Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дослідження культурного капіталу студентів як показник реалізації місії сучасних університетів (на прикладі університетських систем США, Франції та Ірану)

Тип роботи: 
Стаття
К-сть сторінок: 
18
Мова: 
Українська
Оцінка: 

релігійного лідера шиїтського Ірану (рахбара) очолюють спеціальні підрозділи в складі університетів, призначенням яких є підтримка політики ісламізації університетів.

Гендерний фактор. Гендерний баланс в університетському освітньому середовищі не дотримується на рівні ISCED 6, оскільки частка жінок в даному сегменті складає лише 35%; натомість на рівні ISCED 5A ситуація виглядає інакшою, оскільки частка жінок-студенток складає 54% [10].
Університетська автономія. Автономія університетів, особливо інституційна, на сучасному етапі потребує свого реформування, оскільки в практиці функціонування університетів її рівень є недостатнім для конкурентоздатної освітньо-наукової діяльності вузів в глобалізованому мультикультурному світі.
Фінансування університетів. Фінансування як освітньої, так і наукової діяльності університетів здійснюється переважно за рахунок державних джерел, тому освіта в державних університетах є безкоштовною.
Показники соціокультурного середовища університетів. Показники мобільності студентів Ірану демонструють картину, властиву для країни, розвиток вищої освіти якої тривалий час перебував в закритому соціокультурному просторі. В даній країні відсоток студентів-іноземців є меншим від частки тих, хто виїздить на навчання за межі Ірану у співвідношенні 0, 1: 1, 0. На навчання з-за кордону прибувають, насамперед, студенти з країн Південної та Західної Азії (до яких належить і сам Іран) та країн Близького Сходу/Північної Африки. Разом з тим, найбільш популярними для виїзду за кордон для іранських студентів є Малайзія, США, Великобританія, ФРН та Канада [10].
Освітньо-кваліфікаційні рівні. Освітні рівні в даній державі подібні до тих, що функціонують в глобальному освітньому просторі: бакалаврат, магістратура та докторантура.
Мови викладання – окрім персидської мови (фарсі), навчання може проводитися англійською та арабською мовами.
Якість освіти. Якість університетської освіти Ірану може розглядатися з двох позицій: як освіта країни ісламського світу або ж сучасного інформаційного світу. В першому випадку, за рахунок релігійної університетської освіти вона вважається доволі високою, в другому – загальна якість освіти допоки не є конкурентоздатною на світовому ринку, внаслідок, насамперед, відірваності освітніх програм та постаті формованого фахівця від запитів сучасного ринку праці. В навчальних планах студентів університетів не передбачений збалансований розвиток спеціальних та світоглядно-універсальних дисциплін, недостатня увага приділяється всебічному інтелектуальному розвитку, а також формуванню дослідницьких навиків та підприємницьких компетенцій [4, с. 16].
Науково-інноваційна діяльність. Розвиток університетської науки, які і всієї науки в цілому, визначається пріоритетними напрямками розвитку держави, особливо враховуючи той факт, що згідно зі статистикою Всесвітньої доповіді ЮНЕСКО з науки за 2010 р. остання фінансується на 73% державним сектором [13, с. 22]. Університети реалізують близько 33% всього обсягу НІОКР (7, 4% є фінансовані самими університетами) [5], переважна частина яких відноситься до таких наукових напрямків як ядерні та космічні технології, нанотехнології тощо. В інших галузях народного господарства обсяг державних інвестицій є суттєво меншим, наукові дослідження не вирізняють повнотою охоплення, внаслідок чого не лише держава, але й культурний капітал студентів як майбутньої професійно-наукової еліти не набуває необхідних компетенцій.
Професорсько-викладацький склад. Викладачі ісламських університетів є кваліфікованими фахівцями в своїй діяльності, проте на рівні світських, а особливо дослідницьких університетів, спостерігається протилежна тенденція: частина наукової університетської еліти емігрує до інших країн, в той час як інші науковці (близько 51, 5%) [5] не мають достатніх ресурсів для надання сучасної високоякісної освіти. Окрім обмежених можливостей для проведення наукових досліджень, значний відсоток викладачів, на погляд фахівця освіти Ірану Р. Зареи, не проводять достатньої культурно-виховної роботи зі студентами [2, с. 18].
Організація освітнього процесу. Освітній процес побудований переважно з використанням традиційного підходу, в якому студент виступає об’єктом навчального впливу викладача, що не сприяє розвитку діалогічних форм роботи.
Культурний капітал студентів та міра виконання університетами місії: на рівні особистості - університети в цілому не сприяють формуванню у студентів універсальних компетенцій достатнього рівня; на державному рівні – культурний капітал випускників університетів Ірану внаслідок невідповідної освіти до запитів сучасного світу не є достатнім для того, щоб презентувати національну інтелектуальну еліту держави (за винятком релігійної) ; на цивілізаційному рівні – випускники та фахівці іранських університетів не є спроможними в повній мірі реалізувати глобальне призначення університетів, внаслідок недостатнього і навчального, і науково- інноваційного розвитку самих освітніх закладів.
Таким чином, дослідження культурного капіталу студентів університетів обраних країн підводить нас до розуміння того, що в світній системі кожної держави існують як спільні з іншими, так і індивідуальні перепони на шляху до становлення відповідних до запитів сучасності освітніх закладів. В числі найбільш загальних слід назвати проблему набуття інструментальних компетенцій внаслідок необхідності адаптації університетських систем до динамічних запитів інформаційного світу, проблему нерівномірного рівня якості освіти в університетах певної країни, недостатніх інвестицій в науково-дослідницьку діяльність тощо. До переліку індивідуальних проблем можливо віднести наступні: загальна нестача фінансових ресурсів або ж нецільове їх використання, відсутність збалансованої державної політики в галузі університетської освіти, недостатній рівень інтегрованості в процес інтернаціоналізації університетів, формалізація автономії освітніх закладів при запереченні її дієвого застосування, насамкінець, використання застарілих навчально-інноваційних методик організації та проведення освітнього процесу.
 
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
 
  1. Бурдуковская Е. А. Социокультурная среда вуза как педагогический фактор личностного становления студента: автореф. дис.... канд. педаг. наук: спец. 13. 00. 08 “Теория и методика профессионального образования” / Е. А. Бурдуковская. – Комсомольск-на-Амуре, 2008. – 21 с.
  2. Зареи Р. Системный подход к осуществлению инновационной деятельности педагогических университетов Ирана: автореф. дис.... канд. педаг. наук: спец. 13. 00. 01 “Общая педагогика, история педагогики и образования” / Р. Зареи. – Душанбе, 2012. – 22 с.
  3. Лиферов А. П. Организация научных исследований в университетах Соединенных Штатов Америки / А. П. Лиферов // Вестник Рязанского государственного педагогического университета имени С. А. Есенина. – 2007. – №4. – С. 3-20.
  4. Марданшахи М. Формирование профессиональной компетенции будущих предпринимателей в высших учебных заведениях Ирана: автореф. дис.... канд. педаг. наук: спец. 13. 00. 01 “Общая педагогика, история педагогики и образования (педагогические науки) ” / М. М. Марданшахи. – Душанбе, 2013. – 20 с.
  5. Офіційний сайт Інституту статистики ЮНЕСКО (розділ “Освіта” та “Наука, технології та інновації”) [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //www. uis. unesco. org/datacentre /pages/default. aspx
  6. Салми Дж. Создание университетов мирового класса / Дж. Салми. – Москва: Весь мир, 2009. – 132 с.
  7. Фонд Карнегі з питань покращення викладання [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //classifications. carnegiefoundation. org/summary/basic. php
  8. Чибисова Н. Г. Социокультурная среда вуза – фундамент накопления студентами культурного капитала / Н. Г. Чибисова // Alma mater. Вестник высшей школы. – 2010. – №8. – С. 18-25.
  9. Education at a Glance 2013: OECD Indicators. – Paris: OECD Publishing, 2013. – 436 p.
  10. Global Education Digest 2012. – Monreal: UNESCO Institut for Statistics, 2012. – 191 p.
  11. Reperes&References Statistiques-2014. – Paris: DEPP, 2014. 431 p.
  12. The Human Capital Report: Insight Report by World Economic Forum. – Geneva: WEF, 2013. – 540 p.
  13. Unesco Science Report 2010: The current status of science around the world. – Paris: UNESCO, 2010. – 520 p.
 
Фото Капча