Безпека життєдіяльності

Основними причинами виникнення техногенних НС є аварії та катастрофи. Вивчення причин виникнення виробничих аварій і катастроф свідчить про їх велике різноманіття, але за впливом людського чинника причини можна об’єднати у дві групи.

Перша – це проектно-виробничі помилки і порушення (помилки під час проектування підприємств, порушення будівельних норм і правил, низька якість будівельних робіт, використаних матеріалів і конструкцій, порушення техніки безпеки та технологічних процесів виробництва, відсутність постійного контролю за потенційно небезпечними об’єктами).

Друга група причин обумовлена тим, що не всі явища природи пізнані людиною.

Високий темп розвитку сучасного науково-технічного прогресу створив умови для великої концентрації радіаційно-, хімічно-, та вибухонебезпечних виробництв. Залізниці та трубопроводи у великій кількості транспортують небезпечні речовини. Внаслідок цього зросла ймовірність виникнення аварій і катастроф.

Для промисловості України характерна велика концентрація потенційно небезпечних виробництв. Майже в усіх обласних центрах і великих містах, де проживає близько 22 млн. людей, розташовані хімічно небезпечні об’єкти. Крім того, територію України перетинають аміакопровід Тольятті-Одеса довжиною 814 км, на кожен кілометр якого припадає 55 т аміаку, 25 тис. км нафтопроводів, у тому числі нафтопровід «Дружба», в якому на кожен кілометр припадає 250 т нафтопродуктів; газопровід «Союз».

На території України функціонує чотири атомних електростанцій (АЕС) з п’ятнадцятьма енергоблоками (Запорізька, Південноукраїнська, Рівненська, Хмельницька) ; діє 13 великих гідровузлів. Аварійне руйнування гідровузлів, наприклад, Дніпровського каскаду може призвести до катастрофічного затоплення 426 населених пунктів з жителями чисельністю близько 2 млн. осіб.

5. Категорії об’єктів господарства за рівнем загрози

Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки» визначає урядові, економічні, соціальні та організаційні основи діяльності, пов'язаної з об'єктами підвищеної небезпеки, і спрямований на захист життя і здоров'я людей та довкілля від шкідливого впливу аварій на цих об'єктах шляхом запобігання їх виникненню, обмеження (локалізації) розвитку і ліквідації наслідків.

«Oб’єкт підвищеної небезпеки – об'єкт, на якому використовуються, виробляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна чи декілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перебільшує нормативно установлені порогові маси, а також інші об'єкти, які відповідно до закону мають передумовою реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру».

Об'єкт господарської діяльності визнається потенційно небезпечним за умови наявності у його складі хоча б одного джерела небезпеки, здатного ініціювати НС місцевого, регіонального або державного рівнів.

Об'єкти, які підпадають під дію нормативно-правових актів, зазначених у пунктах 14 та 15, належать до потенційно небезпечних незалежно від рівнів НС, які можуть ініціювати виявлені джерела небезпеки. Об'єкт господарської діяльності, який за результатами ідентифікації не підпадає під вищезазначені вимоги, не визнається ПНО.

При наявності на об'єкті господарської діяльності більше трьох джерел небезпеки у пункті 4 Повідомлення наводять дані про три джерела небезпеки, які можуть ініціювати НС з максимальним рівнем, та загальну кількість джерел небезпеки.

За класифікаційними ознаками об'єкти підвищеної небезпеки розподілені на три основні групи:

1. Об'єкти з небезпечними речовинами (відповідно до наведеного вище визначення) ;

2. Гідротехнічні споруди;

3. Хвостосховища, шламонагромаджувачі, нагромаджувачі токсичних відходів (далі – нагромаджувачі відходів).

Постановою Кабінету Міністрів України затверджений «Перелік груп об'єктів підвищеної небезпеки, в т. ч. пожежо- та вибухонебезпечні об'єкти та об'єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій екологічного характеру, за категоріями небезпеки», в якому наведені групи цих об'єктів, а також введені три категорії небезпеки для об'єктів підвищеної небезпеки з небезпечними речовинами (1-а, 2-а, 3-я), дві категорії небезпеки (1-а, 2-а) для гідротехнічних споруд та одна категорія (1-а) – для нагромаджувачів відходів.

Перша категорія небезпеки за цією класифікацією встановлює вищий ступінь небезпеки.

Додатково ці об'єкти класифікуються:

• гідротехнічні споруди – по класу та типу згідно з таблицею 1 «Переліку... «;
• нагромаджувачі відходів – за класом згідно з таблицею 2 «Переліку... «;
• об'єкти з небезпечними речовинами – за класом згідно з «Порядком ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України.

Ідентифікація об'єктів підвищеної небезпеки по суті є процедурою виявлення цих об'єктів серед потенційно небезпечних об'єктів.

6. Сучасні проблеми життєдіяльності

Проблеми забезпечення життєдіяльності в нормальних умовах середовища проживання. Можна виділити цілий ряд важливих проблем для забезпечення нормальних умов життя та праці.

Підтримка параметрів середовища життя в необхідних межах. Це одна із складних проблем, які стоять перед населенням Землі. Виникає проблема технологічної безпеки суспільства, тому що на даному етапі розвитку суспільства існує очевидна невідповідність якості і складності технологічних процесів рівню освіти та культури того чи іншого суспільства.

Забезпечення населення усіма видами енергоресурсів (електроенергією, газом, нафтопродуктами, тощо). Енергетична криза в теперішній час торкнулась багатьох країн, в яких хронічно не вистачає енергоресурсів, що суттєво впливає не життєдіяльність людей.

Проблема забезпечення продуктами харчування є фізіологічною основою життєдіяльності. Зі збільшенням чисельності населення ця проблема постає особливо гостро.

Наявність і раціональне використання питної води.

Проблема охорони здоров’я. Суть цієї проблеми полягає у визначенні форм, методів і засобів профілактики, лікування, реабілітації, а також організації відпочинку людини.

Охорона прав людини і громадського порядку. Суть цієї проблеми полягає у визначенні правової основи, необхідної системи, сил і засобів