Динаміка структурно-функціональних змін органів і тканин півнів

Отже, випоювання півням розчину «ВетОкс-1000» у концентраціях 10 і 20 мг/л протягом 14 діб зумовлює у сім’яниках півнів вірогідне збільшення вмісту МДА, набряк міжканальцевих волокон з наступним їх відшаруванням, дистрофічно-десквамативні процеси клітин сперматогенного епітелію, зменшення вмісту клітин Лейдіга, що негативно відбивається на репродуктивній функції самця. За концентрації розчину «ВетОкс-1000» 5 мг/л 7 діб поспіль мікроструктурних змін у звивистих канальцях та інтерстиції сім’яників півнів не виявлено.

Стан про- і антиоксидантної системи, мікро- та ультраструктурна характеристика гіпоталамічної ділянки, мозочка і довгастого головного мозку півнів за впливу «ВетОкс-1000» у різних концентраціях. За випоювання розчину 7 діб поспіль концентрація проміжного продукту ПОЛ – дієнових кон’югатів (ДК) у мозку півнів ІІІ і ІV груп підвищувалась, у гіпоталамічній ділянці – на 8, 2 та 18, 9%, у мозочку – на 14, 3 та 29%, а у довгастому мозку вірогідно на 32, 3 та 42% відповідно. Проте, у ІІ групі спостерігали тенденцію до зниження вмісту ДК у вищенаведених формаціях головного мозку на 10%, 21, 4 та 11, 2% відповідно. Спостерігалося також підвищення вмісту кінцевого продукту ПОЛ – МДА у півнів ІІІ і ІV груп у: гіпоталамічній ділянці – на 10, 4 і 15, 8%, мозочку – на 8, 5 і 25, 2%, а довгастому мозку на 23, 8 і 63, 2% відповідно. У півнів ІІ групи встановлено зниження вмісту МДА у гіпоталамічній діляці та довгастому мозку на 7, 7 та 27, 3% відповідно, що свідчить про інтенсифікацію процесів дезінтоксикації продуктів ліпопероксидації у нервовій тканині і поліпшення метаболічних процесів у головному мозку.

На 14 добу досліду вміст ДК у всіх досліджуваних ділянках головного мозку півнів ІІ, ІІІ та ІV груп підвищувався, але найвірогідніше у довгастому мозку півнів ІV групи – на 25, 1%. Вміст МДА у цей період у гіпоталамічній ділянці, мозочку і довгастому мозку півнів ІІ групи зростав тенденційно на 1, 6%, 2, 6 та 5, 2% відповідно, а у півнів ІІІ групи у довгастому мозку – вірогідно на 34%, тоді як у півнів ІV групи – вірогідно у гіпоталамічній ділянці, мозочку та довгастому мозку на 23, 9%, 39% та у 2, 24 раза відповідно.

При гістологічному дослідженні клітин ядер гіпоталамічної ділянки головного мозку півнів І, ІІ, ІІІ і ІV груп, на перший погляд, виражених відмінностей у структурі не спостерігали. Однак за насиченістю забарвлення цитоплазми клітин тіоніном спостерігалася певна відмінність. Відомо, що хроматофільна субстанція цитоплазми утворена рибонуклеїновими кислотами і білками, а це зумовлює насичене забарвлення цитоплазми тіоніном та є ознакою активного білкового синтезу. У півнів І і ІІ груп ядра клітин великі, блідо-синюватого відтінку, цитоплазма більш інтенсивно вбирала фарбу, що свідчило про високий вміст хроматофільної субстанції (рис. 8). У півнів ІV групи помітне незначне набубнявіння клітин, зменшення вмісту хроматофільної субстанції у цитоплазмі та хроматину в ядрах, що свідчить про зниження метаболічних процесів. Виявлений перицелюлярний набряк нейрогліальних сателітів свідчить про часткове порушення міжклітинних контактів та пригнічення в них метаболічних процесів (рис. 9, 10).

За ультраструктурного дослідження нейропіля півнів І і ІІ груп в аксонах спостерігали велику кількість світлих овальних везикул і мітохондрій із щільно розміщеними кристами. Синапси збереженні. Осміофільні ламели мієлінових оболонок аксонів щільно прилягають одна до одної. У нейропілю півнів ІІІ і ІV груп у більшості синапсів зменшувалася кількість синаптичних міхурців або спостерігалось дифузне розпорошення їх по всій терміналі. Мітохондрії з дещо просвітленим матриксом, зменшеною кількістю крист. Найбільш виразні зміни виявлялись у відростках астроцитів, які виділялися через набубнявілу та прозору нейроплазму. У півнів ІІІ і ІV груп на 14 добу в мозочку грушоподібні клітини набували округлої форми, каріоплазма їх ядер просвітлена, зменшена інтенсивність забарвлення цитоплазми, що свідчить про збіднений вміст хроматофільної речовини. В цей період у довгастому мозку півнів ІІІ і ІV груп на тлі помірного набряку спостерігалося зменшення вмісту олігодендроцитів, що призводило до порушенням процесів мієлінізації аксонів.

 

 

 

 

Корелятивний зв’язок між якісними показниками ультраструктурних змін досліджуваних ділянок мозку півнів підтверджено кількісним вмістом продуктів ПОЛ та активністю ензимів АОС. Найвища активність ферменту КАТ виявлена у досліджуваних формаціях головного мозку півнів ІV групи як на 7, так і 14 доби досліду, яка зростала щодо контролю у гіпоталамічній ділянці – на 34, 5 і 63, 3%, мозочку – на 48 і 85, 2%, довгастому мозку – на 65 і 113, 6% відповідно. Активність СОД на 7 добу досліду зростала у всіх досліджуваних формаціях головного мозку півнів ІІ, ІІІ, ІV груп пропорційно до підвищення концентрації розчину і, особливо, інтенсивно підвищувалась активність цього ферменту у довгастому мозку півнів ІV групи. На 14-ту добу спостерігалося вирівнювання показників активності СОД у мозку півнів ІІ