Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Дитяче телебачення як засіб психологічного впливу на дітей

Предмет: 
Тип роботи: 
Індивідуальне завдання
К-сть сторінок: 
29
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(іноді до 7 років) ;

- молодший шкільний вік – від 6 до 9 років;
- молодший підлітковий вік – від 9 до 12 років [13, 58].
Отож, розглянемо особливості дитячої психології кожного періоду:
1. Раннє дитинство. Це найменш вивчена вікова група, якій українське телебачення ніколи не приділяло уваги. У 1, 5-2 роки дитина жваво реагує на бурхливу зовнішню дію. Відбувається інтенсивний розвиток мовлення та інтелекту. Основна діяльність дитини на цьому етапі – наочна, спрямована на засвоєння суспільно вироблених способів дії з предметами. Основне психологічне надбання дитини в цьому віці – можливість порівняти свої дії з діями дорослої людини. У цьому віці дитина досить чутливо реагує на рекламу, тому вже з раннього дитинства діти перетворюються на зосереджених телеглядачів найрізноманітніших авантюрних сюжетів незалежно від того, до якої вікової аудиторії вони належать[13, 62].
2. Дошкільний вік. У віці від 3 до 6 років основним видом діяльності дитини є гра. Крім того, в цей період дитина цікавиться малюванням, елементарною працею, позитивно реагує на казку. У дитини з’являється перший цілісний світогляд, первинні етичні норми, виникає особиста свідомість. Починаючи з трьох років, діти віддають перевагу мультфільмам і ляльковим виставам. Кінофільми ще сприймаються не зовсім адекватно. У цьому віці починає проявлятися статево-рольова приналежність. Хлопчики віддають перевагу іграм у солдатики, машинки та іншу техніку, а дівчатка обирають «доньки-матусі». У дошкільному віці дітям подобаються персонажі-тварини. Проте варто пам’ятати, що в цьому віці вони ставляться до тварин, як до рівних собі. Діти до 6 років чутливі до дидактики, до нормативних елементів[13, 62].
3. Молодший шкільний вік. У дітей віком 6-9 років домінує учбова діяльність. Важливо пам’ятати про зміни у системі соціальних відносин. Поява рефлексії, розвиток пам’яті, волі. Гра зберігає своє значення, але змінює свій характер. Найпривабливіші типи телепоказу – мультфільми, лялькові вистави, цирк, активні ігри з елементами навчання. У цей період на формування дитини позитивно впливає використання групової форми участі дітей у передачі. Ми нерідко спостерігаємо за тим, як дівчата у віці 5-6 років імітують в іграх героїнь відомих серіалів. На відміну від дівчат, в іграх хлопців переважають ситуації агресії – аварії, вбивства, війни. І якщо на дівчат більший вплив має реклама, то на хлопців – мультиплікаційні фільми і бойовики[2, 10], [18].
4. Молодший підлітковий вік. У віці 9-12 років для дітей головним психологічним надбанням є відкриття власного “Я” та усвідомлення своєї індивідуальності. У цьому віці діти відрізняються високою активністю, потребою в дії. Це період допитливості, подорожей і пригод. Продовжується інтерес до передач про тварин і природу, щоправда з іншими відтінками. Мультфільми, як і раніше, цікавлять, але тепер частіше з фантастичними героями. З’являється інтерес до розгорненого оповідання. Саме у цьому віці популярними стають художні фільми і серіали. Виникає великий інтерес до ігрових передач. Позитивно сприймаються командні змагання. Обсяг телеперегляду помітно зростає[13, 63].
Однак сьогодні дедалі частіше спостерігаємо, що юні телеглядачі дивляться всі програми – і дитячі, і дорослі. У результаті специфічні дитячі телеуподобання й переваги нівелюються, відбувається зближення їх з дорослими. Нарівні з дорослими діти дивляться фільми з насильством, убивствами, еротикою, а згодом наслідують дорослих, імітують моделі й зразки поведінки, широко представлені на телеекрані.
Отже, бачимо тенденцію заміщення продукції дитячої культури продукцією масової «дорослої» культури. У цілому ця низькопробна продукція є загрозою для психічного й морального здоров'я дитини, адже діти мають наслідувати ввічливих, врівноважених та доброзичливихгероїв фільмів або телепередач. У зв’язку з цим сучасному дитячому телебаченню необхіднітакі програми, які б допомагали дитині побачити позитивні приклади дорослих, а також своїх однолітків, які вже досягли успіхів в реальному житті.
 
РОЗДІЛ ІІ. РОЛЬ ТЕЛЕБАЧЕННЯ У ФОРМУВАННІ ВНУТРІШНЬОГО СВІТУ ДИТИНИ
 
1. Вплив телебачення на психічні процеси розвитку дитини
 
На сьогоднішній день телебачення є одним із засобів масової комунікації, який надзвичайно тісно пов'язаний із світом сучасної дитини та має величезні можливості впливу на її внутрішній світ і поведінку. Це пов’язанонасампередіз тим, що телебачення сприймається дитиною набагато легше, аніж, скажімо, читання книги, оскільки процес сприймання не потребує значних розумових зусиль. Цілком природно, що у процесі пізнання світу діти досить швидко потрапляють під вплив такого «помічника», звісно ж, не найкращий.
У дитячому світі спостерігається бездумне поглинання будь-якої інформації, що нескінченними потоками ллється з екранів телевізорів чи комп'ютерних моніторів. Щодня в середньому діти дивляться телевізор понад 3 години на день, що складає майже наполовину більше часу, ніж ними приділяється іншим видам діяльності. Занурюючись в інформаційний віртуальний світ, дитина дуже часто навіть й не замислюється над змістом того, що нею сприймається. Таким чином, поступово притуплюєтьсяпотреба в отриманні нових знань, спілкуванні з прекрасним, у духовно-естетичному збагаченні.
Відомо, що засоби масової інформації можуть сприяти як позитивному розвитку дитини, так і негативному. Останній, зокрема, призведе до моральної, духовної, естетичної кризи особистості.
Дитяче телебачення сьогодні насичене низькопробною в художньому та змістовному відношенні продукцією, де постійно присутні сцени насильства. Асоціативно пригадується Оксана Забужко, яка писала про послання, що йде з екранів для всіх дітей: «Людину б'ють – і їй не боляче!», бо
Фото Капча