Екологічна оцінка та екологічні нормативи якості води річок Рівненської області

Обгрунтована достовірність та математична обробка вихідних гідрохімічних даних для розрахунку екологічної оцінки, яка виконана засобами комп'ютерного екологічного банку даних «Регіон» у програмному середовищі MS Acces 97, створеного в держуправлінні екоресурсів за нашою участю. Операції обчислення розрахункових формул були автоматизовані із застосуванням функцій програмного пакету MS Excel.

У третьому розділі визначена екологічна оцінка якості води річок Рівненської області в наближений до сучасного (1995р.) та сучасний періоди (2000р.) згідно «Методики екологічної оцінки якості води за відповідними категоріями». Приведена характеристика вихідної інформації, яка включає 51 контрольний пункт з обгрунтованою необхідністю гідроекологічних досліджень. Для обрахунків екологічної оцінки якості води було проаналізовано 19915 визначень в 1028 пробах поверхневої води.

На першому етапі визначення екологічної оцінки якості води була проведена систематизація численних розрізнених фондових гідрохімічних матеріалів. Важливим є пояснення, що середні та найгірші значення кожного показника в межах трьох блоків не є конкретними (елементарними) значеннями, що характеризують різні пори року. Це середньоарифметичні величини кількох таких конкретних значень кожного показника впродовж відповідного року досліджень.

Екологічна оцінка якості води була виконана за даними систематичних спостережень, які були згруповані в три блоки відповідно до «Методики…». Розрахунок проведений в межах кожного з трьох блоків (І1, І2, І3) та визначена інтегральна характеристика (Іе).

Процедура визначення категорій якості води згідно екологічної класифікації для кожного гідрохімічного показника за середніми і найгіршими значеннями дозволила абсолютні кількісні їхні значення, переводити в уніфіковані, інтегральні показники якості води (індекси, категорії, субкатегорії, класи), які відбивають суть процесу. Саме зміни умов формування якості води під впливом антропогенних чинників фіксуються індексами, а визначені межі коливань екологічних індексів водних об'єктів мають важливе значення для вирішення питань водогосподарської діяльності, реалізації природоохоронних і відновлювальних заходів, визначення приорітетності інвестицій.

Розраховані величини інтегральних екологічних індексів порівнювались згідно екологічної класифікації з таким якісним станом води: еталон порівнянь -1, 0-1, 4, відмінний стан; 1, 5-1, 6 – перехідний від відмінного до доброго; добрий – 1, 7-3, 4; перехідний від доброго до задовільного – 3, 5-3, 6; задовіль-ний-3, 7-5, 4; перехідний від задовільного до поганого 5, 5-5, 6; поганий – 5, 7-6, 4; перехідний від поганого до дуже поганого 6, 5-6, 6; дуже поганий 6, 7-7, 0.

За допомогою значень індексів встановлено, що умови формування стоку у різних річок області неоднакові. Вода річкової мережі в межах області за 1995р. за середніми та найгіршими інтегральними значеннями показників в основному відповідає ІІ класу якості. Стан річок за класом «добрий», ступінь чистоти характеризує воду як «чисту». Винятком є р. Устя, в якій вода за найгіршими значеннями показників віднесена до ІІІ класу, стан за класом перехідний від «доброго» до «задовільного», ступінь чистоти є перехідною від «чистої» до «забрудненої».

Що ж стосується стану водних об'єктів Рівненської області в 2000 р., то зафіксована явна тенденція до покращення їхнього стану.

Таким чином сучасний стан водних об'єктів загалом змінюється від «дуже доброго» до «доброго, а ступінь їх чистоти оцінюється як перехідна від «чистої» до «досить чистої» відповідно, ІІ класу якості.

Аналіз значень блокових та інтегральних екологічних індексів дозволили встановити загальні тенденції зміни якості річкових вод, а також лімітуючі фактори формування якості води. Слід відзначити, що головною особливістю територіального розподілу показників сольового складу є чітка гідрохімічна зональність, яка полягає у збільшенні мінералізації води річок з півночі на південь, що зумовлено фізико-географічною зональністю.

Результатом роботи було створення схеми районування контрольних пунктів спостереження і річок за показниками сольвого блоку до відповідних фізико-географічних областей.

На підставі проведеної екологічної оцінки виготовлені карти-схеми «Екологічна оцінка якості поверхневих вод Рівненської області в сучасний період» за середніми і найгіршими значеннями показників.

У четвертому розділі наведений аналіз наукових розробок та досвіду країн світу щодо екологічного нормування якості води, здійснена екологічна оцінка якості води річок Рівненської області в період віддаленої (1964р.), середньої (1973р.) та близької ретроспективи (1984р.), вивчена динаміка величин інтегральних показників якості води в період 1964-2000 рр., встановлені оптимальні (ЕНо) та допустимі (ЕНд) екологічні нормативи якості води річок Рівненської області. Також розрахована різниця між сучасним станом якості води і встановленими екологічними нормативами (ЕН) та наведені практичні рекомендації щодо оптимізації моніторингових спостережень і планування заходів в доповнення до обласної програми оздоровлення річок області, яка передбачає зниження величин показників та покращення якості води.

Встановлено, що на даний час офіційно затвердженої методики встановлення екологічних нормативів в Україні ще не існує. Перші уяви і міркування відносно структури і термінології екологічного нормування були опубліковані в роботах Романенко В. Д., Жукинського В. М., Оксіюк О. П., Верниченко Г. А., Яцика А. В., Чернявської А. П., Гриба Й. В. ЕН якості води – це науково обгрунтовані кількісні і якісні значення показників якості води, котрі відображають первісний (типовий) стан водного об'єкта.

За типовий стан об'єкта слід приймати стан водних екосистем, який характеризується віддаленою ретроспективою, або такий стан, коли відсутній антропогенний вплив на досліджуваний об'єкт.

Оскільки кожна