Дослідження короткострокового кредитування і визначення напрямків вдосконалення комерційних банків

Для оцінки фінансового стану позичальника – юридичної особи НБУ в Положенні «Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків» рекомендує методику розрахунку семи показників [2]. Вважаємо, що, оцінюючи кредитоспроможність підприємств-позичальників, необхідно збільшити кількість фінансових коефіцієнтів. Крім традиційних, доцільно розраховувати коефіцієнти: інвестування; фінансової незалежності (автономії) ; співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості: оборотність оборотних коштів, матеріальних запасів, готової продукції, та кредиторської заборгованості рентабельність втаєного капіталу і залучених коштів.

На наш погляд усі показники які характеризують фінансові ресурси підприємства, а отже й фінансовий стан доцільно класифікувати за показниками ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності, рентабельності Показники ліквідності дають змогу оцінити кредитоспроможність підприємства залежно від структури його активів, величина котрих співвідносна із зобов'язаннями і вказує на ліквідність його балансу. Основним критерієм є ліквідність оборотних активів, тобто час, необхідний для перетворення їх у грошову масу.

Показники фінансової стійкості відображають рівень використання власних і залучених коштів у формуванні ресурсів підприємства, з'ясовуючи його залежність від тих чи інших джерел коштів, а відповідно і спроможність погашати заборгованість.

Коефіцієнт інвестування характеризує достатність джерел власних коштів щодо вкладених в основні засоби Якщо коефіцієнт інвестування більший за одиницю, це свідчить про достатність у підприємства власних оборотних коштів.

Коефіцієнт фінансової незалежності дає змогу оцінити частку власників у загальній вартості майна підприємства. Він включений до переліку показників, які характеризують позичальника у перспективі, дає якісну картину фінансової стійкості й солідності підприємства В економічній літературі цей показник зустрічається під назвою коефіцієнта автономії, котрий є одним із головних при оцінці кредитоспроможності клієнта в зарубіжних країнах Коефіцієнт фінансової незалежності (автономії) показує ступінь забезпеченості клієнта власними джерелами. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта фінансової незалежності – О, 5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел) Збільшення власних джерел коштів, а відповідно й підвищення значення цього коефіцієнта відбувається переважно за рахунок прибутку котрий залишається в розпорядженні підприємства.

Глибше вивчаючи фінансову стійкість підприємства, необхідно проаналізувати розміри, тривалість, причини виникнення дебіторської і кредиторської заборгованостей їх співвідношення має бути 2 до 1 Якщо таких пропорцій не дотримуються, то фінансовий стан підприємства оцінюється як несприятливий Це зумовлено тим, що дебіторська заборгованість може бути швидко перетворена в грошові кошти Тому вона є одним з основних джерел погашення короткострокових зобов'язань підприємства Наявність кредиторської заборгованості, не забезпеченої дебіторською, – основна причина неплатоспроможності підприємства

Показники ліквідності та фінансової стійкості розраховані переважно на основі бухгалтерського балансу й характеризують стан позичальника на час складання звітності, тобто це статистичні оцінки Показники оборотності ресурсів і рентабельності характеризують ефективність роботи підприємства в динаміці та відображають реальний хід виробничої діяльності.

Коефіцієнт оборотності оборотних активів є одним Із найважливіших показників ефективності використання оборотного капіталу вказуючи на швидкість його переходу зі стадії виробничих запасів у готову продукцію та швидкість перетворення останньої у безпосередньо грошову форму Розраховуючи та оцінюючи цей коефіцієнт пропонуємо брати до уваги всю сукупну величину оборотних активів незалежно від матеріально-речової структури і джерел їх утворення з урахуванням їх кругообороту. Причому слід враховувати особливості індивідуальних кругооборотів у кожному виді активів. У зв'язку із цим коефіцієнт оборотності оборотних активів слід доповнювати окремими (індивідуальними) показниками, котрі передбачають вивчення та облік специфіки руху кожного виду активів і дають змогу глибше проаналізувати оборотність усіх оборотних активів підприємства.

Оборотність матеріальних запасів характеризує ефективність виробничо-збутової діяльності підприємства, а й зростання засвідчує оптимізацію формування виробничих запасів і затрат, сприяючи збільшенню обсягів продажу та отриманню вищих доходів Цей показник відображає забезпеченість виробничою циклу необхідними оборотними активами.

Оборотність дебіторської заборгованості свідчить про швидкість вивільнення коштів з дебіторської заборгованості. Тенденція до збільшення цього показника може вказувати на підвищення ефективності управління комерційними кредитами, наданими підприємством, а також на скорочення періоду, протягом якого дебіторська заборгованість залишається непогашеною, що загалом позитивно позначається і на платоспроможності клієнта банку.

Система загальних і окремих показників оборотності дає змогу з'ясувати, де і з яких причин виникло сповільнення, і вжити відповідних заходів для поліпшення ефективності використання оборотних активів. У практиці України показники оборотності оборотних активів застосовуються доволі широко Однак, на нашу думку, їх здебільшого розраховують щодо оборотних активів у цілому, а окремі показники оборотності визначають рідко; крім того, вони не посіли чільного місця в оцінюванні перспектив розвитку кредитних відносин банку з конкретним позичальником. Вважаємо за доцільне як експеримент використовувати подану вище систему показників оборотності при укладенні кредитного договору, визначенні норм процентної ставки за користування позикою, а може, й при виборі суб'єкта і методу кредитування.

Показники рентабельності відображають глибинний, якісний бік роботи підприємства, тому для оцінювання здатності клієнта своєчасно погашати свої платіжні зобов'язання ці показники слід розраховувати у динаміці за низку років.