Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності.Методичні рекомендації

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
109
Мова: 
Українська
Оцінка: 

на землю, сніг та кататися із сторони в сторону, захищаючи руками голову (обличчя та очі), зануритися у воду;

  • накрити постраждалого вологою тканиною до голови;
  • швидко зняти одяг;
  • надати долікарську допомогу, викликати швидку або відправити до лікарні.
  • Основні заходи попередження пожеж:
    • організаційні (протипожежний інструктаж робітників, дотримання протипожежних правил та норм при розміщенні устаткування при проектуванні, дотримання порядку на території, використання вогнетривких будматеріалів тощо) ;
    • технічні (протипожежна сигналізація, використання пожежовибухобезпечного устаткування, використання засобів гасіння тощо).
    Ефективними засобами боротьби із малими за площею пожежами являються вогнегасники. Вони поділяються на: пінні, вуглекислотні, порошкові.
    Вогнегасники хімічно-пінні (ВХП) застосовуються для гасіння займистих матеріалів, за виключенням електроустаткування. Використовують при температурі від +5 до +50ºС.
    Дії по застосуванню вогнегасника ВХП:
    • зірвати пломбу;
    • підняти та перекинути до кінця ручку;
    • перевернути вогнегасник та встряхнути;
    • направити потік на осередок займання.
    Вогнегасники вуглекислотні (ВВ) використовуються для гасіння займання різних речовин, матеріалів та електроустаткування при температурі повітря від -25 до +50ºС.
    Дії по застосуванню вогнегасника ВВ:
    • зірвати пломбу та висмикнути чеку;
    • не перевертаючи вогнегасник направити раструб на полум’я;
    • натиснути важіль.
    Вогнегасники порошкові (ВП) використовуються для гасіння бензину, дизпалива, лаків, фарб та інших вогненебезпечних рідин та електроустаткування під напругою до 1000 В при температурі від – 25 до +50ºС.
    Дії по застосуванню вогнегасника порошкового (ВП) :
    • висмикнути чеку;
    • натиснути на кнопку;
    • не перевертаючи вогнегасник направити пістолет на полум’я;
    • натиснути на важіль пістолету.
    Основні види ураження при пожежі:
    • термічні опіки;
    • задуха, отруєння шкідливими газами;
    • психічне потрясіння, шок.
    Вибух – вивільнення великої кількості енергії в обмеженому просторі за короткий проміжок часу. Він призводить до створення сильно нагрітого газу, плазми з великим тиском, який при швидкому розширенні діє за рахунок ударної хвилі. Вибух у твердому тілі призводить до його подрібнення, у повітрі чи воді – до появи повітряної та гідрологічної ударних хвиль.
    Вибухи відбуваються за рахунок вивільнення хімічної енергії, ядерної, електромагнітної, механічної та енергії стиснутих чи зріджених газів.
    Вибухонебезпечний об’єкт – об’єкт на якому зберігаються, використовуються, транспортуються речовини (продукти), які набувають у деяких умовах здатність до вибуху.
    До вибухонебезпечних об’єктів відносяться підприємства різних галузей (оборонної, нафто- видобувальної, переробної, хімічної, газової, текстильної, харчової, фармацевтичної), а також склади легкозаймистих рідин, зріджених газів.
    Швидкість процесу не дозволяє діяти в момент вибуху, тому велика увага повинна приділятися профілактиці вибуху (покинути небезпечну зону, вивести людей, сховатися в укритті, чи лягти на землю), оказанню допомоги постраждалим, ліквідації наслідків вибуху (запобіганню розповсюдження пожежі, паніки).
    Дії при вибуху:
    • швидко оцінити свій стан, наявність травм та місцезнаходження;
    • у випадку травмування надати собі допомогу (зупинити кровотечу), по можливості покинути зону вибуху, за допомогою ганчірки захистить сої органи дихання від диму, пилу;
    • при відсутності травм необхідно допомогти іншим, вивести їх з небезпечної зони;
    • якщо травми сер’ьозні не робіть активних дій, які могли б погіршити стан та ускладнити ситуацію, зберігайте тепло, сили не робіть зайвих рухів.
    • покликати на допомогу.
    Дії при знаходженні вибухонебезпечних об’єктів:
    • не торкатися, не переносити, не распаковувати, не кидати;
    • відійти на відстань не менше 100 м;
    • викликати міліцію, рятівників, пожежних;
    • дочекатися прибуття спеціалістів, вказати їм місце.
    Основні види травм при вибуху: струси мозку, відрив або механічне травмування кінцівок чи тулуба, кровотечі, опіки, психічний розлад, шок.
    Раптове руйнування споруд
    Частковий або повний завал будівлі це надзвичайна ситуація, яка виникає внаслідок: старіння будівельних матеріалів; стихійних лих; проектно-виробничих дефектів у будівлях та технічних системах (помилки при проектуванні, низька якість бідівництва та будматеріалів) ; порушення правил користування будівель, технічних систем (які призводять до пожеж та вибухів) ; дії технологічних процесів на матеріали та конструкції (додаткове навантаження, великі температури, вібрації, дія хімічних речовин тощо) ; вибухи (внаслідок терористичного акту, або побутового газу тощо).
    Завал будівель призводить до травмування та гибелі людей, руйнування комунально-енергетичних мереж, пожеж тощо.
    Дії при завалі будівлі:
    • почувши вибух або відчувши що будівля втрачає свою стійкість, негайно покиньте її;
    • не користуйтеся ліфтом;
    • на вулиці відійдіть на безпечну відстань від будівлі;
    Дії у завалі:
    • оглянутися довколо, пошукати можливий вихід;
    • по можливості надайте собі та постраждалим допомогу;
    • якщо з вами мобільний, зателефонуйте до служби порятунку та повідомте про свій стан;
    • періодично робіть сигнали голосом, стуком;
    • не робіть зайвих рухів, бережіть сили, чекайте на допомогу рятівників.
    NB! Не звільняти кінцівки постраждалого від грузу одразу, без присутності лікарів, оскільки це може призвести до його загибелі внаслідок синдрому здавлювання. Якщо медичних працівників нема, то на постраждалу кінцівку необхідно наложити тугу пов’язку і тільки потім звільняти кінцівку і як можна швидше доставити постраждалого до лікарні.
    Надзвичайні ситуації викликані викидом радіоактивних речовин
    Радіоактивність – довільний розпад ядер атомів нестабільних елементів (ізотопів), який супроводжується виділенням радіоактивного випромінювання (потоку елементарних часток та квантів електромагнітної енергії). При взаємодії такого потоку з речовиною відбувається її іонізація та утворення вільних радикалів.
    У повсякденному житті ми постійно піддаємся дії радіоактивного випромінювання, оскільки радіоактивні елементи (радіонукліди) присутні, як у неживій так і живій природі та створюють так званий природний радіаційний фон (до 16 мкР/годину).
    В останні десятиріччя, значну роль починає відігравати радіація, викликана діяльністю людини (наприклад аварії чи викиди на заводах по збагаченню
    Фото Капча