-біологічного характеру.

Критичні параметри стихійних явищ, можливих на території Львівської обл. :

• землетруси – 5-6 балів за 12-бальною шкалою MSK-64;
• вітер з швидкістю до 30 м/с і більше:
• мороз – до -35 С;
• спека – до +35 С;
• зливи (кількість опадів до 30 мм за 12 год. і менше) ;
• снігові замети (кількість опадів до 200 мм за 12 год. і менше) ;
• сніг з дощем (кількість опадів до 50 мм за 12 год. і менше) ;
• град діаметром 20мм;
• ожеледиця (до 20 мм) ;
• налипання мокрого снігу (до 35 мм) ;
• шквали – вітер з дощем (до 30 м/с).

2. Характеристика і наслідки дії природних загроз

2. 1. Геологічно небезпечні явища

Землетруси – це сильні коливання земної кори внаслідок переміщення і зіткнення тектонічних плит, що виникають у результаті вибухів у глибині землі, розламів шарів земної кори, активної вулканічної діяльності.

Наслідком землетрусу є сейсмічні хвилі. Ділянку землі, з якої виходять хвилі землетрусу, називають центром, а розташовану над нею ділянку на поверхні землі – епіцентром землетрусу. Відстань від центру землетрусу до епіцентру, називають глибиною осередку.

Для визначення сили підземного поштовху американський сейсмолог Ч. Ріхтер запропонував умовну величину, яка характеризує загальну енергію пружних коливань „шкалу магнітуд землетрусу”, яку називають шкалою Ріхтера з діапазоном від 0 до 9. Згідно його визначення, „магнітуда будь-якого поштовху визначається як десятковий логарифм вираженої в мікронах максимальної амплітуди цього поштовху, зробленого стандартним крутильним сейсмографом на відстані 100 км від епіцентру”.

Для оцінки інтенсивності (сила) землетрусу в нашій країні з 1964 року використовується 12-бальна шкала Медведева-Спонхевєра-Карніка MSK 64. Інтенсивність землетрусу – характеризує ступінь руйнування і не може оцінюватись магнітудою, бо не має в основі інструментальних вимірів, а ґрунтується на багаторічних спостереженнях за наслідками багатьох землетрусів на різних територіях.

Шкала МSК-64 (в балах) складена стосовно будівель і споруд, що не мають сейсмостійкого підсилення конструкцій, а бал землетрусу характеризує інтенсивність струсу в точці спостереження.

1 бал. Невідчутний землетрус. Інтенсивність коливань лежить нижче межі