Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Декалог і проблема свободи в морально-етичній концепції адвентизму

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

Рибачук, Л. Филипович та ін.). 

Дисертантом були враховані дослідження з проблем визначеності місця особи в системі релігійних відносин, їх етичної зорієнтованості, сутності й становлення релігійного світогляду і вільнодумства, адаптивних процесів в релігійних спільнотах, ролі релігії в духовному відродженні української національної ідеї (О. Бучма, В. Докаш, О. Заглада, Б. Яськів та ін.). 
При написанні дисертації автор звертався до праць з дослідження моральних характеристик людини (А. Бєлов, М. Бердяєв, А. Плахотний та ін.), психологічного аспекту релігії (Д. Угринович, Я. Рогулєв, Є. Ануфрієв та ін.). 
Проведено аналіз проповідей служителів Церкви про морально-етичні норми співжиття членів суспільства, проповідей в яких дається зорієнтоване на кріаціоністсько-хіліастичну концепцію світоглядне бачення теперішнього і майбутнього та місця особи в розвитку світу. 
В аспекті дослідницької теми використана Біблія, яка проаналізована відповідно до наукових методик біблійного критицизму і екзегетики. 
Узагальнено досвід пасторської роботи дослідника з обгрунтуванням прогнозів щодо можливостей духовного оздоровлення суспільного життя, яке значною мірою може бути реалізоване і через покращення об”єктивації законотворчості та дієвості законів, висунення першочерговим завданням виховання нової людини на нових засадах соціально-економічного, політичного, культурного та релігійного життя. 
При висвітленні проблемної теми автор прагнув дотримуватись об”єктивності, історизму, толерантності, плюралізму, поваги до альтернативних поглядів. 
Наукова новизна досліджень. На підставі філософсько-соціологічного аналізу концепції закономірної діалектичної єдності і взаємозалежності свободи і Декалогу, їх практичного застосування в контексті адвентистського досвіду, розкривається механізм взаємодії суспільних феноменів, виражених у цих категоріях, і перспектива їх реалізації в розвитку особи і суспільства. 
З цього випливає ряд положень, які несуть певну дослідницьку новизну: 
– морально-етична концепція Адвентистів сьомого дня грунтується на єдності і взаємозалежності Декалогу, свободи, необхідності і благодаті, які є сутнісними характеристиками вищої етично-теологічної добродійної категорії – любові до Бога і Людей; 
– адвентистська Церква в Декалозі, свободі і благодаті вбачає ідеал характеру Бога у всіх його проявах у вселюдській історії, як необхідну парадигму духовно-етичних норм здорового способу життя і самореалізації особистості, духовна свобода якої грунтується на сакральній основі Декалогу (перших чотирьох заповідях), а реалізуються на практиці через загальнолюдські принципи співжиття, закладені в другій скрижалі Декалогу; 
– Декалог з його морально-етичними вимогами є життєдайний тільки в практичному житті християнина як члена суспільства, головними ознаками обраності якого до спасіння є сила віри, продуктивність праці, підприємницький успіх, виробнича і соціальна дисципліна, любов до свого народу і своєї країни; 
– через призму Декалогу та споріднених з ним категорій свободи й необхідності адвентисти обгрунтовують теологічне вчення про Церкву, віру, хрещення, каяття, освячення, прихід Христа, служіння Богу, соціальне служіння людям (філантропія) ; на базі категорії свободи і необхідності в адвентизмі розкривається зумовленість есхатологічного вчення як безумовного пророцтва, місце “санітарної реформи” в житті людини та її етичний зміст та інші світоглядні поняття про закономірності існування і розвитку всього сутнього; 
– з позиції адвентистської теологічної думки та практичного життя церкви дієвість духовно-пізнавального змісту Декалогу виявляється через реалізацію духовної свободи, яка є багатогранним чинником внутрішньої сповідницької діяльності її членів, що в свою чергу спонукає до осмисленної і активної життєвої позиції в особистому і суспільному житті. 
Теоретичне і практичне значення дисертації. Сьогоднішній стан суспільного життя диктує нагальну необхідність досліджень не тільки в плані теоретично обгрунтованого висвітлення вірного розуміння проблеми свободи, регламентованої і гарантованої законами та усвідомленої громадянами. Морально-етичний потенціал Декалогу як основа духовної свободи особистості і гарантійного співжиття громадян в соціумі може бути з певними екстраполяціями використаний і в сучасних умовах, що підтверджує досвід і теоретичне надбання з цього питання церкви Адвентистів сьомого дня. 
Дисертація може бути складовою частиною загального напрямку наукових пошуків і доробок в нашій країні, які сприятимуть оздоровленню нашого суспільства і його розбудові на гуманістично-демократичних засадах. Матеріал може бути використаний при читанні курсів релігієзнавства, психології, політології, соціології. 
Практична значимість дисертації полягає в тому, що вона дає можливість об‘єктивно і конфесійно не заангажовано ознайомитись з морально-етичною концепцією адвентизму, побачити шляхи її практичного застосування, визначити оптимальні напрями співробітництва громадських спільнот з адвентистськими громадами у взаємному збагаченні досвідом соціального служіння та його застосуванням для благородної мети духовного і морального оздоровлення суспільства. 
Результати наукових досліджень. Результати наукових досліджень оприлюднені на: 1. Міжнародній науково-практичній конференції “Природа, феноменологія та динаміка конфліктів у сучасному світі” (1993, м. Чернівці) ; 2. міжнародній молодіжно-практичній конференції “Молодь і проблеми конфлікту в період переходу до демократичного суспільства”, (1994 р., м. Чернівці) ; 3. міжнародному колоквіумі “Протестантизм в українському соціокультурному контексті”, (1994 р., м. Київ) ; 4. міжнародній науково-практичній конференції “Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика”, (1995 р., м....) ; 5. міжнародній науково-практичній конференції “Демографічна ситуація в Карпатському регіоні: реальність, проблеми, прогнози на ХХІ століття”, (1996 р., м. Чернівці) ; 6. науково-практичній конференції “Сучасна гуманітарна освіта: стан і перспективи” (1996 р., м. Чернівці) ; 7. міжнародному науково-практичному семінарі “Проблеми провінціології”, (1996 р., м....) ; 8. міжнародна наукова конференція “Християнство в контексті історії і культури України” (1997, м. Київ) ; 9. міжнародна наукова конференція “Християнство і духовність” (1998 р., м. Київ) ; обласній науково-практичній конференції “Індивідуальний підхід до особистості дитини дошкільного та молодшого шкільного віку в навчально-виховному
Фото Капча