Динаміка структурно-функціональних змін органів і тканин півнів

Уперше вивчено мікро-, ультраструктуру та стан про- і антиоксидантної системи гіпоталамічної ділянки, мозочка і довгастого мозку півнів за впливу розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л, 10 і 20 мг/л, що дало змогу об’єктивно оцінити структурно-функціональний стан і визначити найоптимальнішу концентрацію з нейрометаболічним ефектом (у дозі 5 мг/л протягом 7 діб). Випоювання півням розчину «ВетОкс-1000» у концентрації 10 мг/л, а особливо 20 мг/л, сприяє надмірному утворенню продуктів перекисного окиснення ліпідів, стимулює зростання уже на 7 добу досліду активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази, глутатіонредуктази, що призводить до послаблення в клітинах мозку окисно-відновних реакцій, клітинного дихання, білоксинтезувальної функції та порушення нейрогліальних взаємовідносин та міжклітинних зв’язків.

Встановлено, що за хронічного Т-2 токсикозу розчин «Вет-Окс-1000» у концентрації 20 мг/л має виражений лікувальний ефект, пов'язаний з нейтралізацією Т-2 токсину, що відобразилось репаративними та гіперпластичними процесами у нирках та сім’яниках півнів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі отриманих даних визначено та обґрунтовано оптимальні концентрації застосування розчину «ВетОкс-1000» з профілактичною метою при інтенсивній відгодівлі птиці та з лікувальною метою при Т-2 токсикозі. З профілактичною метою слід застосовувати розчин «ВетОкс-1000» у концентрації 5 мг/л 7 діб поспіль, а з лікувальною метою при Т-2 токсикозі – 20 мг/л.

Науково обґрунтовано вплив високих і низьких концентрацій розчину на органи імуногенезу, печінку, нирки, головний мозок та сім’яники півнів і встановлено, що тривале застосування високих концентрацій розчину спричиняє посилення процесів перекисного окиснення ліпідів, що призводить до порушення структурної організації клітин і тканин організму.

За результатами досліджень видано методичні рекомендації «Застосування розчинів натрію гіпохлориту у птахівництві», які розглянуті, схвалені та затверджені науково-методичною комісією факультету ветеринарної медицини Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького (протокол № 5 від 19. 11. 2012 р.). Отримано патент України на корисну модель № 77209 «Спосіб профілактики ендотоксикозів сільськогосподарської птиці на тлі інтенсивної годівлі». Отримані результати досліджень дали змогу впроваджувати лікувально-профілактичні заходи при інтенсивному вирощуванні птиці у господарствах Львівської області.

Матеріали дисертаційної роботи використовуються в наукових дослідженнях кафедри патологічної анатомії і гістології та у навчальному процесі при викладанні дисципліни «Патологічна анатомія» студентам Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького за спеціальністю «Ветеринарна медицина» та слухачам Інституту післядипломної освіти та перепідготовки кадрів агропромислового комплексу.

Особистий внесок здобувача. Здобувач провела патентний пошук та літературний огляд за темою роботи; за допомогою наукового керівника розробила програму, методологію і схему дослідів; виконала експериментальні дослідження, проаналізувала їх результати, оформила рукопис дисертації та автореферату.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи доповідалися та обговорювалися на Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 2010 р.) ; Міжнародному науково-практичному семінарі «Проблеми загальної ветеринарної профілактки» (м. Львів, 2010 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми освіти, науки і впроваджень у ветеринарній медицині України та шляхи їх вирішення на сучасному етапі» (м. Київ, 2010 р.) ; Международной научной конференции по патофизиологии животных» (г. Сакт-Петербург, 2011 г.) ; 17-й Всероссийской научно-методической конференции по патологической анатомии животных «Современные проблемы патологической анатомии, патогенеза и диагностики болезней животных» (г. Москва, 2011 г.) ; Всеукраїнській науково-практичній конференції патоморфологів «Сучасні науково-практичні досягнення у ветеринарній патоморфології» (м. Полтава, 2011 р.) ; Міжнародній науково-практичній конференції «Інноваційність розвитку сучасного аграрного виробництва» (м. Львів, 2012 р.) ; ХІ Науково-практичній конференції молодих вчених «Молоді вчені у вирішенні актуальних проблем біології, тваринництва та ветеринарної медицини» (м. Львів, 2012 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи висвітлено у 13 наукових працях, з них: 7 статей у фахових наукових виданнях, 2 – в інших наукових виданнях, 2 – матеріалах конференцій, методичних рекомендаціях і патенті України на корисну модель.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 174 сторінках комп’ютерного тексту і складається з вступу, огляду літератури, вибору напрямів досліджень, матеріалів і методів, результатів досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел (219 найменувань, у тому числі – 61 латиницею) та 9 додатків. Робота ілюстрована 95 рисунками та 11 таблицями.

 

 

Вибір напрямів досліджень, матеріали та методи виконання роботи

Дисертаційна робота виконувалася протягом 2006-2013 рр. на кафедрі нормальної і патологічної морфології та судової ветеринарії Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С. З. Гжицького.

Експериментальну частину дисертаційної роботи проводили у Державному науково-дослідному контрольному інституті ветеринарних препаратів та кормових добавок на 4-6 місячних півнях породи «ISA-BROWN» масою тіла 1200-1500 г, які добиралися за принципом аналогів та утримувалися в однакових умовах віварію. Дослідження виконувалися у два етапи згідно з методичними рекомендаціями «Токсикологічний контроль нових засобів захисту тварин», які затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини Міністерства сільського господарства України (1997 р.).

На першому етапі досліджень вивчали вплив високочистого розчину натрію гіпохлориту («ВетОкс-1000») у концентрації 5 мг/л, 10 і