Діяльність Національного Банку України

На безготівковому сегменті валютного ринку порівняно з 2013 роком відбулося збільшення частки операцій із доларами США на 3. 0 процентного пункту – до 80. 6%. Натомість зменшилася питома вага операцій з євро на 1. 3 процентного пункту – до 13. 4% та російськими рублями – на 1. 8 процентного пункту – до 4. 3%.

 

 

На готівковому сегменті валютного ринку чистий попит з боку населення на іноземну готівку становив 2. 4 млрд. дол. США (в еквіваленті), дещо зменшившись порівняно з 2013 роком (2. 9 млрд. дол. США). За операціями з готівковою іноземною валютою збільшилася частка операцій з євро на 2. 0 процентного пункту – до 14. 9%, з іншими валютами на 1. 0 процентного пункту – до 2. 3%. Відповідно питома вага операцій з доларами США зменшилася на 1. 7 процентного пункту – до 72. 0%, з російськими рублями – на 1. 3 процентного пункту – до 10. 9%.

За 2014 рік гривня за офіційним курсом знецінилася до долара США на 97. 3%. Динаміка курсу гривні до інших світових валют віддзеркалювала кон’юнктуру міжнародних ринків, на яких зокрема спостерігалися коливання пари євро – долар США. За підсумками 2014 року мало місце послаблення євро відносно долара США. У зв’язку з цим гривня за офіційним курсом за рік знецінилася відносно євро на 74. 2%.

 

 

 

Центральний банк є банком банків, кредитором в останній інстанції, тобто тільки цей банк може задовольнити додаткову потребу економіки в кредитах. Якщо комерційні банки та інші кредитні установи використали всі можливості для збільшення або поповнення своєї ресурсної бази через рефінансування активів на фондовому ринку або на ринку міжбанківських кредитів, вони звертаються до центрального банку.

У нашій країні кредитором в останній інстанції є Національний банк України. Проводячи відповідну грошово-кредитну політику, він може кредитувати комерційні банки через: закриті кредитні аукціони; операції РЕПО (купівля – продаж державних цінних паперів) і рефінансування інвестиційнихоперацій (вкладення коштів у векселі та акції суб'єктів підприємницької діяльності).

Економічна сутність кредитів Національного банку на макрорівні полягає в тому, що через кредитування комерційних банків та інших кредитних установ здійснюється емісія грошей в обіг і розширюється обсяг сукупної грошової маси в економіці. Це створює умови для експансії кредитної діяльності банків.

На мікрорівні кредити Національного банку сприяють підтриманню комерційними банками своєї ліквідності на необхідному рівні, зміні структури їхніх активів на користь позичкових операцій, а також розширенню, за необхідності, обсягу кредитної допомоги своїм клієнтам.

Національний банк також використовує свої кредити для розв'язання певних економічних завдань, зокрема для фінансового підтримання окремих галузей, здійснення санаційних заходів щодо деяких підприємств, реструктурування виробництва на користь продукції широкого вжитку тощо.

Постановою Правління НБУ № 484 затверджено Положення про механізми рефінансування комерційних банків України.

Комерційні банки можуть отримувати від НБУ як банку останньої інстанції кредити через кредитні аукціони (тендери), ломбардні операції, переоблік векселів на умовах двосторонніх договорів. Ці кредити поділяються на коротко- і довгострокові. До ломбардних, як відомо, відносяться кредити, отримані від НБУ під забезпечення державних цінних паперів, які відповідають вимогам НБУ.

НБУ надає комерційним банкам короткострокові кредити в межах коштів на здійснення первинної кредитної емісії (випуску в обіг платіжних засобів). Такі кредити НБУ надає як безпосередньо, так і через свої регіональні управління комерційним банкам, які дотримуються економічних нормативів, встановлених НБУ для їх діяльності, та попереднього аналізу кредитоспроможності банків, тобто визначення гарантій повернення кредиту.

Використовується також такий різновид короткострокових кредитів як овердрафт за кореспондентським рахунком комерційних банків у НБУ (за умови існування відповідної угоди).

У першій половині 2013 р. структура платіжних засобів, що були випущені в обіг НБУ для рефінансування комерційних банків, мала такий вигляд: усього випущено в обіг платіжних засобів – 100% , у тому числі через кредити «овернайт» – 88, 4%,  кредити, продані на тендері – 0, 8%, операції РЕПО – 10, 8%, означає отримання комерційними банками від НБУ позик з метою надання кредитів своїм клієнтам. Головна мета рефінансування – забезпечити належну ліквідність діяльності комерційних банків. Середня відсоткова ставка за кредитами НБУ, наданими комерційним банкам у першій половиш 2009 p., становила 10, 25% річних, у тому числі за кредитами «овернайт» – 18, 1%, кредитами, проданими на тендері – 20, 6%, операціями РЕПО – 21, 6%. (Таблиця 2. 1)

 

 

Національний банк може надавати стабілізаційний кредит банку, який переведений у режим фінансового оздоровлення або який взяв на себе борг банку, що перебуває у режимі фінансового оздоровлення, за наявності його клопотання та висновків відповідного територіального