Бухгалтерський облік розрахунків за податками й платежами на підприємстві

Підприємство є платником збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття. Відповідно до Порядку справлення збору, який затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики від 03. 10. 97 року № 4 та зареєстровано у Міністерстві юстиції України 20. 10. 97 року за № 492/2296, підприємство щоквартально складає розрахункову відомість про нарахування і сплату збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття за встановленою формою та подають її у Державну службу зайнятості населення за місцем реєстрації не пізніше 15 числа наступним за звітним місяця.

Розрахункова відомість про нарахування і перерахування збору на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття складається на підставі даних бухгалтерського обліку платника збору по рахунках обліку витрат, розрахунків по зарплаті, розрахунків з соцстраху на випадок безробіття.

Відповідальність за правильність обчислення і сплати збору покладено на підприємство – платника збору.

Підприємство щоквартально складає у двох примірниках звіт про нарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, інших надходжень коштів Пенсійного фонду за формою 4 – ПФ із зазначенням сум нарахованого і сплаченого збору та інших надходжень. усі примірники звіту підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства і виконавцем та завіряються печаткою.

Підприємство щокварталу подає до органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації один примірник звіту в такі строки: до 8 квітня, до 8 липня, до 8 жовтня, до 15 січня. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії підприємства.

Особи, винні в неподанні чи несвоєчасному поданні до органу Пенсійного фонду встановленої звітності, притягуються до відповідальності, згідно чинного законодавства.

Підприємство – платник збору до Фонду соціального страхування – щокварталу складає у двох примірниках розрахункові відомості за коштами Фонду за формою

Ф4 – ФСС, в якому зазначаються суми нарахованого та сплаченого збору та інших надходжень, а також суми, витрачені на виплату допомоги, санаторно-курортне лікування й оздоровлення та здійснення інших заходів, фінансування яких проводиться за кошти Фонду.

Один примірник розрахункової відомості не пізніше 12 числа наступного за звітним місяця подається до органу реєстрації, другий залишається в бухгалтерії страхувальника.

Органи реєстрації можуть, як виняток, встановлювати для окремих організацій більш пізні строки подання розрахункових відомостей, але не більше строку, встановленого для виплати заробітної плати за другу половину місяця.

У разі подання страхувальником відомостей про нарахування збору, інших надходжень та витрачення коштів Фонду (Ф4 – ФСС) із запізненням проти установленого строку більше ніж на 10 днів органи реєстрації мають право не приймати до заліку в рахунок збору середньомісячну суму витрат, включених до цієї відомості.

Розрахункова відомість складається наростаючим підсумком з початку року в двох примірниках, які підписуються керівником, головним бухгалтером і подаються у профком і вищий профспілковий орган або орган фонду за місцем реєстрації.

 

 

Зобов'язання є джерелами утворення господарських засобів підприємства. Достовірність їх відображення в балансі та своєчасність розрахунків з кредиторами характеризує підприємством з позитивного боку.

Методологічні засади формування у вітчизняному бухгалтерському обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у фінансовій звітності визначено Положенням (Стандартом) бухгалтерського обліку 11 «Зобов'язання».

Зобов'язання – заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок погашення.

Погашення зобов'язання може здійснюватися шляхом:

- сплати кредиторові грошових коштів;

- відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок одержаного авансу від покупця або у порядку заліку заборгованості:

- переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на: довгострокові; поточні; забезпечення; непередбачені зобов'язання; доходи майбутніх періодів.

Поточні зобов'язання – це зобов'язання, що будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні протягом дванадцяти місяців починаючи з дати балансу.

Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

Обліковий процес здійснюється відділом бухгалтерії на чолі з головним бухгалтером. Первинними документами та реєстрами аналітичного обліку, що є підставою для виникнення зобов'язань є:

- перед постачальниками та підрядниками – товарно-транспортні накладні, акти приймання матеріалів;

- перед працівниками по заробітній платі – розрахунково-платіжна відомість;

- перед бюджетом за податками і платежами – податкові накладні, розрахунки бухгалтерії з податку на прибуток;

- за іншими видами зобов'язань (за короткостроковими векселями, за кредитами, зі страхування) – векселі, кредитна угода, розрахунково-платіжні відомості, розробні