Екологічна оцінка та екологічні нормативи якості води річок Рівненської області

Аналізом динаміки інтегральних величин показників трофо-сапробіологічного блоку по течії річок у період віддаленої ретроспективи ці ділянки виявлені. Оскільки в цей період вода річок в 45, 2% контрольних пунктів за середніми значеннями показників трофо-сапробіологічного блоку віднесена до 2 категорії якості, то ці ділянки прийняті за «умовний еталон». Виходячи з аналізу, це ділянки, на яких відсутній антропогенний вплив, а вода цих ділянок була охарактеризована, як «дуже добра», «чиста», мезотрофна, -олігосапробна.

При встановленні значень ЕН показників трофо-сапробіологічного блоку керувалися тим положенням, що більшість показників знаходяться в тісному кореляційному зв'язку і в сукупності характеризують трофність і сапробність води. Як результат, при вивченні цього питання був одержаний різний трофічний та сапробіологічний статус на окремих ділянках річок і пояснений це наслідком протидії процесів забруднення та самоочищення води в річках області.

В основу обгрунтування значень ЕН показників трофо-сапробіологічного блоку були взяті дані періоду віддаленої ретроспективи, оскільки якість поверхневої води досліджуваних річок тоді загалом була чистішою, ніж в інші роки досліджень.

Оптимальні ЕН якості води річок за показниками трофо-сапробіологічного блоку встановлені в межах 2-3 категорії ІІ класу. Це мезотрофні води, належать до -олігосапробної та ‘-мезосапробної зон.

Допустимі ЕН встановлені в межах 3-4 категорії, що відповідає ІІ та ІІ-ІІІ класу якості води відповідно. Води є перехідними від мезо-евтрофних до евтрофних вод, належні до -мезосапробної зони. Виключення становить азотна тріада (азот амонійний, нітритний і нітратний) та органічне забруднення (БСК5), де ЕНо встановлені в межах 3, 5 категорії, а ЕНд – 4, 5 категорії.

ЕН показників блоку специфічних речовин токсичної і радіаційної дії за своїми кількісними значеннями повинні наближатися до фонових величин.

Рівненщина належить до тих регіонів, в яких середній вміст у воді деяких важких металів (залізо загальне, цинк, мідь, марганець) відносно вищий, ніж в інших регіонах. Це зумовлено наявністю болотних ландшафтів, порівняно невеликими витратами води в річках, зональними відмінностями, попаданням хімічних елементів поверхневого стоку з урбанізованих територій, з атмосферними опадами (сніг, дощ), господарською діяльністю людей, що вносить суттєві корективи в природні процеси.

Враховуючи те, що в ретроспективний період гідрохімічна інформація про вміст специфічних речовин токсичної і радіаційної дії, окрім заліза загального, в воді річок області обмежена, при реалізації питання встановлення ЕН цих показників основна увага була зосереджена на тому, що:

1) у водних екосистемах, що являють собою нерозривне ландшафтно-геохімічне поєднання водної маси, завислих в ній органічних і неорганічних речовин, донних відкладів і біоти, відсутній механізм швидкого і повного самоочищення від хімічних елементів, то за основу прийняті системні гідрохімічні дослідження автора за 1992-2000 рр. ; Щодо вмісту заліза загального в воді річок області був вивчений наявний архівний гідрохімічний матеріал з 1945р.

2) вивчення регіональних особливостей формування підземного стоку річок, які протікають по території Рівненської області та дослідження фонових ділянок (витоків) річок Усті та Замчисько, дали можливість припустити, що такі компоненти, як: мідь, цинк, марганець і залізо загальне є показниками фонового вмісту якості води річок області; 3) важкі метали накопичувались упродовж десятиріч з різних джерел водозборів Стирі і Горині в результаті акумуляції, сорбції, комплексоутворення та вивчивши наявність поодиноких гідрохімічних даних ретроспективного періоду, методик їх визначення і літературних джерел щодо вмісту специфічних речовин токсичної і радіаційної дії в воді річок області, значення ЕНо і ЕНд цих показників були встановлені орієнтовно для усіх показників цього блоку значно нижчими, ніж їхні фактичні значення в річковій воді. ЕНо і ЕНд специфічних речовин токсичної дії встановлені в межах 1-5 категорії, І – ІІІ класу якості води і характеризують розчинну форму металів.

За своєю сутністю значення оптимальних ЕН щодо кожного з показників якості води є «умовним еталоном». Для досягнення на базі встановлених екологічних нормативів фонової якості води в тих річках, де збережений природний тип водного об’єкта і його екосистеми та типової якості води для річок, в яких сильно змінені екосистеми, повинні бути спрямовані водоохоронні заходи.

Вартість природоохоронних заходів знаходиться в прямій залежності від того, наскільки ЕНо віддалені від реальних значень відповідних показників якості води сучасного періоду, тобто від різниці між сучасними та нормативними значеннями кожного з показників якості води.

Проведений розрахунок різниці, яка виражена в категоріях, між сучасним і нормативним значеннями показників трьох блоків дали можливість мати реальну картину про відмінності між фактичним і бажаним екологічним станом річок в межах області і розбити всі досліджувані річки на три типові групи та обгрунтувати рекомендації щодо компенсаційних заходів по покращенню і відновленню порушених річкових екосистем з якістю води від стану «забруднені» до стану «добрий», що відповідає вимогам Директиви ЄС.

 

 

Дослідження якості поверхневих вод Рівненської області в сучасний період (2000р.) засвідчує:

- за показниками сольового блоку якість води знаходиться в межах 1 категорії за середніми та 2 категорії І класу за найгіршими значеннями;

- за трофністю води та встановленими зонами сапробності якість води в межах 3 категорії ІІ класу за середніми та 4 категорії ІІІ класу за найгіршими значеннями показників;

- за вмістом специфічних показників токсичної і радіаційної