Динаміка структурно-функціональних змін органів і тканин півнів

На 14 добу експерименту у клоакальній сумці півнів ІІ групи гістологічно виявляли помірне збільшення діаметра часточок та розволокнення пучків волоконних структур. У півнів ІІІ групи часточки були зменшені, дещо деформовані, кіркова речовина звужена, а також спостерігали набряк і розволокнення строми. Найсуттєвіші порушення структури органа спостерігали у півнів ІV групи. Спостерігався набряк ретикулярної тканини кіркової та епітелію мозкової речовини, зменшення кількості лімфоцитів, розволокнення сполучнотканинних елементів строми. Гістоморфометричним дослідженням встановлено, що кіркова речовина клоакальної сумки півнів контрольної групи становила 29, 3%, мозкова – 69, 5%, строма – 1, 2%. У півнів ІІ, ІІІ та IV груп, кіркова речовина становила 30, 1%, 27, 6 і 26, 4%; мозкова – 68%, 69, 9 і 70, 7%; строма – 1, 9%, 2, 5 і 2, 9% відповідно. Ймовірно, високі концентрації розчину «ВетОкс-1000» пригнічують генеративну функцію органа, про що свідчить зменшення об’єму кіркової речовини часточок, а порушення формування нових клітин призводить до пригнічення В-системи імунітету та захисно-реактивних процесів, що характеризувалося підвищенням кількості лейкоцитів у крові.

Отже, випоювання півням розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л 7 діб поспіль сприяло збільшенню площі кіркової речовини часточок, однак 14-добове випоювання спричинило набряк і розпушення сполучнотканинних прошарків.

Селезінка у півнів всіх дослідних груп була округлої форми, темно-вишневого кольору, капсула пружна. На 7 добу експерименту абсолютна маса органа півнів контрольної групи становила 2, 65±0, 22 г, ІІ групи – 2, 75±0, 1 г, ІІІ групи – 2, 38±0, 34 г, ІV групи – 2, 18±0, 21 г; на 14 добу досліду у: півнів контрольної групи – 2, 70±0, 02 г, ІІ групи – 2, 75±0, 08 г, ІІІ групи – 2, 33±0, 18 г, ІV групи – 1, 83±0, 07 г.

Гістологічно в селезінці півнів ІІ групи на 7 добу досліду спостерігали збільшення кількості вторинних лімфоїдних вузликів та їх інтенсивне заселення клітинами, які при фарбуванні за Браше набували піронінофільного забарвлення. У півнів ІІІ групи простежувалося зменшення кількості клітин лімфоїдного ряду у лімфоїдних вузликах і помірне кровонаповнення червоної пульпи.

У селезінці півнів ІV групи траплялися поодинокі лімфатичні вузлики невеликого діаметра та зменшення густоти заселення їх лімфоїдними елементами.

На 14 добу у селезінці півнів ІІI і ІV груп, окрім значного зменшення кількості клітин білої пульпи, простежувався помірний набряк та розпушення волоконних структур периваскулярної сполучної тканини. У стінках артеріол селезінки півнів ІV групи виражене набухання та просвітлення цитоплазми гладких м’язових клітин циркулярного шару, іноді – десквамація ендотелію судин, що призводило до порушення реологічних властивостей крові.

Отже, тривале випоювання розчину «ВетОкс-1000» у високих концентраціях призводить до розладів кровообігу, затримки тканинної рідини і супроводжується порушенням проникності стінок судин, набряком стромальних елементів, поступовим зменшенням кількості клітинних елементів лімфоїдного ряду. Випоювання розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л 7 діб поспіль сприяло зростанню кількості лімфатичних вузликів та лімфоцитів.

Гістологічна, гістохімічна, ультраструктурна характеристика та вміст малонового діальдегіду печінки півнів за впливу розчину «ВетОкс-1000», застосованого у різних концентраціях. При визначенні абсолютної маси печінки півнів виявлено, що на 7 добу вона становила у: півнів контрольної групи – 59, 81±1, 51 г; ІІ групи – 73, 12±2, 9 г, ІІІ групи – 80, 43, 7 г, ІV групи – 76, 4±4, 0 г, що більше на 13, 3 г, 20, 6 та 16, 6 г відповідно. На 14 добу у півнів контрольної групи маса печінки становила 60, 6±1, 73 г, тоді як у півнів ІІ, ІІІ та ІV груп – 75, 46±1, 2 г, 80, 87±1, 9 і 81, 82±2, 0 г відповідно, тобто збільшувалася на 14, 8 г, 20, 2 та 21, 2 г. Світлооптично у печінці півнів ІІ групи на 7 добу спостерігали чітко контуровані гепатоцити з однорідно забарвленою цитоплазмою, інтенсивніше насиченою гетерохроматином каріоплазмою порівняно з контрольною групою. У печінці півнів ІІІ групи виявляли розширення та кровонаповнення центральних вен, капілярної внутрішньочасточкової сітки, незначне набухання гепатоцитів і слабше забарвлення каріоплазми. У печінці півнів ІV групи контури гепатоцитів переважно розмиті, цитоплазма мутна, іноді просвітлена, що зумовило деформацію печінкових балок і закриття їх просвіту. На 14 добу структура печінки півнів ІІ групи була близька до такої контрольної групи, лише на поодиноких незначних ділянках виявлялася слабка зернистість цитоплазми гепатоцитів без порушення структури. У півнів ІІІ групи межі між гепатоцитами розмиті, спостерігалося набухання ядер та зниження базофільності гепатоцитів, а у півнів ІV групи – розвиток білкової дистрофії.

За електронно-мікроскопічного дослідження гепатоцитів півнів ІІ групи виявляли збагачені гетерохроматином ядра, незначну гіперплазію гранулярної ендоплазматичної сітки, збільшення кількості мітохондрій з добре структурованими кристами, що свідчило про високу енергетичну забезпеченість та активну білоксинтезуючу функцію (рис. 3). У печінці півнів ІІІ групи у гепатоцитах спостерігали розширення перинуклеарного простору, набубнявіння мітохондрій, зниження електронної щільності їх матриксу, збільшення вмісту ендоцитозних