Ефективність міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української м'ясної і лімузинської порід в умовах Прикарпаття

Апробація роботи. Основні положення дисертації одержали позитивну оцінку на міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій пам'яті професора Євгена Храпливого, на тему “Теорія і практика розвитку агропромислового комплексу” (м. Львів, 28 – 30 вересня 1999 р.) ; міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 50-річчю від дня заснування зооінженерного факультету Львівської державної академії ветеринарної медицини імені С. З. Ґжицького (м. Львів, 7-8 жовтня 1999 р.) ; міжнародній конференції, присвяченій 100-річчю з дня народженя професора С. З. Ґжицького на тему “Фізіологія і біохімія тварин” (м. Львів, 27-29 січня 2000 р. ; Всеукраїнській науково-виробничій конференції “Нарощування генетичного потенціалу сільськогосподарських тварин у реформованих підприємствах” (м. Черкаси, 5 грудня 2000 р.) ; засіданнях вченої ради Інституту землеробства і тваринництва УААН (1996-1999 рр.).

Публікації. За матеріалами досліджень опубліковано 7 наукових робіт, з них 5 статей.

Структура дисертації. Дисертація викладена на 133 сторінках машинописного тексту, ілюстрована 32 таблицями, 4 рисунками. Складається з вступу, огляду літератури, матеріалу і методики досліджень, результатів власних досліджень, їх аналізу та узагальнення, висновків, пропозицій виробництву, списку використаних літературних джерел, 2 додатків. Перелік використаної літератури нараховує 254 джерела, з них 31 іноземною мовою.

 

 

Науково-господарський дослід проводили в ТзОВ «Кохавина» Жидачівсь- кого району Львівської області протягом 1996-1998 рр. Схему досліду наведено на рисунку 1.

Група, порода, породність

І (контрольна), симентальська, ч/п ІІ (дослідна), українська м'ясна х симентальська ІІI (дослідна) лімузин х симентальська

Для проведення досліду корів симентальської породи осіменяли бугаями-плідниками симентальської, української м'ясної та лімузинської порід. Із отриманого молодняку було підібрано за принципом пар-аналогів три групи бичків, по 15 голів у кожній. Тварин відбирали з 20-денного віку, живою масою при народженні 34-36 кг. У I групу – контрольну, входили бички симентальської породи, дві дослідні групи було укомплектовано помісями I покоління: II групу – українська м'ясна х симентальська, III групу – лімузин х симентальська.

Протягом досліду бички всіх трьох груп перебували в однакових умовах годівлі, догляду та утримання. Від народження до 20-денного віку тварин вирощували в індивідуальних клітках, до 6 місяців – в групових клітках по 15 телят у кожній, а з 6 місяців – на прив'язі. Годували піддослідних тварин до 6-місячного віку три рази в день, а потім – два рази кормами власного виробництва, враховуючи норми для певних вікових груп, розраховані на отримання до 6-місячного віку 700-800, а від 6- до 15-місячного віку – 800-900 г середньодобових приростів. Облік згодованих кормів проводили щомісяця методом контрольного зважування протягом двох суміжних діб.

Ріст піддослідних тварин вивчали за показниками їх живої маси і середньодобових та відносних приростів. Відносну швидкість росту визначали за формулою С. Броді. Екстер'єрні особливості бичків вивчали у віці 6, 9, 12 і 15 місяців шляхом окомірної оцінки, взяття промірів у всіх тварин та визначення індексів будови тіла.

Морфологічні й біохімічні показники крові у підддослідних бичків вивчали у віці 6, 12 і 15 місяців на 4 тваринах з кожної групи. Вміст загального білка визначали рефрактометрично на рефрактометрі РПЛ-2, кількість еритроцитів і лейкоцитів – підрахунком у камері Горяєва, вміст гемоглобіну -на еритрогемометрі, активність ферментів переамінування в сироватці крові – методом Умбрейта в модифікації Т. С. Пасхіної (1974) ; бактерицидну активність сироватки крові, лізоцимну активність та фагоцитарну активність лейкоцитів – за методиками, описаними В. Є Чумаченком, А. М. Висоцьким, Н. А. Сердюк, В. В. Чумаченко (1990).

Відгодівельні та м'ясні якості піддослідних тварин вивчали шляхом контрольного забою чотирьох тварин з кожної групи за методикою ВІТа (1977), з урахуванням маси туші, внутрішнього жиру і внутрішніх органів, маси парних шкур. Обвалювання правих напівтуш проводили після 48-годинного охолодження. В напівтушах визначали масу м'язової, жирової, кісткової тканин, хрящів і сухожилля. Проводили розбір правих напівтуш на сортові частини. Визначали хімічний склад м'яса та білково-якісний показник.

Вихід основних поживних речовин і конверсію протеїну корму розраховували за методиками Л. К. Лепайие (1981) та В. М. Кандиби (1983).

Економічну ефективність вирощування та відгодівлі тварин різних генотипів визначали за загальноприйнятими методиками.

Біометричну обробку матеріалів досліджень проводили за методиками, описаними М. О. Плохінським (1970) та К. К. Меркур'євою (1970).

 

 

Годівля піддослідних тварин

Бичкам піддослідних груп до 6-місячного віку згодовано: молока незбираного по 250 кг, відвійок – 600, концентратів – 150, грубих кормів -90-98, соковитих -570-583, зелених – 450-468 кг. У післямолочний період більше згодовано соковитих і грубих кормів, ніж зелених, тому що з 8-9-місячного віку дорощування і відгодівля припадали в основному на стійловий період. Влітку основними кормами були зелені (жито, вико-овес, кукурудза, конюшина), а в зимку грубі (сіно, солома) і соковиті, зокрема кукурудзяний силос, сінаж, кормові буряки. Співвідношення кормів за поживністю в піддослідних групах тварин було практично однаковим. Від народження до 15 місяців вирощування і відгодівлі