Ствига за трьома блоками показників: сольового складу, трофо-сапробіологічних та специфічних речовин токсичної і радіаційної дії; вперше на основі аналізу результатів екологічної оцінки якості води встановлені природні та антропогенні фактори, що визначають її якість в річках Рівненської області; вивчена динаміка та встановлені тенденції накопичення забруднюючих речовин в поверхневих водах Рівненської області; вперше на основі грунтовного аналізу встановлені оптимальні та допустимі екологічні нормативи якості води річок Рівненської області; визначений перелік специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, який зумовлений особливостями природно-кліматичних умов та специфікою промисловості Рівненської області; обгрунтована і доведена доцільність використання показників трофо-сапробіологічного блоку та блоку специфічних речовин токсичної дії як приорітетних при виконанні екологічної оцінки якості води; вперше використані і проаналізовані моніторингові дані Мінекоресурсів, Гідрометеослужби та Держводгоспу України в сучасний та ретроспективний періоди для виконання екологічної оцінки якості поверхневих вод Рівненської області.
Пошук
Екологічна оцінка та екологічні нормативи якості води річок Рівненської області
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
28
Мова:
Українська
Практичне значення одержаних результатів. Розроблені карти-схеми якості води річок Рівненської області за середніми та найгіршими значеннями показників дають можливість наочно орієнтуватися в ситуації щодо якості води та оперативно приймати рішення. Запропоновані заходи по удосконаленню моніторингових спостережень річок Рівненської області, що реалізуються в системі екологічного моніторингу (СЕМ) “Полісся”. Розроблені рекомендації по уніфікації роботи аналітичної бази моніторингової мережі спостережень різних відомств. Розроблені рекомендації щодо природоохоронних заходів по покращенню якості води досліджуваних річок в доповнення до обласної програми оздоровлення річок Рівненської області.
Впровадження результатів дослідження здійснено в Державному управлінні екоресурсів в Рівненській області. За проведену екологічну оцінку якості води річок Рівненської області в 2000р. одержаний диплом ІІІ ступеня на Всеукраїнському конкурсі «До чистих джерел».
Особистий внесок здобувача полягає в розробці програми моніторингових досліджень якості води річок Рівненської області та у виконанні впродовж 1992-2000 рр. експериментальних досліджень, проведенні теоретичного аналізу отриманих результатів, вивченні і систематизації фондових матеріалів, здійсненні екологічної оцінки якості води сучасного та ретроспективного періодів, в обгрунтуванні і встановленні екологічних нормативів якості води річок Рівненської області. Основні наукові положення та висновки отримані і сформульовані дисертантом.
Апробація результатів дисертації. Результати дослідження та основні положення дисертаційної роботи доповідалися на:
- VIII з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000).
міжнародних науково-технічних конференціях (Санкт-Петербург, 1999; Щелкіно, АР Крим, 1999; Рівне, 2000) ;
- всеукраїнських науково-технічних конференціях (Одеса, 1999; Київ, 2000, 2001; Рівне, 1998, 1999, 2000) ;
- науково-практичних семінарах (Рівне, 2000; Здолбунів, 2001) ;
Публікації. Основні наукові положення і результати дисертаційної роботи опубліковані в 16 наукових роботах, з них у фахових виданнях – 4.
Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних літературних джерел із 136 найменувань, з них 15 латиницею та 4 додатків. Загальний обсяг дисертації становить 248 сторінок. Текстова частина ілюструється 19 рисунками і 20 таблицями.
ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обгрунтована актуальність теми дисертаційної роботи. Сформульована мета і завдання досліджень, наукова новизна і практична значимість одержаних результатів. Приводяться дані про публікації, апробацію і впровадження розробок та результатів дослідження.
У першому розділі дисертації проведений аналіз досліджень з питань оцінки систем класифікацій і нормативів якості поверхневих вод.
Встановлено, що існуючу систему класифікацій і нормативів оцінки якості води уводних об'єктах України можна поділити на три основні групи: екологічні, санітарно-гігієнічні, народно-господарські, які розмежовані між собою та мають свої визначені характеристики. Основним водоохоронним документом сьогодення є система гранично-допустимих концентрацій (ГДК) : санітарно-гігієнічні та рибогосподарські.
Багаторічна практика використання санітарно-гігієнічних та рибогосподарських ГДК свідчить про те, що на переважній кількості пунктів контролю за якістю поверхневих вод чинні ГДК порушуються, а їхня система не забезпечує надійного захисту водних об'єктів.
Для вирішення багатьох водоохоронних завдань необхідна узагальнена інформація про стан водних об'єктів, яка комплексно змогла б оцінити як ступінь їх забрудненості, так і здатність до самоочищення та використання.
Міжнародне співробітництво та спроби оптимізації розробок в галузі охорони вод стимулювали розвиток інтегральних оцінок якості вод, в яких за сукупністю значень показників оцінкою є індекс.
В результаті для дослідження якості води в даній роботі була принята “Методика екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями” (1999), яка задовольняє вимоги сьогодення і розроблена фахівцями трьох інститутів: ІГБ НАН України, УкрНДІЕП, УНДІВЕП відповідно до природоохоронного законодавства України. Визначена необхідність розробки нових теоретичних підходів до методів оцінки, які реалізуються через екологічні нормативи.
У другому розділі наведена стисла фізико-географічна характеристика регіону, визначені особливості формування поверхневого стоку річок Рівненської області.
Відзначено, що особливості живлення водотоків у поліській і лісостеповій частинах області характеризують відміни у гідрологічному режимі річок Західнополіського та Волинського гідрологічних районів.
Живлення річок півночі області визначене як мішане з перевагою снігового, оскільки частина талих снігових вод становить 55-65% річного стоку. В лісостеповій (південній) частині області частка снігового живлення не перевищує 25-45% і часто зрівнюється або поступається підземному живленню. На Волинській височині його частка становить 35-45%, а для окремих річок піднімається до 64% (р. Іква). На Поліссі підземними водами формується лише 8-20% водного стоку. Приведені гідрографічні та гідрологічні характеристики досліджуваних річок області в рамках СЕМ «Полісся».
Доведена раціональна послідовність виконання робіт, вибір контрольних пунктів і років досліджень, визначені етапи виконання