Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дія насичених N-ацилетаноламінів на ліпіди тканин печінки та серця щурів за умов ішемічного ушкодження

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

склад фосфоліпідів та жирних кислот печінки щурів в умовах ішемічного та реперфузійного ушкоджень донорського органу; 4) Зясувати особливості механізму дії N-пальмітоїлетаноламіну за умов ішемічного, гіпоксичного та реперфузійного пошкоджень органів.

Обєкт дослідження – насичені N-ацилетаноламіни, дію яких досліджували на щурах з експериментальною коронарною недостатністю та на ізольованих органих в умовах ішемічного та реперфузійного ушкоджень донорського органу.
Предмет дослідження – специфічна дія насичених N-ацилетаноламінів на ліпідний склад печінки та серця щурів в умовах ішемічного ушкодження.
Методи дослідження – мікротонкошарової та газорідинної хроматографії; хемілюмінесценцентний; спектрофотометричний; фізіологічні; статистичної обробки даних.
Наукова новизна отриманих результатів. Показано мембранопротекторні властивості N-пальмітоїлетаноламіну, в основі яких лежить його здатність модифікувати ліпідний склад гіпоксичних тканин;
Вперше вивчено особливості дії N-пальмітоїлетаноламіну на ліпідний склад серця щурів в умовах експериментальної, спричиненої вазопресином, коронарної недостатності та розвиток аритмій і показано кардіопротекторний та антиаритмічний ефекти NPE;
Встановлено, що N-пальмітоїлетаноламін в умовах вазопресинової ішемії міокарду запобігає падінню рівня фосфатидилхоліну та надмірному утворенню лізофосфатидилхоліну в тканинах міокарду, тим самим зменшуючи розвиток деструктивних процесів і сприяючи покращенню функціональних показників роботи серця;
Виявлено антиоксидантну дію N-пальмітоїл- та N-стеароїлетаноламіну в процесі Fe 2+- ініційованого вільнорадикального окиснення ліпідів у мітохондріях печінки щурів за умов гострої гіпоксії, а також за ішемії та реперфузії донорського органу;
Виявлено можливість застосування NPE в розчинах – консервантах для зменшення деструктивних змін та підвищення життєздатності ізольованих органів.
Практичне значення отриманих результатів. Результати досліджень, що наведені в дисертаційній роботі, мають наукове значення і певну практичну цінність. Отримані дані про мембранопротекторну та антиаритмічну дію N пальмітоїлетаноламіну в умовах ішемії та гіпоксії можуть бути використані при розробці схем антиішемічного захисту міокарду та інших органів, а також стати біохімічною основою для розробки нових підходів та засобів захисту клітин донорського органу з метою його подальшого трансплантування.
Особистий внесок здобувача. Головна ідея роботи та напрямок досліджень були запропоновані науковим керівником. Наведені в рукописі результати експериметальної частини роботи, відбір та обробка літературних даних виконано автором особисто. Аналіз та обговорення результатів проведено спільно з науковим керівником. Застосування вазопресинової моделі ішемії міокарду та ізольованої перфузії печінки щурів проводили за безпосередньої участі співробітників Інституту геронтології АМН України та Інституту хірургії та трансплантології АМН України, з якими здобувач має спільні публікації.
Апробація результатів роботи. Матеріали дисертаційної роботи були представлені на I-у з’їзді трансплантологів України (Запоріжжя, 1995р.), I-у з’їзді Європейської Асоціації по клінічній фармакології та терапії (Париж, 1995р.), 12-у щорічному засіданні та I-й коференції Хірургічної Академії (Мюнстер, 1996р.), VII-у Українському біохімічному з’їзді (Київ, 1997р.), Міжгалузевій конференції молодих вчених -2000 (Київ, 2000р.). Результати дисертаційної роботи обговорювались на наукових семінарах відділу біохімії ліпідів Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України.
Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи надруковано 5 статей та 5 тез доповідей.
Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 131 сторінці друкованого тексту. Робота складається з вступу, огляду літератури, експериментальної частини, результатів та обговорення, висновків, списку використаних джерел, що містить 204 посилання на роботи вітчизняних та зарубіжних авторів. Робота ілюстрована 19 рисунками та 24 таблицями.
 
Огляд літератури
 
В огляді літератури представлені наукові дослідження відносно вивчення метаболізму та біологічних властивостей N ацилетаноламінів – нового класу біорегуляторів з широким спектром біологічної та фармакологічної дії. Показано значне збільшення кількості NAE в умовах ішемії та за інших патологічних станів. Виникло припущення, що утворення цих сполук є фізіологічно важливим і, можливо, складає основу механізму захисту клітин від пошкоджень. Показана пошкоджуюча дія ішемії на тканини. Наведені дані про роль процесів пероксидного окиснення ліпідів у патогенезі ішемічного та реперфузійного ушкоджень.
 
Матеріали та методи досліджень
 
Дослідження проводили на щурах-самцях вагою 250-300 г. У роботі були використані: вазопресинова модель ішемії міокарду [Фролькіс, 1983], модель гіпоксичної гіпоксії за модифікованим методом [Бахмет’єва-Джайя-Анжуса, 1951], модель ізольованої перфузії печінки щура [Kamada, 1988]. Для реперфузії печінки була використана модифікована стандартна модель ізольованої перфузії згідно методу [Reckendorfer і Burgmann, 1992] у модифікації [Шагідуліна, 2000].
Для вивчення впливу N-пальмітоїлетаноламіну на розвиток експериментальної ішемії серця щурів, що викликана вазопресином тварин піддавали наркозу введенням нембуталу із розрахунку 4 мг на 100г маси тіла. Потім оголювали v. jugularis і через спеціальну канюлю вводили досліджувані препарати. Протягом усього експерименту реєстрували електрокардіограму на шестиканальному електрокардіографі “Елкар” (Росія) у другому відведенні. Аналіз ЕКГ проводили згідно загальноприйнятим методам. Через 10 хв після введення вазопресину тварин препарували, швидко забирали шлуночки серця, які негайно вміщували у скраплений азот для збереження та подальших досліджень. Щурі були поділені на групи: 1 – інтактний контроль; 2 – контрольні тварини, яким вводили 0, 5 мл 9, 6% етилового спирту на фізіологічному розчині; 3 – тварини, яким вводили 0, 5 мл 9, 6% етилового спирту на фізіологічному розчині, а через 10 хв – 1 мкг вазопресину (Sigma, CША) ; 4 – тварини, яким вводили NPE (1 мкМ) в 0, 5 мл 9, 6% етилового спирту на фізіологічному розчині; 5 – тварини, яким вводили NPE (1 мкМ) в 0, 5 мл 9, 6% етилового спирту на фізіологічному розчині, а через 10 хв – вазопресин.
Фото Капча