Бізнес-планування розвитку акціонерного товариства

Алгоритм стратегічного бізнес-планування дозволяє: 

виявити слабкі місця стратегічного планування ще до початку його реалізації та своєчасно внести необхідні корективи; 

оцінити потенційні технічні, ресурсні та фінансові можливості розвитку виробництва; 

оцінити ефективність обраних шляхів розвитку, дохідність заходів та окупність коштів; 

чітко спланувати дії функціональних підрозділів та забезпечити їх взаємозв‘язок; 

забезпечити гнучкість, мобільність та швидку реакцію на необхідність перебудови виробництва під впливом зовнішніх чинників. Важливим є аналіз і визначення здійсненності розробленого бізнес-плану. 

Подальший розвиток акціонерного товариства визначається великою кількістю чинників, найважливішим з яких є інвестиції. Основним напрямом інвестиційного процесу є, перш за все, організація таких виробництв, які здійснюють вітчизняні розробки світового рівня. Це вимагає управління інвестиційною діяльністю АТ, заснованого на оцінці стану та прогнозуванні розвитку їх інвестиційного потенціалу, аналізі інвестиційної привабливості акціонерних товариств, які повинні розглядатися як потенційні об‘єкти інвестування. 

У дисертації запропоновано методичні рекомендації щодо моделювання інвестиційного потенціалу АТ, який визначає можливості та зацікавленість в інвестуванні власних коштів, а також залучення позикових коштів. Це дозволяє пов‘язувати напрями інвестиційної діяльності акціонерного товариства з інвестиційними ресурсами. Розробка стратегії формування таких ресурсів включає прогнозування їх загального обсягу за рахунок різних джерел, фінансування окремих інвестиційних проектів та оптимізацію структури джерел формування інвестиційних ресурсів. При цьому розробка стратегії передбачає безперервну інвестиційну діяльність АТ, ефективне використання власних фінансових коштів, фінансову стійкість не тільки в короткостроковій, але й у довгостроковій перспективі. Сутність інвестиційної стратегії – це поширення ефективних інвестицій, які створюють конкуренто -спроможне виробництво. 

У третьому розділі -- «Напрями вдосконалення бізнес-планування в акціонерних товариствах»- обгрунтовано доцільність використання функціонально-вартісного аналізу на сучасному етапі розвитку АТ, запропоновано методичні рекомендації щодо вдосконалення системи управління акціонерним товариством на основі застосування ФВА та формування стратегії розподілу прибутку АТ. 

Перехід до ринкових відносин вимагає нового економічного мислення, основними рисами якого є гнучкість, альтернативність, націленість на кінцеві результати, орієнтація на людський чинник та вирішення соціальних проблем. У роботі обгрунтовано, що одним з ефективних методів, який забезпечує практичну реалізацію цих рис, є функціонально-вартісний аналіз.. Він реалізує стратегію акціонерного товариства на певному ринку з урахуванням психології та переваг споживачів. Направленість ФВА в сучасних умовах не може обмежуватися конструкцією виробу та технологією його виробництва. Самостійне значення має зниження витрат, які безпосередньо не пов‘язані з економією матеріалів. Це – реалізація постачальницької та збутової діяльності, пошук нових споживачів не тільки на основну продукцію, а й на відходи виробництва тощо. Ці заходи можуть забезпечити істотне зниження загальних витрат. 

Важливим питанням, яке вирішують майже всі акціонерні товариства, є визначення джерел фінансування. В умовах ринку практичними джерелами можуть бути власні нагромадження (амортизаційні відрахування, прибуток), акції, облігації, позики, відсотки від власних грошей, вкладених до банку або позичених іншим підприємствам. Велику допомогу при визначенні фінансових джерел та найбільш ефективного їх використання може надати ФВА. 

Розвиток економічних методів господарювання веде до змін у постановці цілей і задач ФВА, що зумовлює необхідність його вдосконалення в ході перебудови господарчого механізму управління АТ. Це вимагає розробки стратегії самого аналізу. Така стратегія передбачає встановлення цілей його використання, які реалізуються у певних умовах з урахуванням переваг і недоліків. У дисертації показано, що функціонально-вартісний аналіз забезпечує: 

отримання значного економічного ефекту за рахунок функціонального підходу; 

комплексність, яка передбачає погляд на розвиток крізь призму акціонерного товариства в цілому; 

охоплення усіх стадій інноваційного процесу; 

ймовірність сталої роботи АТ без значного ризику за рахунок можливості отримання ефекту. 

Модель системи управління акціонерним товариством можна розглядати у двох аспектах: як склад і відносини структурних підрозділів (організаційна структура) та як їх взаємодії (функції). Первинними відносно структури є функції, які визначають динамічність системи управління з точки зору досягнення цілей. На систему управління впливає структура, яка спрощує або ускладнює, прискорює або сповільнює її розвиток. Проведення ФВА системи управління акціонерним товариством повинне здійснюватись у такій послідовності: 

опис принципів побудови системи управління; 

виявлення та формулювання цілей і функцій управління; 

вартісна оцінка й остаточний вибір варіанта. 

Необхідною умовою включення того чи іншого варіанта системи управління до альтернативного служить його спроможність сприяти реалізації глобальної цілі системи. При цьому слід розглядати такі напрями вдосконалення системи управління: 

зниження витрат при обгрунтованому зниженні функціональних елементів і (або) функціональність надлишковості окремих елементів; 

зменшення витрат при збереженні кількості функціональних елементів; 

скорочення витрат при одночасному збільшенні числа функціональної недостатності окремих елементів; 

збільшення числа функціональних елементів і (або) зменшення функціональної недостатності окремих елементів при незмінних витратах на утримання апарату управління або при деякому економічно виправданому збільшенні витрат. 

Криві розподілу витрат за їх елементами у відповідності до теорії ФВА, а саме АВС-аналізу, наведено на рис. 3. 

 

Введення нових та розширення існуючих підрозділів, збільшення ставок і окладів, придбання оргтехніки, поліпшення умов праці – все це припустиме лише у випадках, коли забезпечується одержання додаткового прибутку. Такий прибуток може бути отриманий як за рахунок поліпшення роботи