Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

При великих опіках, що займають велику поверхню тіла, ураженого найкраще загорнути у чисте простирадло, провести всі заходи щодо попередження шоку і терміново транспортують у медичну установу.

Перша медична допомога при опіках очей полягає в накладенні на них стерильної пов'язки і створенні для ураженого спокою.

При наданні першої медичної допомоги ураженим напалмом і іншими запалювальними речовинами необхідно в першу чергу припинити їхнє горіння, для чого накласти змочену у воді пов'язку на палаючі ділянки або занурюють у воду. Спроба збити полум'я сприяє розмазуванню вогню-суміші по тілу і більш інтенсивному її горінню. Після припинення горіння на опікову поверхню накладають стерильну чи спеціальну проти опікову пов'язку.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Види та ступені опіків.

2. Опікова хвороба та опіковий шок. Перша допомога при опіках.

3. Перша медична допомога при опіках очей.

4. Правила поводження з опіковими міхурами.

 

 

При раптовому припиненні серцевої діяльності і подиху настає стан 

клінічної смерті. Якщо відразу ж приступити до непрямого масажу серця і штучному диханню, то в ряді випадків удається відновити потерпілому життя.

Раптове припинення дихання і серцевої діяльності може бути при поразці електрострумом, утопленні, при  здавлюванні, закупорці дихальних шляхів й у ряді інших випадків. Найбільш ефективне використання для штучного дихання спеціальних апаратів, за допомогою яких вдувається повітря у легені. При відсутності таких апаратів штучне дихання роблять різними способами, з яких найбільш розповсюджений спосіб “із рота в рот”.

Перш ніж почати штучне дихання, треба укласти потерпілого на спину і переконатися, що його повітряносні шляхи вільні від сторонніх предметів, для чого його голову максимально закидають назад. При стиснутих щелепах треба висунути нижню щелепу вперед і, надавлюючи на підборіддя, розкрити рот, потім варто очистити серветкою ротову порожнину від слини, блювотних мас і приступити до штучного дихання: на відкритий рот ураженого покласти в один шар серветку (носова хустка), затиснути йому ніс, зробити глибокий вдих, щільно пригорнути свої губи до губ ураженого, створивши герметичність, із силою вдути повітря йому в рот (рис.5.18 а).

Удмухують таку порцію повітря, щоб вона щораз викликала можливо більш повне розправлення легенів, це визначається по русі грудної клітини. При вдмухуванні невеликих порцій повітря штучне дихання не буде ефективним. Повітря вдмухують ритмічно 16...18 разів у хвилину до відновлення природного дихання. При пораненнях нижньої щелепи штучне

дихання можна робити іншим способом, коли повітря вдмухують через ніс потерпілого. Рот його при цьому повинний бути закритий. Штучне дихання припиняють при встановленні достовірних ознак смерті.

При великих пораненнях щелепи штучне дихання зазначеними способами зробити неможливо, тому використовують способи Сильвестра та Каллістова. При проведенні штучного дихання способом Сильвестра потерпілий лежить на спині, той хто надає допомогу встає на коліна в головах потерпілого, бере обидві його руки за передпліччя і різко піднімає їх, далі відводить руки назад за себе і розводить у сторони. Так утворюється вдих. Потім роблять зворотний рух, передпліччя ураженого кладуть на нижню частину грудної клітини і стискають її. Відбувається видих.

При штучному диханні способом Каллістова потерпілого укладають на живіт з витягнутими уперед руками, голову повертають набік, підкладаючи під неї одяг (ковдру). Носилковими лямками або зв'язаними двома-трьома брючними ременями потерпілого періодично (у ритмі подиху) піднімають на висоту до 10 см і опускають. При підніманні ураженого в результаті розправлення грудної клітини відбувається вдих, при опусканні внаслідок її здавлювання – видих.

 

Рис 5.18. Штучне дихання і непрямий масаж серця: а – вдих; б – видих.

 

При раптовому припиненні серцевої діяльності, ознаками якого являється відсутність пульсу, серцебиттів, реакції зіниць на світло (зіниці розширені), негайно приступають до непрямого масажу серця: потерпілого укладають на спину, він повинний лежати на твердій рівній поверхні. Устають з лівої сторони від нього і кладуть свої долоні одну на іншу на область нижньої третини грудини. Енергійними ритмічними поштовхами 50...60 разів у хвилину натискають на грудину, після кожного поштовху відпускаю руки, щоб дати можливість розправитися грудній клітці. Передня стінка грудної клітини повинна зміщатися на глибину не менш 3...4 см.

Непрямий масаж серця проводиться в сполученні зі штучним диханням (рис. 5.19, б). У цьому випадку допомогу ураженому повинні робити два чи три людини. Перший робить непрямий масаж серця, другий – штучне дихання способом «із рота в рот», а третій підтримує голову ураженого, знаходячись праворуч від нього, і повинний бути готовим замінити одного з тих, хто надає допомогу, щоб штучне дихання і непрямий масаж серця здійснювати безупинно протягом потрібного