Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Чинники формування особистості

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
49
Мова: 
Українська
Оцінка: 

("Слів багато, а розуму мало", "Базіка - мовний каліка") [3, 29].

Висвітлені нами принципи, методи, засоби, напрями народного виховання є актуальні і сприйняті українцями. Вони продовжують використовуватись ним у його життєдіяльності і викликати зацікавлення науковців та сучасних педагогів-практик.
 
Розділ II. Український фольклор як засіб національного виховання
 
II.1. Календарно – обрядові традиції
 
У попередні десятиліття у вихованні часто домінували однобічність, поверховість, втрачався комплексний підхід до формування цілісної особистості, зокрема засобами українського фольклору. Педагогів спрямовували розглядати фольклор в основному лише як одне з джерел пізнання соціальної боротьби народу в минулому і як один із видів мистецтва, хоч перше явно переважало останнє. Насправді ж фольклор є, крім згаданого, невичерпним джерелом пізнання історії рідного народу, скарбницею його духовності, національного характеру і світогляду, важливим засобом народної педагогіки, комплексного впливу на підростаючі покоління.
У фольклорних творах відображені всі етапи формування у підростаючих поколінь нашого народу національної свідомості і самосвідомості, патріотизму, глибоких гуманних якостей. Національні ідеї та цінності розвивалися віками і у високохудожній формі фіксувалися в численних жанрах і засобах усної народної творчості. Вивчаючи її, діти знають ,,внутрішній рух духу ’’ (Г.Гегель) рідного народу.
У поєднанні з етнографічними, календарно-обрядовими традиціями, звичаями фольклорні твори відображають самобутню систему духовності і практично-дійового досвіду рідного народу. У фольклорі сконцентровані оригінальні світовідчуття і світорозуміння українського народу, його національний спосіб мислення. У казках, піснях, думах, баладах, прислів'ях, приказках та інших жанрах фольклору художньо відображені зразки, еталони національних духовних цінностей, самобутність української психології, які майже неможливо піддати математичним вимірам, статистичній обробці [10, 268].
Для кожної дитини фольклор рідного народу — це висока і єдина школа національного світосприймання, яка починається з колисковими у перші місяці її життя і згодом сприяє усвідомленню нею себе як представника своєї нації. Це специфічна духовна школа, засоби впливу якої на емоції, почуття, розум дитини є незамінними. Фольклорні образи, ідеї, символи, відображені в них моральні згустки відіграють величезну роль у пробудженні і розвитку національної свідомості і самосвідомості.
У жанрах фольклору, в усій розмаїтості його змісту відображено українську ментальність, багатогранний і самобутній внутрішній світ українців. У фольклорних творах ми глибше пізнаємо самі себе, свою національну психологію. Кожна національно свідома людина, досягнувши зрілого віку і усвідомивши основні закони формування особистості, підростаючих поколінь, із вдячністю долі згадує своє дитинство і відчуває себе щасливою від того, що завдяки фольклору вона пройнялася національним духом, стала вірною донькою чи сином рідного народу. Така людина визнає, що за своєю природою і суспільними функціями фольклор має пізнавальний, розвивальний і виховний характер. Фольклорні твори рясніють крилатими виразами, мудрими порадами, доречними жартами, створюючи в дітей психологічний комфорт. оптимістичний настрій, радість пізнання, енергію життєутвердження.
Вся сукупність жанрів фольклору становить усну народну творчість, яка відтворює систему національної духовності, свідомість і самосвідомість народу. Тому у вихованні не можна використовувати лише по 2 — 3 жанри фольклору і по стільки ж творів кожного жанру. 
Український фольклор має чітко виражені дві великі групи творів. Першу групу творів становить календарний фольклор, який пов'язується з датами, віхами народного календаря, його обрядами, традиціями. До цієї групи фольклорних творів дослідники відносять колядки і щедрівки, веснянки, русальні, купальські і петрівочні пісні, обжинкові і зажинкові пісні, пастуші ладанки та інші [14, 5].
Другу групу фольклорних творів становить позакалендарна творчість народу. Сюди відноситься родинно-обрядова і необрядова поезія. Перша з них пов'язана з колом людського життя від народження до смерті. До необрядової народної творчості належать казки, легенди, перекази, думи, історичні та ліричні пісні, балади, анекдоти тощо. До другої групи також входять малі фольклорні жанри: прислів'я, приказки, замовляння, небилиці, ситуативні пісні та вірші, прози-валки, скоромовки, різні звуконаслідування і т.д.
Вся система фольклору створює той дивосвіт рідного слова, який полегшує перші кроки пізнання дійсності, розкриває сутність і теплоту материнської любові, батьківської турботи, відкриває чари життя, накреслює його світлі перспективи.
Календарно-обрядова фольклорна творчість щонайтісніше пов'язана з землеробською культурою, сільськогосподарською діяльністю українців і має вивчатися та виконуватися дітьми відповідно до відзначення дат, урочистостей річного циклу.
Колядки і щедрівки викликають у дітей радість, бадьорість, формують оптимістичне світосприймання. У них виникає бажання втілювати в життя те, про що вони співають, коли зичать добрим вдачею працьовитим людям. Співаючи чи слухаючи колядки і щедрівки, діти уявляють себе в майбутньому добрими господарями, у яких подвір'я чисте, заметене, хата гарна, по-народному затишно і естетично прибрана світлиця. І, головне, в сім'ї панують взаємна любов і взаємоповага між її всіма членами, чемні стосунки, лад і злагода.
Значний виховний вплив колядок і щедрівок полягає і в тому, що господарі, зворушені добрими побажаннями, щиро і щедро дякують колядникам за створену ними святкову урочистість, обстановку.
В колядках і щедрівках нерідко мають місце образи, взірці доброчинства, неземної благодаті, високого щастя. Це підіймає настрій усіх слухачів, розвиває їхню уяву і фантазію. Відчуття повноти життя, задоволення від нього виникає і в учнів, і в усіх учасників святкових урочистостей від того, що в різдвяних піснях, колядках і щедрівках Бог втілює в собі все найвище і наймилосердніше. У цих фольклорних жанрах Бог
Фото Капча