Безпека життєдіяльності людини у надзвичайних ситуаціях

При відновленні дихання і серцевої діяльності потерпілого треба зігріти, напоїти гарячим чаєм і доставити в медичну установу.

Укуси отрутними зміями: гадюкою звичайною, гюрзою, коброю й іншими, а також павуками – каракуртами і тарантулами небезпечні для життя. Першу медичну допомогу варто робити негайно. З ранки відразу ж видавлюють протягом 4...5 хвилин краплі крові. Для відсмоктування отрути з ранки на неї ставлять кровососну банку, рекомендують припекти місця укусу палаючим сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.

Потерпілому від укусу зміями (гюрзи, кобри) необхідно не пізніше години після укусу ввести сироватку “антигюрза”. При відсутності сироватки рекомендують припекти місця укусу палаючою сірником. Отрута, що не устигла всмоктатися, руйнується.

При укусах бджолами, осами, джмелями з ранки видаляють жало, на ранку кладуть примочку з нашатирного спирту з водою.

З отрутних рослин на території нашої країни найбільш небезпечними є вовчі ягоди, вовче лико, воронячі очі, віх отрутний (цикута), білена. Серед грибів отрутні мухомор, бліда поганка, не справжній опеньок, не справжні лисички й інші. При отруєнні отрутними рослинами і грибами з'являється загальна слабість, запаморочення, нудота і блювота, болі в животі. Варто негайно промити шлунок, для чого випивають 5...6 склянок теплої підсоленої води, а потім вводять у рот два пальці і, надавивши на корінь язика, домагаються видалення води зі шлунка. Потерпілий повинний бути оглянутий лікарем.

 

Питання для контролю засвоєння навчального матеріалу.

1. Причини відмороження. 

2. Ступені відмороження.

3. Перша допомога при відмороженні.

4. Тепловий удар. Причини виникнення теплового удару.

5. Непритомність. Перша допомога при непритомності.

6. Утоплення. Надання першої допомоги при утопленні.

7. Отруєння при укусах отруйних тварин і комах.

8. Перша допомога при укусах отруйних тварин і комах.

 

 

Правовою основою законодавства щодо забезпечення безпеки життєдіяльності є Конституція України – основний закон держави. Гарантом Конституції України є Президент. Президент України видає укази і розпорядження, обов'язкові для виконання на всій її території . Державні закони приймаються Верховною Радою підписуються та обнародуються Президентом.

 

 

Забезпечення екологічної безпеки на території України, формування і зміцнення екологічного правопорядку засновані на дії закону України “Про охорону навколишньої природного середовища” у комплексі із заходами організаційного, правового, економічного і виховного впливу. Закон містить звід правил охорони довкілля в умовах господарського розвитку і регулює природоохоронні відносини, не виділяючи його окремі об'єкти, охороні яких присвячене спеціальне законодавство.

Завданнями природоохоронного законодавства є: охорона природного середовища (а через неї і здоров'я людини); попередження шкідливого впливу господарської та іншої діяльності на довкілля, поліпшення його якості.

Ці задачі реалізуються через три групи норм:

нормативи якості навколишнього середовища,

екологічні вимоги до господарської та іншої діяльності, що впливає на навколишнє середовище,

механізм виконання цих вимог.

До нормативів якості навколишньої природного середовища відносяться гранично допустимі норми впливу (хімічного, фізичного, біологічного): ГДК шкідливих речовин, ГДВ, ГДС, норми радіаційного впливу, норми залишкових хімічних речовин у продуктах харчування та ін. Нормативи затверджуються спеціально уповноваженими органами держави (зокрема, держсанепіднаглядом України) і обов'язкові для всіх суб'єктів, що хазяйнують.

Екологічні вимоги пред'являються всім суб'єктам незалежно від форм власності і підпорядкованості. Органи охорони навколишнього середовища і санепіднагляду мають право екологічного контролю і накладення заборони діяльності на всіх стадіях – проектування, розміщення, будівництва, введення в експлуатацію, експлуатації об'єктів. Закон гарантує право громадян на здорове і сприятливе природне середовище, закріплює повноваження громадян і суспільних екологічних об'єднань в охороні навколишньої природного середовища: вимагати надання екологічної інформації, призначення екологічної експертизи, звертатися в адміністративні і судові органи з заявою про призупинення чи припиненні діяльності екологічно шкідливих об'єктів, звертатися з позовами про відшкодування шкоди, заподіяного здоров'ю і майну громадян.

Механізм реалізації Закону виражається в сполученні економічних методів господарювання з адміністративно-правовими заходами забезпечення якості навколишнього природного середовища. Економічний механізм охорони довкілля припускає фінансування, кредитування, пільги при впровадженні екологічно чистих технологій, при нарахуванні податків. Це прямі екологічні стимули в охороні навколишнього природного середовища. Вплив на економічний інтерес здійснюється через вилучення частини грошового доходу як плату за користування ресурсами, податку на екологічно шкідливу продукцію, що випускається із застосуванням екологічно небезпечних технологій.

Адміністративно-правовий вплив реалізується через екологічну експертизу, екологічний контроль, запобіжні заходи шкідливої діяльності, відповідальність за екологічні правопорушення. Фінансування і здійснення господарських проектів реалізується тільки після позитивного висновку екологічної експертизи. У випадку недотримання екологічних вимог закон передбачає призупинення діяльності й одночасне припинення фінансування з боку кредитно-фінансових установ.

Система екологічного контролю складається з державної служби спостереження за станом навколишнього природного середовища (моніторинг), державного, виробничого, суспільного контролю. Моніторинг організується з метою спостереження за тим, що робиться у навколишньому природному