Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Ефективність міжпородного схрещування симентальських корів з бугаями української м'ясної і лімузинської порід в умовах Прикарпаття

Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
27
Мова: 
Українська
Оцінка: 

бичків співвідношення кормів за поживністю у раціонах становило: молочних – 9, 9-10, 0%, концентратів – 29, 3-29, 8, грубих – 10, 8-11, 2, зелених – 22, 4-23, 0 і соковитих – 26, 5-27, 0%.

За 15 місяців вирощування на кожного бичка I групи витрачено по 2890 корм. од. і 294, 5 кг перетравного протеїну, на помісей II групи – відповідно 2940 корм. од. і 308 кг, III групи – 2908 корм. од. і 301 кг перетравного протеїну. На 1 кормову одиницю припадало перетравного протеїну: в I групі – 102 г, у II – 105 і в III – 103 г.
Таким чином, піддослідних бичків від народження до 15-місячного віку вирощували на високому рівні годівлі, з використанням у раціонах в основному грубих, концентрованих, соковитих і зелених кормів з оптимальною кількістю концентратів.
Ріст і розвиток піддослідного молодняку
Ріст і розвиток піддослідних тварин у різні вікові періоди був неоднаковим і залежав від їх генотипу. За однакових умов годівлі й утримання жива маса бичків змінювалася по-різному.
При народженні найбільшу живу масу (36, 6 кг) мали бички II групи. За цим показником вони переважали чистопородних симентальських ровесників на 2, 1 кг, або на 6, 1% (Р<0, 05), а лімузин х симентальських помісей лише на 1, 2 кг, або 3, 4% (Р>0, 05).
У 6-місячному віці помісі генотипу українська м'ясна х симентальська переважали за живою масою чистопородних сименталів на 12, 6 кг, або на 7, 9% (Р<0, 01), у віці 9 місяців – на 30, 0 кг, або 11, 9% (Р<0, 001), у 12 місяців – на 35, 5 кг (10, 9%), у 15 місяців – на 38, 2 кг (9, 3%) за високої статистично вірогідної різниці (Р<0, 001). Помісні бички III групи за живою масою у всі досліджувані вікові періоди, на відміну від тварин II групи, мали значно меншу перевагу над чистопородними сименталами: у 6 місяців – на 8, 2 кг (4, 7%), у 9 місяців – на 8, 0 кг (3, 2%), у 12 місяців – на 11, 7 кг (3, 6%), у 15 місяців – на 12, 0 кг (2, 9%). Статистично вірогідною різниця була лише у 6-місячному віці (Р<0, 05).
У бичків І групи від народження до 15-місячного віку середньодобові прирости становили 822 г, ІІ групи – 901 і ІІІ групи- 846 г. В цілому, від народження до 15-місячного віку, як у помісних бичків, так і у чистопородного молодняку відносна швидкість росту маси тіла була практично однаковою.
Міжгрупові різниці в піддослідних тварин спостерігалися також при вивченні їх лінійного росту і розвитку за промірами статей тіла й індексами будови тіла.
Визначені проміри і індекси будови тіла показали, що у помісей краще розвинуті ті частини тулуба, з яких одержують найбільш цінні сорти м'яса. Дані лінійного росту і типу тілобудови свідчать про те, що помісні тварини в процесі росту набувають кращих м'ясних форм, ніж чистопородні симентальські бички. Останні за будовою тіла більше відповідали комбінованому типу тварин, а помісі II і III груп – м'ясному напряму продуктивності.
Морфологічні й біохімічні показники крові
Кількість еритроцитів у бичків усіх груп з віком закономірно знижувалася. Проте в помісей ІІ групи в усі досліджувані періоди спостерігали збільшення даного показника порівняно з аналогами І та ІІІ груп. Таку ж тенденцію встановлено і щодо вмісту гемоглобіну.
Кількість лейкоцитів у бичків усіх груп була в межах фізіологічної норми, але в усі вікові періоди, особливо в річному віці, який припав на несприятливі місяці (лютий-березень), вона була більшою в помісних тварин: у II групі на 8, 3% (Р<0, 01), в III групі – на 6, 1% (Р<0, 05), порівняно з контрольними ровесниками. За вмістом загального білка в сироватці крові бички II групи порівняно з контрольними ровесниками переважали тварин I групи у всі вікові періоди, а III групи – лише у 6-місячному віці.
Гуморальні і клітинні показники крові у бичків усіх піддослідних груп знаходилися в межах фізіологічної норми. Однак у чистопородних сименталів показники природної резистентності були невірогідно вищими, ніж у бичків двох інших груп. Вивчення бактери-
цидної активності сироватки крові показало, що у тварин контрольної групи більш виражений бактеріостатичний ефект порівняно з аналогами дослідних груп. Лізоцимна активність зростала у бичків усіх піддослідних груп до 12-місячного віку. У перехідний весняно-літній період показники лізоцимної активності зменшилися у тварин усіх трьох груп. Характерно, що як у чистопородних, так і в помісних бичків показники фагоцитарної активності теж були найвищими в 12-місячному віці. При досягненні тваринами 15-місячного віку спостерігалося незначне зменшення даного показника в усіх групах.
2. Активність аспартат- і аланінамінотрансфераз сироватки крові піддослідних бичків, од/мл (n=4, М+m)
У помісей ІІ групи активність АСТ і АЛТ в окремі вікові періоди була вищою, ніж в І групі. Лімузин х симентальські помісі мали невірогідну перевагу за цими ферментами перед чистопородними симентальськими бичками. Зростання активності обох амінотрансфераз у всіх групах з віком можна пояснити тим, що в цей період проходить формування м'язової тканини, яке супроводжується інтенсифікацією біохімічних процесів
Фото Капча