Діяльність Національного Банку України

З 18 найбільших банків, які за результатами діагностичного обстеження 2014 року мають потребу в капіталі, 5 не змогли представити достовірні плани рекапіталізації і були виведені з ринку ФГВФО (Фонд гарантування вкладів фізичних осіб), дванадцять банків виконали власні плани рекапіталізації, погоджені з НБУ, а один великий банк має залучити 2, 5 млрд. грн. шляхом продовження позики субординованого боргу, термін дії якого закінчується в вересні 2015 р. В квітні розпочато новий раунд діагностичного обстеження (перегляд якості активів і стрес-тестування) на основі технічного завдання, погодженого із співробітниками МВФ і Світового банку, для визначення втрат від девальвації обмінного курсу, що перевищили очікування, та конфлікту на сході.

Для аналізу взаємозв’язку грошово-кредитної політики НБУ та рівня інфляції, представлено дані, індексу споживчих цін (ІСЦ) і облікової ставки за період з 2008 р. по 2015 р., на рис. 2. 1.

 

Згідно Положення про процентну політику НБУ облікова ставка (discountrate) – один із монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк України встановлює для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період. Вона є базовою процентною ставкою щодо інших процентних ставок Національного банку України. Використовується Національним банком України одночасно як засіб реалізації грошово-кредитної політики та орієнтир ціни на гроші. Динаміка облікової ставки характеризує основні напрями змін грошово-кредитного регулювання.

З рис. 2. 1 видно, що подібність динаміки облікової ставки НБУ та ІСЦ, що доводить їх взаємозв’язок. Кореляція цих показників складає рівень 0, 91. Отже, облікова ставка є дієвим інструментом досягнення цілей зниження інфляції.

Наступний інструмент монетарної політики НБУ – норма обов’язкових резервів. Обов’язкові резерви (reserve requirements) – один із монетарних інструментів для регулювання обсягів грошової маси в обігу та управління грошово-кредитним ринком. Обов’язковому резервуванню підлягають усі залучені банком кошти, за винятком коштів, залучених від банків-резидентів, міжнародних фінансових організацій та коштів, залучених на умовах субординованого боргу. Банки України формують резерви, виходячи із встановлених Національним банком України нормативів обов’язкового резервування до зобов’язань щодо залучених банком коштів. Національний банк України може встановлювати для різних видів зобов’язань диференційовані нормативи залежно від: строку залучення коштів (короткострокові зобов’язання банку, довгострокові зобов’язання банку) ; виду зобов’язань у розрізі валют (національна, іноземна, в т. ч. в банківських металах) ; суб’єктів (юридичні/фізичні особи, резиденти/ нерезиденти).

Згідно даних НБУ, на рис. 2. 2 представлено динаміку зміни ставок обов’язкового резервування за депозитами.

 

 

За досліджуваний період з 2008 р. по 2015 р., змінювались ставки обов’язкового резервування та їх структура. Тому виявити залежність обов’язкових резервів і ІСЦ не можливо. Залежність ІСЦ прослідковується від ставок за строковими депозитами та коштами на поточних рахунках нефінансових корпорацій та домашніх господарств у національній валюті. Кореляція цих показників склала -0, 81.

Виходячи з даних НБУ, сформовано рис. 2. 3, на якому представлено динаміку ІСЦ та обсягу цінних паперів (крім акцій), які знаходяться на балансі НБУ.

 

 

Дані рис. 2. 3доводять наявність залежності ІСЦ та обсягу цінних паперів на балансі НБУ.

З 2014р. спостерігається стрімке зростання цих активів в балансі НБУ, що поясняється бажанням вплинути на ліквідність банківського сектору.

Отже, НБУ має та використовує всі інструменти впливу на грошово-кредитну політику держави, але вони мають різний рівень впливу. Доведено, що найбільший вплив в короткостроковій та середньостроковій перспективі має облікова ставка. Таким чином, для досягнення завдань грошово-кредитної політики визначених НБУ в консультаціях з МВФ, необхідно задіяти весь інструментарій.

 

 

Динаміка показників міжбанківського валютного ринку України (далі – валютний ринок) у 2014 році формувалася під впливом складної політичної ситуації в країні та розгортання воєнного конфлікту в східних її областях, на які традиційно припадало понад 20% вітчизняного експорту. В результаті сформувалися несприятливі макроекономічні тренди, суттєво погіршилися ринкові очікування з одночасним підвищенням на внутрішньому ринку України попиту на іноземну валюту, поглибленням її дефіциту та надмірною курсовою волатильністю гривні.

Так, за підсумками 2014 року спостерігався чистий відплив іноземної валюти на користь нерезидентів – 125. 8 млн. дол. США (в еквіваленті), що мало місце вперше з 2009 року (в 2013 році обсяг нетто-надходжень іноземної валюти становив майже 9. 4 млрд. дол. США).

У цілому в 2014 році чистий попит на безготівкову іноземну валюту становив майже 10 млрд. дол. США (в еквіваленті), тоді як у 2013 році спостерігалася чиста пропозиція безготівкової іноземної валюти, яка становила 1. 6 млрд. дол. США.

 

 

Як і в попередні роки, в 2014 році переважна більшість операцій із купівлі та продажу іноземної