Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

Уражених із травматичним токсикозом якнайшвидше доставляють у медичну установу.

При механічному травмуванні можуть ушкоджуватися поверхово розташовані тканини і внутрішні органи. Ознаками забитого місця поверхово розташованих м'яких тканин є біль, припухлість, синець. При наданні першої медичної допомоги у цих випадках накладають пов'язку, що давить, застосовують холод, створюють спокій. Сильні забиті місця грудей чи живота можуть супроводжуватися ушкодженням внутрішніх органів: легенів, печінки, селезінки і супроводжуватись болями і нерідко внутрішньою кровотечею. Необхідно на забите місце покласти холод і терміново доставити ураженого у медичну установу.

При травмах голови можливе ушкодження головного мозку, ознаками чого є головний біль, нудота, а іноді і блювота, свідомість зберігається. Струс головного мозку супроводжується втратою свідомості, нудотою і блювотою, сильними головними болями, запамороченням. Перша допомога при ушкодженні голови і струсі головного мозку полягає в створенні повного спокою ураженому і застосуванні холоду на голову.

У результаті впливу ударної хвилі великої сили може виникнути загальна контузія, яка характеризується нерідко утратою свідомості, запамороченням, порушенням мови, слуху і зору, ослабленням чи втратою пам'яті. У цьому випадку уражені мають потребу в терміновій дбайливій евакуації в медичну установу.

Розтягання зв'язок відбувається при невдалому стрибку, падінні, піднятті ваг. В ушкодженому суглобі з'являються болі, утвориться припухлість, обмежуються рухи. При наданні першої допомоги роблять туге бинтування, застосовують холод на ушкоджений суглоб, забезпечують спокій ушкодженої кінцівки.

Вивихи виникають при зсуві суглобних поверхонь кісток. При цьому порушується цілісність суглобної сумки, іноді розриваються зв'язки. Основні ознаки вивихів у суглобах кінцівок є біль у суглобі, порушення рухів у ньому, зміна форми суглоба, укорочення кінцівки і зміна її положення. Вивихи можуть бути також у нижньощелепних і між стовбурових суглобах. При вивихах у між хребетних суглобах відбувається зсув хребців, в результаті чого може наступити здавлювання спинного мозку, що приводить до часткового чи повного порушення функцій нижніх кінцівок і органів тазу.

Роблячи першу медичну допомогу при вивиху, не слід намагатися його вправляти – це обов'язок лікаря.

При вивихах у суглобах створюють спокій кінцівки шляхом її іммобілізації. При вивихах у великих суглобах – тазостегновому, колінному, плечовому, а також у між стовбурових суглобах – поряд з цим рекомендується ввести постраждалому протибольовий засіб.

При вивиху у нижньощелепних суглобах накладають пов'язку, яка фіксує нижню щелепу.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Поняття про синдром травматичного токсикозу.

2. Перша допомога при тривалому здавлюванні і закритих ушкодженнях.

3. Використання простіших засобів для полегшення стану потерпілого від тривалого здавлювання.

4. Поняття про контузію.

5. Розтягування зв’язок, вивихи. Перша допомога при цих ушкодженнях.

 

 

Переломи виникають при різких рухах, ударах, падінні з висоти. Вони можуть бути закритими і відкритими. При закритих переломах не порушується цілісність шкірних покривів, при відкритих – у місці перелому має місце рана (рис. 5.15). Найбільш небезпечні відкриті переломи.

Розрізняють переломи без зсуву і зі зсувом кісткових фрагментів.

Переломи, при яких утворяться тільки два уламки, називаються одиничними, переломи з утворенням декількох уламків – множинними. При аваріях, катастрофах, землетрусах і у вогнищах ядерної поразки у людей можуть бути множинні переломи декількох кісток. Найбільше важко протікають переломи, які сполучаються з опіками і радіаційними поразками. Переломи, що виникають у результаті впливу кулі чи осколка снаряда, називаються вогнепальними. Для них характерне роздроблення кісток на великі чи дрібні осколки, роздушення м'яких тканин в області перелому, відриву частини кінцівки.

 

а

     

   б

Рис. 5.15. Закритий перелом кісток передпліччя (а) і відкритий перелом гомілки (б).

 

Основні ознаки переломів: біль, припухлість, синець, ненормальна рухливість у місці перелому, порушення функції кінцівки. При відкритих переломах у рані можуть бути видними уламки кісток. Переломи кісток кінцівок супроводжуються їхнім укороченням і скривленням у місці перелому. Ушкодження ребер може утрудняти подих, при обмацуванні в місці перелому чутний хрускіт (крепітація) уламків ребра. Переломи кісток тазу і хребта часто супроводжуються розладами сечовипускання і порушенням рухів у нижніх кінцівках. При переломах кісток черепа нерідко буває кровотеча з вух.

У важких випадках переломи супроводжуються шоком. Особливо часто розвивається шок при відкритих переломах з артеріальною кровотечею.

Травматичний шок – небезпечне для життя ускладнення важких поразок, що характеризується розладом діяльності центральної нервової системи, кровообігу, обміну речовин і інших життєво важливих функцій.

Причиною шоку можуть бути однократні чи повторні важкі травми. Особливо часто шок настає при великих кровотечах, у зимовий час – при охолодженні пораненого. В залежності від часу появи ознак шоку він може бути первинним і вторинним.

Первинний шок виявляється в момент нанесення травми, або незабаром після її. Вторинний шок може виникати після надання допомоги ураженому внаслідок недбалого його транспортування, поганої іммобілізації при переломах.

У розвитку травматичного шоку розрізняють дві фази – порушення і гальмування.