Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження культурного капіталу студентів як показник реалізації місії сучасних університетів (на прикладі університетських систем США, Франції та Ірану)

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

[7] за 2010 р., відносяться два основні типи університетів: недослідницькі (724 заклади) та дослідницькі (297 закладів), серед яких є заклади і державної, і недержавної форми власності.

Екзогенні фактори. За індексом освіти, що відображає можливості доступу до освіти, її якість та ефективність з точки зору працевлаштування випускників освітніх закладів країна займає 11 місце з 122 досліджуваних (показник 1, 027). Значення останнього показника, що розглядається в системі загального індексу людського капіталу поряд з такими показниками як індекс здоров’я (0, 239), робочої сили та зайнятості (1, 235) та соціально-правового забезпечення (1, 181) дає підстави стверджувати про достатній рівень державних інвестицій в розвиток освітнього сегменту [12]. За показниками обсягу витрат на освіту у відсотках від ВВП за період з 2008 по 2010 рр. очевидною є тенденція незначного коливання з поступовим зростанням обсягу інвестицій на 2010 р. в розмірі 1, 39%. Натомість за показником обсягу витрат на науку за період з 2009 по 2011 (2012) рр. Також спостерігається незначне зростання починаючи з 2, 74% в 2010 р. до 2, 79% в 2012 р. Обсяг витрат на розвиток освіти з державного бюджету склав на 2010 р. 3, 25%, що значно менше за показник в 3, 48% в 2008 р. і означає зменшення її впливу на освітній сегмент [5].
Ментальний фактор. Становлення американської нації відбувалося шляхом змішування в ході історичного цивілізаційного процесу різних етнічних груп: індіанських племен, ірландців, британців, африканців, що спричинило ситуацію наявності суттєвих ментальних відмінностей серед громадян США. Проте в американській вищій школі, що орієнтує студентів на розвиток таких якостей як ініціативність та підприємливість, ці відмінності перестають відігравати значиму роль, оскільки здобуття освіти розглядається в якості перспективного кроку на шляху реалізації власної професійної та життєвої стратегії.
Релігійний фактор. Попри те, що в державній освітній політиці релігійний компонент не є обов’язковим для вивчення в університетах, в США існують поряд зі світськими університетами незначна кількість двох типів інших університетів: теологічні та релігійно-світські (ґрунтовне вивчення гуманітарних та природничих дисциплін з позиції релігійного вчення).
Гендерний фактор. На рівні вищої освіти ситуація виглядає наступним чином: жінки – 56%, чоловіки – 44% (5А) ; жінки – 50%, чоловіки – 50% (6), що засвідчує ситуацію створення в цілому рівних освітніх можливостей для представників обох статей [10].
Університетська автономія. Американські університети у відповідності до ліберальної моделі автономії, наділені широкими академічними свободами, а в своїй навчальній та науково-дослідницькій діяльності спираються більше на суспільні, аніж державні структури.
Фінансування університетів. Державна освітня стратегія передбачає фінансову підтримку як державним, так і приватним університетам, оскільки уряд звертає увагу, насамперед, на науково-дослідницький та освітній потенціал університету, а не на його форму власності. Разом з тим, з середини 90-рр. ХХ ст., у зв’язку з кризою бюджетного фінансування, вагому роль в фінансуванні університетської освіті США став відігравати ринок, який на сьогодні поряд з державою забезпечує багатоканальне фінансування американського університету через прибутки від різноманітних грантів, проектів та договорів, благодійних фондів, продажу науково-освітніх послуг. Так, відповідно до даних звіту ОЕСР “Education at a Glance 2013: OECD Indicators” [9, c. 207] розмір недержавних інвестицій на вищу освіту станом на 2010 р. складав 63, 7% загального обсягу фінансування.
Показники соціокультурного середовища.
Дослідження академічної мобільності студентів у випадку з США засвідчує той факт, що станом на 2010 р. чисельність студентів-іноземців (3, 4% від загальної кількості студентів) перевищує чисельність тих, які виїхали на навчання за межі США (0, 3%), що засвідчує в тому числі престижність та привабливість університетської освіти. Окрім того, соціокультурне середовище американських університетів є полікультурним, оскільки до країни на навчання прибувають студенти з усіх регіонів світу, при тому що найбільший відсоток складають представники Азії – Східної, Південної та Західної, і лише потім вихідці з регіону Північної Америки та Західної Європи. Разом з тим, найбільш популярним для американських студентів-емігрантів залишаються високорозвинені країни – Великобританія, Канада, Німеччина, Франція, Ірландія, а також Австралія [10].
Мова викладання – англійська мова є основною.
Якість освіти. Попри велику кількість університетів та доволі широкі можливості доступу до них, відсоток населення США, які отримали диплом про вищу освіту рівнів ISCED 5A/6, за даними ЮНЕСКО [13, c. 14] складає 24, 5%, в той час як в інших високорозвинених країнах Європи та Азії показник складає близько 30% і більше (Японія, Великобританія, Франція, ФРН). Враховуючи обсяги науково-дослідницької діяльності американських університетів ЮНЕСКО висловлює небезпідставні думки щодо того, що розвиток економіки США відбувається значною мірою за рахунок іноземних дослідників та інших зарубіжних висококваліфікованих фахівців [13].
Науково-інноваційна діяльність. На кінець ХХ ст. більше 50% всіх фундаментальних наукових досліджень випадало на частку дослідницьких центрів, сконцентрованих переважно в сотні найкращих університетів країни. Дані університети отримують понад 80% всіх державних асигнувань на академічну науку [3, c. 8-9]. Попри те, в сучасній університетській науці США існують і недоліки, що пов’язуються, насамперед, з невпинним зростанням впливу ринку на зміст наукових досліджень освітніх закладів. Внаслідок інтенсифікації дослідницької діяльності комерційних центрів, частка досліджень, які проводяться в університетах знизилася до 13, 8%, з них фінансованих самими університетами 3% [5].
Професорсько-викладацький склад.
Професорсько-викладацький склад американських
Фото Капча