Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ефективність міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української м'ясної і лімузинської порід в умовах Прикарпаття

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

в організмі тварин і підвищенням рівня активності ферментів переамінування.

М'ясна продуктивність бичків різних генотипів
Дані контрольного забою показують, що за передзабійною живою масою тварини II групи переважали ровесників I групи на 34, 0 кг, або на 8, 5% (Р<0, 01), а III групи – на 25, 2 кг, або на 2, 2% (Р>0, 5).
У помісних бичків українська м'ясна х симентальська маса парної туші становила 248, 3 кг, що більше, ніж у чистопородних сименталів, на 22, 7 кг (10, 1%, Р<0, 01), у тварин III групи маса парної туші становила 235, 0 кг, або більше, ніж у аналогів материнської породи, на 9, 4 кг (4, 2%, Р<0, 05).
Вихід парних туш у помісних бичків був практично однаковим, а симентальські тварини за даним показником дещо поступалися помісям. Маса внутрішнього жиру була найбільшою у бичків III групи. Забійна маса найбільшою була в помісей II групи і становила 257, 9 кг, що більше, ніж у тварин контрольної групи на 24, 5 кг (10, 5%, Р<0, 01). Лімузин х симентальські помісі мали забійну масу більшу, ніж симентальські бички на 12, 0 кг (5, 1%, Р<0, 05). Найбільший забійний вихід був у лімузин х симентальських тварин (59, 8%), потім у помісей українська м'ясна х симентальська (59, 3%) і найменший у чистопородного симентальського молодняку (58, 2%). В цілому забійний вихід піддослідних тварин був високим і наближався за цим показником до молодняку спеціалізованих м'ясних порід.
Розвиток внутрішніх органів. У помісних бичків, особливо генотипу українська м'ясна х симентальська, виявлено тенденцію до збільшення розвитку всіх внутрішніх органів, за винятком маси печінки. Так, за масою легень помісні бички генотипу українська м'ясна х симентальська переважали чистопородних ровесників на 26, 4%, а лімузин х симентальська, відповідно, – на 16, 8% (Р<0, 2). За масою серця, нирок і селезінки помісні тварини ІІ та ІІІ груп порівняно з бичками І групи також мали деяку перевагу. Інші результати отримано щодо маси печінки. Чистопородні симентальські бички та помісі українська м'ясна х симентальська мали майже однакову її масу – 5, 80 і 5, 85 кг; лімузин х симентальські помісі відзначалися на 6, 9% меншою масою печінки, ніж у тварин І групи (Р<0, 2).
Маса шлунка з передшлунками у помісних бичків II і III груп теж була вищою, ніж у їх ровесників симентальської породи. Подібну закономірність виявлено стосовно маси та довжини кишечника.
Таким чином, у помісних бичків були краще розвинені легені, серце, нирки і селезінка, ніж у чистопородних симентальських ровесників. Абсолютна і відносна маса шлунка з передшлунками була більшою у помісних бичків, що, очевидно, сприяло більш ефективному використанню спожитих кормів.
Морфологічний та сортовий склад туш. Для вивчення співвідношення окремих тканин у м'ясі було проведено обвалювання охолоджених правих напівтуш, результати якого наведено в таблиці 4.
Найбільшу абсолютну масу м'якоті мали бички II групи – 98, 9 кг, переважаючи за цим показником чистопородних симентальських ровесників на 10, 3 кг (11, 6%, Р<0, 05). Тварини III групи переважали аналогів I групи за масою м'якоті лише на 4, 7 кг (5, 3%, P>0, 05. Маса м'якоті по відношенню до маси напівтуш була практично однакова і становила 79, 0-80, 2%.
Відносна маса м'язової тканини в I, II і III групах становила відповідно 75, 2; 76, 2 та породи дало змогу підвищити коефіцієнт м'ясності у помісних бичків. Так, у помісей II і III груп на 1 кг кісток припадало по 4, 6 кг м'якоті, у чистопородних тварин – 4, 3 кг.
Помісні бички обох груп мали практично однакове співвідношення їстівних (м'язової і жирової) та неїстівних (сухожиль і кісток) частин у туші. Чистопородні симентальські бички за виходом як їстівної, так і неїстівної частин дещо поступалися помісним тваринам, оскільки в останніх була кращою повном'ясність туш.
Розрубка туш на окремі анатомічні окости для роздрібної торгівлі згідно з ГОСТом 7595-55 показала (табл. 5), що бички II та III групи перевищували ровесників I групи за масою та виходом найбільш цінної частини туші – першосортного м'яса.
У тушах помісних бичків порівняно з чистопородними ровесниками було більше м'яса I і II сорту та менше III сорту. Найбільше м'яса I і II сортів було у помісей генотипу українська м'ясна х симентальська. Так, за масою м'яса I сорту вони переважали тварин I групи на 8, 5%, або на 11, 0%, а II сорту – на 3, 7 кг, або 13, 2% (Р<0, 05). Лімузин х симентальські помісі за масою м'яса I і II сортів переважали аналогів I групи на 4, 7-8, 2%. М'яса III сорту було найбільше у бичків I групи – 6, 8 кг проти 5, 9 та 5, 4 кг в II та III групах.
У відношенні до маси напівтуші вихід м'яса вищих сортів в піддослідних групах бичків був практично однаковим: I сорту – 69, 0- 69, 5%, II сорту – 25, 0-26, 0%. Відносна маса м'яса III сорту була найбільшою в чистопородних симентальських бичків – 6, 0%, а в українська м'ясна х симентальських і лімузин х
Фото Капча