+3 8(066) 185-39-18
fПредмет:
Тип роботи:
Дипломна робота
К-сть сторінок:
93
Мова:
Українська
justify;">Таким чином, за графіком на рисунку 1. 2. можна зробити висновок, що економіка Європейського Союзу є наймогутнішою економікою світу, завдяки тому, що вона складається з економік багатьох держав Європи. Економіка США також має великий рівень росту ВВП.
Крім того, ЄС – найбільший експортер і найбільший імпортер товарів і послуг, а також найважливіший торговий партнер декількох великих країн, таких як, наприклад, Китай та Індія
Отже, економічне об’єднання ряду європейських країн сприяє не тільки росту ВВП, але й росту рівню життя всього населення, тобто глобальна структура, завдяки якій об’єднано більшу кількість держав є економічно ефективною та сприяє подальшому розвитку держав. Дане ствердження підтверджує рисунок 1. 2.
Проблеми і завдання XXI століття – адаптація до демографічних змін, скорочення бідності, розширення виробництва безпечних та екологічно чистих енергоресурсів без додаткового зміни клімату, зниження ризиків для здоров'я та багато інших – вимагає набагато більшої координації, ніж можна забезпечити в рамках такої системи.
Кожне з цих завдань, навіть при вирішенні на місцевому або національною рівні, може вплинути на життя людей у всьому світі.
Спеціалізовані технічні навички самі по собі навряд чи будуть повністю ефективними, якщо вони не направляються глобальною та цілісною концепцією.
Таким чином, можна зробити висновок, що існування глобальної структури управління є поступовим еволюційним етапом, який є логічно виправданим, за допомогою якого є можливість непрямого керування всього світу з метою покращення ситуацій та допомоги у вирішенні різноманітних економічних, соціальних та політичних питань.
РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМ ФУНКЦІОНУВАННЯ МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ В ГЛОБАЛЬНІЙ СВІТОВІЙ СИСТЕМІ
2.1. Класифікація та економічна характеристика провідних міжнародних організацій та їх значення в процесі міжнародної глобалізації
Наступним кроком роботи відокремимо основні групи, на які поділяються міжнародні організації.
По-перше, це міждержавні (міжурядові) організації, які формувалися на основі міжнародного договору групою держав; в рамках цих організацій здійснюється взаємодія країн-членів, і їх функціонування засноване на приведенні до деякого спільного висновку зовнішньої політики учасників по тих питаннях, які є предметом діяльності відповідної організації.
По-друге, це міжнародні неурядові організації, які виникають не на основі договору між державами, а шляхом об'єднання фізичних і юридичних осіб, діяльність яких здійснюється поза рамками офіційної зовнішньої політики держав.
Для більш якісного розуміння значення міжнародних організацій розглянемо кожну групу окремо [12, 13].
Міжнародні урядові організації (далі – МУО) можна ідентифікувати за наступною класифікацією:
1. За предметом діяльності:
- політичні,
- економічні,
- кредитно-фінансові,
- по питанням торгівлі,
- по питанням охорони здоров'я тощо.
2. За колом учасників:
- універсальні (тобто для всіх держав – ООН) ;
- регіональні (Організація Африканської Єдності).
3. За порядком прийому нових членів:
- відкриті;
- закриті.
4. За сферою діяльності:
- загальна (ООН) ;
- спеціальна компетенція (ВПС).
5. За цілями та принципами діяльності:
- правомірні;
- протиправні.
6. За кількістю членів:
- усесвітні (ООН) ;
- групові (ВООЗ).
Будь-яка міжурядова організація повинна володіти, принаймні, шістьма ознаками. Визначимо їх і дамо певну характеристику.
По-перше, пошана суверенітету членів-держав. Будь-яка урядова організація має бути створена на правомірній основі, а саме організація не повинна обмежувати інтереси окремої держави і міжнародного співтовариства в цілому.
По-друге, наявність засновницького договору. Сторонами такого договору є суверенні держави.
По-третє, членство не менш трьох держав. Мета створення будь-якої міжнародної організації полягає в об'єднанні зусиль держав в тій або іншій області: політичній (ОБСЄ), військовій (НАТО), економічній (ЄС), валютно-фінансовій (МВФ) і в інших.
Але така організація як ООН повинна координувати діяльність держав майже у всіх областях. У такому разі міжнародна організація виступає посередником між державами – членами. Інколи держави передають найбільш складні питання міжнародних відносин в організації для обговорення і рішення.
В-четвертих, постійні органи і штаб-квартира. Ця ознака як би підтверджує постійний характер організації і тим самим відрізняє її від багаточисельних інших форм міжнародної співпраці.
Міжурядові організації мають штаб-квартири, членів в особі суверенних держав і допоміжні органи.
По-п’яте, невтручання у внутрішні справи.
У шостих, встановлений порядок ухвалення рішень. Міжнародна організація також має самостійні міжнародні права і обов'язки, тобто володіє автономною волею відмінною від волі держав – членів. Ця ознака означає, що будь-яка організація у своїй сфері діяльності може обирати самостійно засоби виконання прав і обов'язків, покладених на неї державами – членами [14].
Таким чином, міжнародна організація, що володіє вищевикладеними ознаками вважається міжнародною міжурядовою організацією.
Доцільно перейти до розгляду неурядових організацій, які повинні бути визнані, принаймні, однією державою, але здійснювати свою діяльність не менш ніж у двох державах.
Створюються подібні організації на основі засновницького акту. Міжнародні неурядові організації (далі – МНО) грають активну роль у всіх аспектах сучасних міжнародних відносин. А в ряді певних сфер є навіть лідерами, наприклад – комітет Червоного хреста, принципами діяльності якого є гуманність, неупередженість, незалежність і добровільність.
МНО класифікують таким чином:
1. Групи захисту прав людини – (American Civil Liberties Union (ACLU), Amnesty International,