Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
30
Мова:
Українська
від причини переходять до наслідку, який породжений цією причиною.
Й нарешті, аналіз (аналітичний) приймають як метод дослідження, якого основу складає кількісне вивчення властивостей об'єкта, яке відображається на понятті числа й міри, а синтез (синтетичний) - як метод дослідження, основу якого складає вивчення якісних властивостей об'єкта.
Аналіз та синтез виступають ще й як особливі форми процесу мислення, тобто як важливіші психологічні характеристики мислення.
2.2.2. Порівняння
Порівняння як простіший прийом мислення відноситься й до мислинєвих й до учбових прийомів.
Прийом порівняння виражається за допомогою правила-орієнтира, який містить таку послідовність дій:
- визначити ціль порівняння;
- виділити різноманітні ознаки об'єктів що порівнюються;
- визначити можливі лінії порівняння в відповідності з поставленою метою й виявленими ознаками;
- встановити загальні ознаки;
- встановити відмінність в об'єктах що порівнюються;
- сформулювати висновок про подібність й відмінність даних об'єктів у відповідності з поставленою метою.
Порівняння - мисленєве встановлення подібності або відмінності об'єктів вивчення.
Використовуючи методи порівняння, необхідно мати на увазі наступні принципи порівняння:
- порівняння повинно мати сенс;
- порівняння повинно відбуватися планомірно;
- порівняння повинно бути повним.
2.2.3. Узагальнення та абстрагування
Узагальнення виступає в учбовому процесі в двоякій ролі: як мисленєвий прийом та як фактор розширення знань. При узагальненні мисленєво виявляють яку-небудь властивість, яка належить множині об'єктів та об'єднує ці об'єкти воєдино. Розрізняють узагальнення „від часткового до спільного" (індуктивне) й „від спільного до часткового" (дедуктивне). Схема узагальнення складається з наступного: порівняння предметів, відбір спільних якостей (абстрагування), перелік властивостей (узагальнення).
В учбовому процесі це найпоширеніший вид узагальнення. Прийом такого узагальнення виражається правилом орієнтиром:
- визначити мету узагальнення;
- знайти різноманітні ознаки узагальнюючих об'єктів;
- вказати спільні ознаки узагальнюючих об'єктів у відповідності з
- поставленою метою;
- сформулювати висновок.
Поняття формулюються у свідомості людини в результаті відволікання від неістотного у вивчаючому об'єкті, а також в результаті узагальнення, яке спрощує вивчення даного об'єкта звичайно представленого в реальному світі дуже різноманітно. Ці розумові побудови в процесі пізнання називають науковими абстракціями.
З точки зору психології „абстракція - це, по суті, теж специфічна форма аналізу, форма, яку аналіз знаходить при переході до абстрактного мислення в поняттях."
Абстракція, також як аналіз та узагальнення, може виступати в двох різних формах.
Перша форма має місце в почуттєвому пізнанні предмета та заключається в тому, що при почуттєвому сприйнятті предмета ми можемо відволіктись від єдиних властивостей предмета та виділити інші його властивості.
Друга форма, в якій виступає абстракція, характеризується тим, що вона виходить за границю почуттєвого взагалі. Така абстракція є не тільки простим відбором тих чи інших властивостей об'єкта або явища, але є їх переутворенням.
Абстрагування - це мисленєве відволікання від деяких неістотних властивостей вивчаючого об'єкту й виявлення для даного дослідження властивостей.
Процес абстрагування протилежний процесу конкретизації. Це мислюча діяльність, при якій одностороннє фіксується та чи інша сторона об'єкта вивчення, поза зв'язком з іншими його сторонами.
2.3. Специфічні розумові дії при засвоєнні понять
Н.Ф. Тализіна, М.Б. Воловіч та інші дослідники встановили, що для засвоєння понять обов'язкові такі дії:
- підведення під поняття;
- вибір необхідних й достатніх ознак для розпізнавання об'єкта;
- виведення наслідків про належність або неналежність предмета до поняття.
Ці дії носять загально пізнавальний характер, тобто необхідні при засвоєнні будь яких понять. Істотними компонентами при оволодінні поняттями, слідує вважати:
- засвоєння визначеної системи знань про поняття;
- оволодіння спеціальною операційною системою дій (підведення під поняття, вибір необхідних й достатніх ознак для розпізнавання об'єкта, виведення наслідків);
- встановлення системи понять та їх родо-видових відношень всередині системи, взаємозв'язок їх ознак;
- розкриття генезису понять.
Охарактеризуємо деякі з названих компонентів.
2.3.1. Система знань про поняття
Психологи довели, що це знання про зміст понять та знання про ти дії, які необхідні при роботі з будь якими поняттями. До цих знань про поняття відносять істотні (не доводжувані) ознаки понять (вони відображаються в означенні) та доводжувані ознаки понять. Дії, які потрібно виконувати з поняттями, це слідуючі: виведення наслідків з того, що об'єкт належить поняттю, підведення даного об'єкта під поняття, формулювання достатніх ознак даного поняття.
2.3.2.Виведення наслідків
Дія виведення наслідків допомагає скласти сукупність властивостей поняття, з яких можна вибрати найбільш важливі для розв' язання, або сформувати умову задачі, сформулювати її вимоги по-іншому. Орієнтувальну основу дії виведення наслідків можна представити у вигляді приблизно такої евристичної схеми:
- виділити основні поняття в умові й вимоги задачі (теореми);
- дайте означення цих понять, пригадайте доводжувані ознаки понять
- (якщо вони є);
- пригадайте доводжувані властивості поняття;
- поміркуйте, які ще властивості поняття можна назвати на основі його
зв'язку з іншими поняттями, у випадку утруднення учні можуть
скористуватися підручником, конспектом, довідником.
За думкою психологів для успішного виведення наслідків потрібно, щоб учні засвоїли всю сукупність істотних властивостей предметів даного класу, а не тільки ознаки, достатні для розпізнання цих предметів.
2.3.3. Підведення під поняття
Сутність процесу підведення під поняття складається в тому, що ми перевіряємо наявність у предмета певної системи достатніх властивостей (ознак) й на їх основі робимо висновок про належність (або неналежність) об"акта даному поняттю.
Дія підведення під поняття містить такі операції:
- Вибрати зручне означення або