Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Безпека життєдіяльності.Методичні рекомендації

Тип роботи: 
Методичні вказівки
К-сть сторінок: 
109
Мова: 
Українська
Оцінка: 

проникні властивості, а проходячи крізь речовину викликає її розклад, іонізацію та породжує радикали. Проходячи крізь воду, таке випромінювання викликає в ній радіоліз – утворення іонів та перекисних радикалів, перекис та надперекис водню тощо. На клітину таке випромінювання може діяти безпосередньо (прямий фотоефект) та непрямо (через продукти радіолізу води). Однак, оскільки клітина складається в основному із води то саме непряма дія превалює. При цьому активні радикали пошкоджують генетичні молекули (нуклеотиди, ДНК), білки (особливо сірковмісні ферменти), фосфоліпіди клітинної оболонки (ненасичені жирні кислоти) тощо.

Для захисту від дії жорстокого випромінювання можна використовувати фізичні та хімічні засоби:
  • до фізичних засобів відносяться захист відстанню та часом; використання екранів, щитів, спеціальних жилетів, які зроблені із свинцю, заліза тощо.
  • до хімічних засобів відносяться в основному такі групи радіопротекторних речовин як: речовини, які конкурентно зв’язуються із вільними радикалами, наприклад антиоксиданти (ацетилцистеїн, цистаміна дигідрохлорид, вітаміни С, А, Е, сполуки селену тощо) ; речовини, які створюють в організмі гіпоксію (знижують рівень кисню у тканинах) : метгемоглобіноутворювачі (метиленовий синій, нітрити, ціаніди тощо) або викликають скорочення капілярів в органах, (мексамін) ; речовини, які мають загальнозміцнюючу дію на організм, наприклад актопротектори (настойки та екстракти женьшеню, елеутерококу, лимоннику, заманихи, бемітил, дибазол тощо).
Ультрафіолетове випромінювання. Ультрафіолет – спектр електромагнітних коливань, складова частина сонячного випромінювання з довжиною хвилі від 10 до 400 нм. Однак ультрафіолет з довжиною хвилі менший за 200 нм інтенсивно поглинається молекулами кисню і не доходить до поверхні Землі. При проходженні ультрафіолету крізь речовину в ній з’являються радікали та іони, які стають причиною порушення біохімічних процесів в організмах так наприклад ультрафіолет до 300 нм проявляє сильну бактерицидну дію (що застосовується у медицині та обробці питної води). Слід відмітити, що ультрафіолет неглибоко проникає у речовину і в основному поглинається її поверхневим шаром. Інтенсивна дія ультрафіолетового випромінювання може викликати професійні дерматити, ураження очей (рогівки, сітківки), опіки, шкірні онкологічні захворювання. До груп ризику УФ ураження можна віднести: медпрацівників, які пов’язані із кварцюванням приміщень; людей, які приймають фізіопроцедури із застосуванням ультрафіолету; обслуговуючий персонал та відвідувачів солярію; електрозварювальників, людей які довго знаходяться на сонці без одягу.
До основних заходів по профілактиці УФ ураження відносяться:
  • використання механічних перепон які поглинають чи відбивають ультрафіолет;
  • використання ЗІЗ (окуляри, одяг, рукавички) ;
  • використання косметичних засобів для поглинання або відбивання ультрафіолету при загарі.
Інфрачервоне випромінювання (ІЧ). Це частина електромагнітного спектра з довжиною хвилі від 700 нм до 1000 мкм, енергія якого при поглинанні речовиною йде на прискорення руху та обертання атомів або молекул викликаючи розігрів речовини. Основна дія ІЧ випромінювання на біологічні тканини це їх розігрів.
До засобів захисту від дії ІЧ відносять: теплоізоляцію гарячих поверхонь, екранування джерел випромінювання, застосування ЗІЗ, організацію раціонального режиму праці і відпочинку, збалансоване харчування та вживання мінеральної води.
Лазерне випромінювання. Це монохроматичне, високо направлене, когерентне електромагнітне випромінювання з довжиною хвиль 0, 18-1000 мкм (180-1000 000 нм).
Оскільки лазерне випромінювання, як правило має високу потужність, то первинними наслідками на біологічні об’єкти є термічні ефекти (коагуляція білків, опіки, розрив кровоносних судин, зсідання крові тощо). Найбільш чутливими до лазеру є очі та шкіра, їх пошкодження в основному має характер опіків, однак уражатися може не тільки шкіра але й внутрішні тканини та органи. Лазерне випромінювання може також бути причиною появи пухлин (в основному це відноситься до лазерів ультрафіолетового діапазону).
До засобів захисту від лазерного випромінювання відносяться: захисні екрани, засоби ЗІЗ (окуляри із спеціальним склом, маски, халати та перчатки).
Хімічні фактори.
Широке використання різних хімічних сполук у всіх сферах життєдіяльності людини невід’ємна складова сучасності. Тому в залежності від практичного використання хімічні речовини (неорганічні, органічні та елементоорганічні) можна класифікувати на:
  • промислові речовини, які використовуються в різних технологічних процесах та технологіях: органічні розчинники, паливо, фарбники, будівельні суміші тощо;
  • речовини, які використовуються у сільському господарстві: пестициди, інсектициди тощо;
  • біологічно активні речовини, які використовуються для створення лікарських засобів;
  • бойові отруйні речовини;
  • речовини для використання у побуті: для їжі, санітарії, особистої гігієни, косметики тощо.
За характером дії на організм людини хімічні речовини поділяються на:
  • токсичні (викликають отруєння всього організму) ;
  • подразливі (викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок) ;
  • сенсибілізуючі (діють як алергени і викликають алергічні реакції) ;
  • канцерогенні (викликають онкологічні захворювання) ;
  • мутагенні (викликають порушення генетичного матеріалу) ;
  • речовини які впливають на репродуктивну функцію.
До організму людини речовини можуть потрапляти в основному через дихальні шляхи, ШКТ, шкіру та слизові. При цьому вони можуть чинити, як місцеву, так і загальну токсичну дію на організм людини.
Одним із основних шляхів потрапляння речовини до організму являються дихальні шляхи, що зумовлено значним об’ємом повітря, що проходить через легені, особливо під час значних фізичних навантажень та за несприятливих мікрокліматичних умов. При диханні, речовини потрапляють у дихальні шляхи у вигляді частинок пилу, аерозолю, парів. При цьому хімічні речовини завдають значно більшої шкоди, аніж при інших шляхах потрапляння до організму, оскільки опиняються безпосередньо у крові оминаючи детоксикацію у печінці.
Потрапляння речовин у кишково-шлунковий тракт можливе при невиконанні правил особистої гігієни (прийманні їжі та води, куріння без попереднього миття рук), випадкового заковтування повітря із пилом.
В наслідок необачних дій на виробництві і у побуті, або ігнорування інструкцій безпеки поводження з промисловими речовинами у вигляді рідини чи аерозолю вони можуть потрапляти на шкіру і далі всмоктуватися у кров.
У природному середовищі можливе потрапляння речовин прямо у кров при укусах комах, тварин.
Заходи з профілактики хімічних отруєнь мають передбачати:
  • навчання людей основ санітарії, охорони праці та техніки безпеки;
  • раціональне планування виробничих приміщень та локального розміщення обладнання;
  • вдосконалення технології та автоматизації виробництва;
  • забезпечення локальної та загальної вентиляції повітря у робочій зоні;
  • використання ЗІЗ (халатів, печаток, окулярів, масок, респіраторів, протигазів).
Біологічні фактори.
До біологічних небезпечних факторів відносяться:
  • патогенні мікроорганізми, які викликають інфекційні захворювання, а також комахи, тварини та люди, які являються переносниками інфекцій;
  • отруйні комахи, рослини, гриби, тварини;
  • паразити;
  • хижі тварини.
На відміну від фізичних та хімічних чинників середовища, що можуть спричиняти патологічні зміни в організмі людей внаслідок тривалої дії, інфекційні хвороби та інвазії зазвичай розвиваються після нетривалого, навіть однократного контакту з джерелами інфекції або фактором передачі.
Зараження людей може відбуватися через:
  • ШКТ – у разі зараження води, харчових продуктів, ґрунту, кормів і посуду частинками інфікованого матеріалу хворих людей, тварин (слина, кров, фекалії, сеча) ;
  • шкіру – внаслідок безпосереднього контакту із інфікованим матеріалом;
  • дихальні шляхи – у разі потрапляння у повітря збудників захворювання разом із частинками пилу, слини (при чханні, кашлю) ;
  • трансмісивно – при безпосередньому потраплянні збудника у кров після укусів людини переношчиками інфекцій (комах, тварин), та механічним ураженням шкіри інфікованими гострими предметами (голками, склом тощо).
До джерел інфекційних захворювань та інвазій, з якими робітники фармацевтичної, медичної та косметичної галузі можуть контактувати в процесі трудової діяльності, належать: хворі тварини або люди, а також інфікований матеріал (інструменти, кров, тканини тощо), біотехнологічні процеси з мікробіологічного синтезу; технологічні процеси з отримання бактерійних препаратів, вакцин, сироваток; збирання і переробка лікарської рослинної сировини (ЛРС), та виробництво лікарських препаратів з ЛРС.
Заходи по профілактиці та захисту людини від біологічних небезпечних факторів:
  • використання ЗІЗ: спецодягу, масок та рукавичок;
  • дотримання правил особистої гігієни та техніки безпеки при роботі з біологічними матеріалами;
  • періодичні медичні огляди;
  • щеплення, імуностимуляція, хіміотерапія.
Повністю позбутися біологічної небезпеки неможливо. Оскільки навколишнє середовище (повітря, земля, вода) містить у собі мікроорганізми, яйця паразитів. До найбільш імовірних біологічних небезпек, які чатують на людину треба віднести: захворювання від мікроорганізмів та паразитів; далі йдуть отруєння від споживання отруйних рослин та тварин; і насамкінець шкода від хижих тварин.
Психофізіологічні небезпечні фактори.
На функціональний стан людини, впливають не тільки фізичні, хімічні, біологічні чинники оточуючого середовища, а й психічна та фізична діяльність людини. До групи небезпечних психофізіологічних факторів можна віднести сильне емоційне, розумове та фізичне напруження, а також перенапруження голосового апарату, зору, слуху. Фізичне напруження може бути локальне та загальне, динамічне чи статичне.
Основні заходи по профілактиці та захисту людини від психофізіологічних небезпечних факторів наведені нижче:
  • забезпечення оптимальних умов життєдіяльності (раціоналізація праці та відпочинку: організація робочого місця під себе, проведення перерв для відпочинку; підтримання оптимальних показників навколишнього середовища: температури та складу повітря; надання переважно активному відпочинку, психологічне розвантаження; добре харчування) ;
  • позитивне оздоблення робочого місця та дому (підхожий дизайн інтер’єру та устаткування, покрою та кольору одягу тощо) ;
  • фізична активність (спорт, активний відпочинок тощо) ;
  • психотренінг, бесіда із близькою людиною, психологом, фармакологічне лікування тощо.
Соціальні небезпечні фактори.
Людна майже весь свій час проводить у соціальному середовищі в якому постійно взаємодіє із іншими людьми. Однак люди теж виступають джерелом окремого виду небезпек – соціальних. Основні з них: шахрайство, пограбування, крадіжка, хуліганство, розбій, зґвалтування, побої, шантаж, викрадення людини, сектантство тощо.
Шахрайство – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.
Розбій – напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, або з погрозою застосування такого насильства.
Побої – умисне завдання удару, або вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.
Повного захисту від соціальних небезпек немає, однак вірогідність потрапити у подібні ситуації можна знизити, якщо не шукати легких шляхів збагачення, бути пильним і намагатися уникати кримінальних ситуацій, вміти захищати себе та близьких і знати межі необхідної самооборони.
 
Фото Капча