Безпека життєдіяльності

Для газової дезінфекції приміщень застосовують бромистий метил, картос (суміш окису етилену з вуглекислим газом у співвідношенні 1: 9) для знищення спорових і вегетативних форм мікробів, а також хлорпікрин – для знищення вегетативних форм. Перед дезінфекцією, приміщення герметизують. Бромистий метил застосовують прямо з балонів, а хлорпікрин з апарату 2-АГ.

Зерно, крупи, концентровані корми, заражені не споровими збудниками, можна знезаражувати пропарюванням, кип’ятінням або методом просмажування.

М’ясо, поверхня якого заражена спорами сибірки, витримують 7 діб у спороцидному розсолі – 15% -й розчин кухонної солі, 1% -й – перекису водню і 1% -й – оцтової кислоти. М’ясо, яке заражене поверхнево бактеріальними аерозолями, необхідно варити 2 год., жири, вершкове масло необхідно перетопити, молоко прокип’ятити. Хлібобулочні вироби, крупи, вермішелі просмажити в духовці при температурі 120 °С впродовж 30 хв.

Найбільш простий і доступний спосіб дезінфекції води – кип’ятіння. При зараженні споровидними формами мікробів воду кип’ятять не менше 2 год.

Використання знезаражених продуктів і води можуть дозволити санітарно-епідеміологічна і служба ветеринарної медицини.

Дезінфікуючі речовини і розчини

До таких речовин і розчинів слід віднести:

формальдегід – безбарвний задушливий газ, що розчиняється у воді, 35-40% водяний розчин формальдегіду – формалін. Формалін має різкий запах, активно діє на вегетативні і спорові форми мікробів і використовується для дезінфекції техніки, 313, одягу, взуття, зберігається в металевих бочках і скляних бутлях по 40 л;

фенол – тверда речовина жовто-коричневого кольору, добре розчиняється у воді. Водний розчин фенолу (90%) називається карболовою кислотою, 3-5% розчин знищує вегетативні форми мікробів. Фенол є отрутою, зберігається в бочках і скляних бутлях;

крезол – темно-бура масляна рідина із запахом фенолу, слабко розчиняється у воді, добре в кислоті і лузі. Використовується у вигляді 5% мильно-крезольного розчину для знищення вегетативних форм мікробів. Крезол є отрутою;

лізол – чорно-бура масляниста рідина. У воді розчиняється добре. Використовується у вигляді 5% водного розчину, зберігається в 100 л металевих бочках;

нафталізол – суміш 35% крезолу і 65-відсоткового нафтенового мила 10% водний розчин нафталізолу має дезінфікуючі і миючі властивості.

Для дезінфекції об’єктів, які заражені споровими формами мікробів, використовують розчини: 10-% монохлораміну Б і 17-20% формальдегіду;

5-% водяної суспензії ДТС-ГК при температурі повітря +50 С.

Додатки

 

 

 

 

 

 

Література:

1. Національний стандарт України. Безпека у надзвичайних ситуаціях / ДСТУ 5058: 2008, – Київ: Держспоживстандарт України, 2009. – С. 17.

2. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2001р. №1557 “Про затвердження Плану реагування на надзвичайні ситуації державного рівня”. (Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 313 від 11. 03. 2004, № 442 від 07. 05. 2008).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 14 червня 2002 р. “Про затвердження Загального положення про спеціальну Урядову комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і Загального положення про спеціальну комісію з ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру регіонального, місцевого та об’ єктового рівня.

4. Основи цивільного захисту: Навч. посібник / Васійчук В. О., Гончарук В. Є., Качан С. І., Мохняк С. М. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2010. – 412с.

5. Захист населення та територій від надзвичайних ситуацій. Том1. Техногенна та природна небезпека / За загальною редакцією В. В. Могильниченка. – К: КІМ, 2007.

6. Осипенко С. І. Організація функціонального навчання у сфері цивільного захисту: навч. посіб. / С. І. Осипенко, А. В. Іванов – Київ, 2007.

7. Методичні рекомендації з питань організації планування та керівництва органами управління та силами при загрозі та виникненні надзвичайних ситуацій // Навчально-методичний центр цивільного захисту та безпеки життєдіяльності Львівської області. – Львів, 2008. – С. 120.

Романів А. С., Петрук М. П., Дацбко О. С., Скіра В. В.

 

1. Роль своєчасно наданої та правильно проведеної невідкладної допомоги в урятуванні життя і здоров’я потерпілого.

2. Методика проведення штучного дихання та непрямого масажу серця.

3. Перша допомога при зовнішніх та внутрішніх кровотечах. Особливості тимчасової зупинки кровотеч.

4. Перша допомога при переломах та вивихах.

5. Основні способи іммобілізації та евакуації потерпілого при різних видах ушкоджень.

6. Перша допомога при опіках, електротравмах та обмороженнях.

7. Перша допомога при отруєннях.

8. Укуси скажених тварин, отруйних змій і комах.

9. Надання першої допомоги при утопленні

Кожен із нас повинен уміти надавати першу долікарську (невідкладну) допомогу собі та оточуючим на робочому місці та вдома, мати індивідуальні аптечки,