Динаміка структурно-функціональних змін органів і тканин півнів

 

 

 

У півнів IV групи більшість мітохондрій набубнявілі, із зруйнованими кристами, збільшувалася кількість електронно-прозорих вакуолей та пероксисом.

Виявлені структурні зміни в печінці півнів корелюють із показниками вмісту малонового діальдегіду (МДА) у тканині печінки та активністю АЛТ і АСТ у сироватці крові. Вміст МДА у печінці півнів ІІ групи тенденційно знижувався порівняно з контролем, а у півнів ІІІ та ІV груп на 14 добу вірогідно підвищувався на 33, 6 та 49, 8% відповідно.

На 7 добу досліду ферментативна активність АЛТ у сироватці крові півнів ІІ групи не зазнавала вірогідних змін. Однак у півнів ІІІ групи встановлено тенденційне, а у півнів ІV групи вірогідне її підвищення на 15, 3 та 31, 9% відповідно відносно контрольної групи. Також встановлено тенденційне зростання активності АСТ у півнів ІІІ та ІV групи на 9 та 36, 4% відповідно. На 14 добу активність АЛТ зростала у півнів ІІ групи на 25%, у півнів ІІІ і ІV груп – на 67 та 76%, а АСТ – на 13 та 39, 1% відповідно.

Отже, випоювання півням розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л сприяло тенденційному зниженню вмісту МДА у печінці та збільшенню енергопродукуючої та білоксинтезувальної функції гепатоцитів, у концентрації 10 та 20 мг/л протягом 14 діб зумовлювало метаболічні порушення, пов’язані з надмірним утворенням оксидативних білків.

Гістологічна характеристика та вміст малонового діальдегіду нирок півнів за впливу розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л, 10 і 20 мг/л. Макроскопічно нирки півнів ІІ, ІІІ та ІV груп не вирізнялися від таких у контрольній групі. Проте при визначенні абсолютної маси обох нирок встановлено вірогідне їх збільшення у півнів ІІІ і ІV групи. За світлооптичного вивчення нирок на 7 добу досліду півнів ІІ групи спостерігали помірне кровонаповнення капілярів і венул, збільшення діаметра судинних клубочків, що свідчить про підвищення перфузійної здатності нирок. При фарбуванні за Браше у цитоплазмі нефротелію нирок спостерігали помірну піронінофільність, що свідчить про збереження білоксинтезувальної функції клітин. У нирках півнів ІІІ виявляли незначну гіперемію, набубнявіння, нечіткість контурів клітин нефротелію, просвітлення цитоплазми та зниження її піронінофільності, що свідчить про зменшення вмісту РНК. У півнів ІV групи, особливо на 14 добу досліду, виражена гіперемія, помірний набряк інтерстиції навколо клубочків, білкова дистрофія та зниження піронінофільності нефроцитів.

При визначенні вмісту МДА на 7 добу встановлено, що у півнів ІІ, ІІІ та ІV груп його вміст підвищувався на 32%, 73% та у 2, 1 раза, відповідно, а на 14 добу у півнів ІІ групи підвищувався у 2, 9 раза щодо контролю, у ІІІ групі знижувався на 53% відносно цього ж показника у цій групі на 7 добу досліду, а у ІV групі збільшувався у 3, 3 раза щодо контрольної групи.

Отже, випоювання розчину «ВетОкс-1000» птиці у концентрації 10 і 20 мг/л 7 діб поспіль спричиняє розлади гемодинаміки, помірний набряк, зернисту дистрофію епітелію ниркових канальців із зниженням білоксинтезувальної функції нефроцитів та зумовлює інтенсифікацію процесів перекисного окиснення ліпідів. За випоювання розчину у концентрації 5 мг/л 7 діб поспіль фільтраційно-реабсорбційна здатність нирок не порушувалася.

Гістологічна, ультраструктурна характеристика та вміст малонового діальдегіду у сім’яниках півнів за впливу розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л, 10 та 20 мг/л. При визначенні абсолютної маси сім’яників півнів дослідних груп виявили тенденцію до зниження у півнів ІІІ та ІV груп: на 7 добу на 16 та 21, 5%, на 14 добу на 16, 8 і 18, 9% відповідно.

Мікроскопічно у сім’яниках півнів ІІ групи на 7 добу сперматогенний епітелій щільно прилягав до базальної мембрани, всі клітини розміщувалися в напрямку до просвіту канальця, клітини Лейдіга розміщувалися групами у міжканальцевих просторах (рис. 5). У півнів ІІІ групи виявляли помірний набряк тканин міжканальцевого простору, кровонаповнення капілярів, часткове зменшення кількості сперматоцитів та зміщення їх у просвіт канальця разом із зрілими сперміями. Клітини Лейдіга розміщувались поодиноко (рис. 6). На 14 добу за електронномікроскопічного дослідження у звивистих канальцях сім’яників півнів цієї ж групи спостерігали потовщення базальної мембрани і збільшення кількості піноцитозних пухирців у цитоплазмі міоїдних клітин. У сім’яниках півнів ІV групи, особливо на 14 добу, простежувався набряк міжканальцевих еластичних волокон, інтенсивне злущення у просвіт звивистих канальців клітин сперматогенного епітелію і сперматоцитів (рис. 7).

 

 

Із зростанням концентрації розчину підвищувався вміст МДА у сім’яниках півнів як на 7, так і на 14 добу. Так, на 7 добу вміст МДА збільшувався у сім’яниках півнів ІІ, ІІІ та ІV груп на 41%, у 2, 1 та 2, 4 раза, а на